Як зберегти сім'ю після народження дитини

Вважають, що діти зміцнюють сім'ю. Чи так це - розбиралася журналістка ВВС Аманда Руджері.

Канадка Холлі знала, що материнство змінить її життя. А коли УЗД показало двійнят, зрозуміла, що зміни будуть кардинальні.

Однак до того, як це вплине на її багаторічні стосунки з партнером, Холлі не була готова. Незабаром після народження дітей в них почалися гучні сварки і навіть розмови про розлучення.

Основною причиною конфліктів, за словами Холлі, став розподіл обов'язків. Її партнер взяв на себе більшу частину хатньої роботи: прибирав, прав, готував. Однак вона хотіла, щоб він також допомагав їй доглядати за дітьми.

"Після екстреного кесаревого розтину моє тіло розвалювалося на частини, – каже вона. – Я годувала двох дітей 24/7, не спала. І коли один з них починав плакати, він казав: о, їм потрібна ти, і не підходив до дитини. Це мене дуже злило".

Ситуація Холлі – не поодинокий випадок.

Вчені виявили, що після народження дитини стосунки в більшості пар змінюються. За даними дослідження, проведеного в 2021 році Університетом Борна, у перші десять років задоволеність шлюбом поступово знижується, незалежно від того, чи є у пари діти.

Найбільше страждають матері немовлят: лише 38% заміжніх матерів задоволені своїм життям, тоді як показник щасливих заміжніх жінок без дітей становить 62%.

Людям доводиться поєднувати дві ролі: батьківську і подружню. До появи дітей були лише партнерські стосунки. А тепер з'явилася ще й купа батьківських обов'язків.

Додайте до цього стресові фактори: недосипання і фінансові проблеми. Тож cкладається враження, що після народження дитини нових конфліктів чи напруги не уникнути.

Курси для вагітних рідко торкаються цієї теми, кажуть експерти і подружжя. У соціальних мережах, зазвичай, можна побачити лише ідеалізовану картинку усміхнених батьків з немовлятами, і навіть друзі й родичі не до кінця щирі, розповідаючи про свій досвід.

Тому батьки почуваються ізольованими і соромляться своїх труднощів, не звертаються за допомогою, що лише посилює проблеми.

"Тріщина у стосунках"

За словами сімейного психотерапевта з Каліфорнії Стейсі Шеррелл, поява дитини загострює старі невирішені сімейні проблеми.

"Якщо у пари було погано з сексом, то далі буде лише гірше?" - пояснює Шеррелл, яка часто працює з парами, що мають труднощі після народження дітей.

А поведінка, яка "трохи дратувала", може стати повноцінною проблемою. Наприклад, якщо один з партнерів любить грати у відеоігри. До народження дітей інший міг у цей час розслабитись на самоті. Але поява дітей все міняє – і тепер один з партнерів може почуватись покинутим.

"Навіть якщо у вас чудові стосунки, – каже Шеррелл. — Все одно необхідно узгодити багато питань до появи дитини: домовитись про нові правила, перерозподілити обов'язки, відмовитись від якихось звичок, адже саме через це виникає безліч конфліктів, сварок і непорозумінь".

З нею погоджується Дженсі Данн, журналістка й авторка книги "Як не зненавидіти чоловіка після народження дитини".

Коли вона завагітніла, вони з чоловіком прожили в шлюбі 10 років.

"Ми вважали, що домовились про все - або, принаймні, майже про все", - каже вона.

Чоловік взяв на себе половину хатньої роботи, тому вона думала, що догляд за дитиною вони також розділять порівну.

Але після пологів "їх просто накрило цунамі нереалістичних очікувань, втоми та образи одне на одного", каже Данн. Вона швидко опинилася в ролі "матусі за замовчуванням", що її дуже дратувало.

Вона постійно кричала на чоловіка, а він ображався й мовчки "сидів" у телефоні, що злило її ще більше.

Зрозумівши, що спроби поговорити ведуть лише до сварок, Данн почала думати про розлучення.

Всім важко

Колосальні фізіологічні зміни організму, новий ритм життя, гормональні зміни - все це вривається в життя жінки практично раптово після пологів, впливаючи на її психологічне здоров'я і комфорт.

Післяпологова депресія виникає у кожної шостої жінки. Втрата сил та інтересу до того, що зазвичай приносить радість і задоволення, сльози без видимої причини, втрата апетиту, тривога, відсутність прихильності до дитини — часті симптоми післяпологової депресії, на які варто звернути особливу увагу, якщо вони тривають понад два тижні.

Безсонні ночі та емоційна напруга теж роблять свій внесок у самопочуття. Є ще особливості фізіології (порушення роботи кишківника, сухість піхви, випадіння волосся, ламкість нігтів). Це може завдавати психологічного дискомфорту. Не кажучи вже про випадки, коли народжується хвора дитина.

У цей момент батько також переживає серйозний стрес. Він не знає, чи готовий до такої відповідальності. І це лише посилює очікування чоловіка й жінки від самих себе та одне від одного.

Для Метта з Мічигану післяпологовий період виявився важчим, ніж він міг собі уявити. В його дружини були травматичні пологи, потім у сина - алергія та проблеми з годуванням. Ні в нього, ні в дружини не було підтримки від родичів.

"Відсутність допомоги у перші шість місяців дуже відчувалась. Моя дружина нервувала через проблеми зі здоров'ям сина", — каже він.

Метт намагався зберігати спокій, але також був у стресі.

"Ми ніколи так багато не сварилися, як у той період", - згадує він.

За кілька років ситуація покращилась, але деякі проблеми лишились.

Приміром, сексу стало значно менше.

"Дитина займає практично весь вільний час, дружина не встигає приділяти час самій собі й каже, що перестає відчувати себе жінкою, яка може бути бажаною для чоловіка, - пояснює Метт. - Тоді як для мене це схоже на відмову".

Стигма

Багато батьків не говорять про свої проблеми відкрито, не кажучи вже про те, щоб звернутися по допомогу.

"Мені було ніяково ділитися своїми бідами. Здавалося, що інші справляються з цим краще за мене", — каже журналістка Дженсі Данн.

Але коли вона почала писати книгу, то зрозуміла, що це не так: близько 95% пар, з якими вона поспілкувалась, сказали, що після народження дитини відчували те саме.

Яніна Бюлер, психолог й доцент в Університеті імені Йоганна Гутенберга у Майнці, вважає, що стигма лише ускладнює проблему. "Ідея ідеальних стосунків і те, що ми повинні постійно займатися сексом і бути щасливими — неправдоподібна", — каже вона.

Стримуючи себе, батьки можуть почуватися ще більш ізольованими. Це заважає їм шукати професійну підтримку чи спілкуватися з партнерами у шлюбі.

А мовчання на суспільному рівні лише посилює віру в те, що такі конфлікти – рідкість, і робить стигму ще більшою, зауважує Бюлер.

Позитивним інструментом можуть стати групи у соцмережах, де люди відверто діляться своїм важким досвідом.

За словами Холлі, коли вона побачила такі пости в інтернеті, то відчула себе менш відчуженою.

"Я зрозуміла ... це зустрічається частіше, ніж я думала - просто люди про це не говорять".

Коли вона відчула, що була не одна, то перестала звинувачувати себе, а натомість почала з'ясовувати, чому вона так почувалась. Це також допомогло налагодити діалог з чоловіком.

Ключі до взаєморозуміння 

Деякі пари не можуть оговтатись від конфліктів і розлучаються, хоча й доклали багато зусиль, щоб врятувати свої стосунки.

Але не всі готові до таких радикальних кроків. Тому для того, щоб краще адаптуватись до нових реалій, потрібен час і розуміння того, що замість криків і ультиматумів варто пояснити, чому нове життя потребує певних жертв від обох батьків.

Головний ключ – це рівновага між батьківством і шлюбом. Не можна забувати, що ви - подружжя, друзі, коханці й просто близькі люди. Це окреме й важливе завдання, кажуть психологи.

Необхідно приділяти одне одному час та емоції і мати реалістичні очікування – зокрема, не вважати, що ваш партнер має бути ідеальним.

Дженсі Данн і її чоловік змінили свої очікування, припинили боротьбу і зберегли шлюб. Їхній дитині зараз 14 років.

Вона каже, що їм дуже допоміг психолог, який пояснив, що "конфлікти виникають через відсутність ясності".

"Ми просто зрозуміли, що кохаємо одне одного і нам є що рятувати".