"Моїй матері сказали, що я загинула у пожежі, але мене викрали та виховували за 20 км від мого дому"

Делімар Вера зникла з дому під час пожежі в 1997 році, лише за кілька днів після свого народження. Шість років потому її мати, якій повідомили про смерть дитини, знайшла її.

Молода жінка почула дуже гучний шум. Вона піднялася нагору і виявила, що кімната, де спала її дитина, охоплена полум'ям. У розпачі вона шукала ліжечко, де залишила свою доньку, але не змогла його знайти.

У ніч на 15 грудня 1997 року в будинку пуерториканської пари Лус Куевас та Педро Вера, які жили у Філадельфії, США, з двома маленькими синами та 10-денною донькою Делімар, спалахнула пожежа.

Влада дійшла висновку, що пожежа стала наслідком несправної проводки. Жодних слідів немовляти Делімар так і не знайшли, її вважали мертвою. "Її повністю поглинув вогонь", зазначено у звіті судово-медичного експерта.

Батьки дівчинки були спустошені. Але це був лише початок неймовірних випробувань, які довелося пережити родині.

Незадовго до пожежі хтось постукав у двері родини. Лус пішла відчиняти, це була Керолін - далека двоюрідна сестра Педро (його дядько був одружений з матір'ю Керолін).

Керолін сказала Лус, що хоче поговорити з Педро, бо в неї є для нього робота.

На той час Педро був безробітним і вийшов з дому з Керолін, щоб зустрітися зі спільними знайомими та обговорити роботу.

Саме тоді - коли вони з Педро вже вийшли з дому - Керолін заявила, що забула у них свій гаманець і повернулася до будинку, де була Лус.

Опинившись у будинку, Керолін попросила скористатися ванною кімнатою нагорі. Через кілька хвилин Лус піднялася нагору, щоб подивився на маленьку Делімар. На її подив, дитина була не в ліжку, де вона її залишила, а в колисці біля вікна.

Коли Керолін вийшла з ванної кімнати, вона спитала її про це.

"Я не хотіла, щоб вона випала й постраждала", - пояснила Керолін, а потім знову пішла.

Майже одразу Лус почула гучний вибух. Вона піднялася нагору до спальні та побачила, що спальню охопило полумʼя.

У вогні та диму маленької Делімар ніде не було видно, а у кімнаті було відчинене вікно попри холодну зимову ніч. Лус була в паніці, її лоб почало пекти від полумʼя, а до ручок дверей було не можливо доторкнутися.

Через кілька хвилин прибули пожежники, загасили полум'я та спустили зі сходів шматок матраца. Вони загорнули його та віддали Лус, думаючи, що це все, що залишилось від Делімар. У той час переляканий Педро побіг назад додому й зустрів Керолін, яка стояла на тротуарі.

Сімейне свято

Приблизно в той час Керолін сама чекала на дитину. Вона здавалася щасливою. Її родина, друзі та колеги слухали її розповіді про вагітність четвертою дитиною.

Це була дівчинка, яку вона назвала Алією. Вона сказала, що народила вдома за допомогою подруги.

Вона жила за 20 км від будинку Лус та Педро, тому вони не часто бачилися, і через кілька років Лус та Педро розійшлися. Потім, у січні 2004 року, в будинку, що належав сестрі Педро, відбулася вечірка з нагоди дня народження.

Хоча вони вже не були разом, Лус все ще була в добрих стосунках з родиною Вери, і вони запросили її з собою. Коли вона прибула на вечірку, то побачила Керолін з маленькою дівчинкою, і щось привернуло її увагу: ямочки на щоках дитини.

Майже одразу вона сказала сестрі, що маленька дівчинка - це Делімар.

Коли дівчинка піднялася нагору, щоб погратися з іншими дітьми, Лус пішла за нею та сказала: "У тебе у волоссі жувальна гумка".

Після цього Лус сильно смикнула Алію за волосся, вирвавши кілька волосин.

Алія спустилася сходами та побачила Керолін, яка сказала їй, що їм потрібно йти. Коли Алія запитала чому, Керолін відповіла: "Є одна зла жінка, яка хоче залишитися з тобою. Ти не дозволиш їй забрати тебе від мене".

Медична клініка

Через кілька тижнів Керолін відвела Алію та ще одну зі своїх дочок, Анжеліку, до лікаря.

Поки вони чекали своєї черги в приймальні, Керолін відвела їх у туалет. Вона попросила Анжеліку стежити за дверима, а потім діставши маленький пульверизатор з прозорою рідиною всередині, збризнула рідиною рот Алії.

"Не ковтай", - наказала вона. Цю процедуру жінка повторила кілька разів, поки Алію не відвели до кабінету лікаря та не взяли мазок з язика.

Прозора рідина була слиною Керолін, і вони проводили тест ДНК.

Однак, маючи пасмо волосся Алії, Лус врешті-решт вдалося домогтися від поліції проведення власного тесту ДНК.

Вона також знайшла юриста, який був готовий її вислухати, і через нього знайшла прокурора, який взявся за її справу.

А в лютому 2004 року тести підтвердили те, у чому була переконана Лус - шестирічна Алія Ернандес насправді була Делімар Верою. Керолін симулювала свою вагітність і вкрала дитину.

Невдовзі після цього Керолін визнала правду, її відправили ​до в'язниці за звинуваченням у викраденні.

Дві матері

Для маленької Делімар життя перевернулося з ніг на голову.

"Чому ви забираєте мене від мами?" - запитувала вона Лус.

"Але потім, через деякий час подивилася новини й побачила, що Керолін зображують злочинницею", - згадує вона.

Їй також не подобалося її нове ім'я. "Спочатку я його ненавиділа; іноді люди називали мене Делімар, а я їх ігнорувала". Вона також жила з матір'ю та братами та сестрами, які були їй незнайомі.

Зрештою, вона змирилася з разючими змінами у своєму житті.

"Я думала, що можу мати найкраще з двох життів, - каже вона. - Я справді відчувала, що в мене дві мами: Керолін і Лус".

"Я думала, що можу мати дивовижне життя з новою мамою, а потім починала думати, що, можливо, в мене також може бути інше життя з Керолін. Можливо, через пару місяців. Можливо, через пару років. Але врешті-решт ми знову будемо разом", - згадує вона майже 30 років потому.

Але Делімар все ще була розлючена. Вона пішла відвідати Керолін у в'язниці та дорікнула їй.

"Це було важко. Я спитала: Навіщо ти мене викрала? У тебе було ще троє дітей. Чому ти так зі мною вчинила? Чому ти поставила мене в таку ситуацію, коли я така розгублена і маю переживати стільки змін?"

Делімар каже, що була розлючена на Керолін. Але та не вибачилася. Вона сказала, що ми ще побачимося. Ось і все, і це було схоже на прощання".

Делімар більше ніколи її не бачила.

Але в її голові досі залишається багато питань. Якщо Керолін була на вулиці, де її побачив батько Делімар одразу після пожежі, як їй вдалося викрасти дитину?

Мабуть, був спільник, який заліз через вікно та забрав її. Хто це був? У той час Керолін звинуватила Педро. Чи мав її батько якесь відношення до викрадення? Педро заперечує це, і Делімар каже, що вірить йому.

"Але ми знаємо, що у Керолін був спільник, і що це був хтось, хто захистив би її своїм життям", - каже Делімар.

"Той, хто забрав мене з мого ліжечка та викинув у вікно, зник з вітром у ніч. На жаль, ми не знаємо, хто ця людина".