Китай запроваджує податок на презервативи. Для чого цей крок

З 1 січня китайці платитимуть 13% податку з продажу контрацептивів, тоді як послуги з догляду за дітьми будуть звільнені від нього. Так друга економіка світу намагається підвищити рівень народжуваності.

Реформа податкової системи, оголошена наприкінці минулого року, скасовує багато пільг, що діяли з 1994-го, коли Китай ще дотримувався багаторічної політики "однієї дитини".

Від податку на додану вартість також звільнені послуги, пов'язані з одруженням, та догляд за літніми людьми – частина ширшої програми, що включає продовження декретних відпусток і виплату грошової допомоги.

Стикаючись зі старінням населення та млявою економікою, Пекін намагається заохотити більше молодих китайців одружуватися та заводити дітей.

Офіційні дані свідчать, що населення Китаю скорочується третій рік поспіль: у 2024 році народилося лише 9,54 мільйона дітей. Це приблизно половина показника десятирічної давнини, коли країна почала пом'якшувати правила щодо кількості дітей у сім'ї.

Втім, податок на контрацептиви – презервативи, протизаплідні пігулки та пристрої – викликав занепокоєння щодо небажаних вагітностей і рівня ВІЛ, а також насмішки.

Дехто зауважує, що дорогі презервативи навряд чи переконають їх народжувати дітей.

Один із продавців закликав покупців зробити запаси до підвищення цін, а користувач соцмереж пожартував: "Куплю презервативів на все життя зараз".

"Люди розуміють різницю між ціною презерватива та вартістю виховання дитини", – прокоментував інший дописувач.

Китай – одна з найдорожчих країн для виховання дітей, згідно зі звітом Інституту дослідження населення YuWa в Пекіні за 2024 рік. Витрати зростають через плату за навчання в умовах жорсткої конкуренції та труднощі жінок поєднувати роботу й материнство, йдеться у дослідженні.

Економічне уповільнення, частково спричинене кризою на ринку нерухомості, що вдарила по заощадженнях, залишило родини, особливо молодь, у стані невизначеності та меншої впевненості в майбутньому.

"У мене одна дитина, і я не хочу більше", – каже 36-річний Даніель Ло, який живе у східній провінції Хенань.

"Це як із підвищенням тарифів на метро. Коли вони зростають на юань чи два, люди, які їздять метро, не змінюють звичок. Все одно доводиться їздити, правда?" – Розмірковує він.

Він каже, що не переймається через подорожчання:

"Коробка презервативів може коштувати на п'ять юанів дорожче, може на десять, максимум на двадцять. За рік це лише кілька сотень юанів – цілком доступно".

Але для інших вартість може стати проблемою, і саме це непокоїть Розі Чжао, яка живе в місті Сіань у центральному Китаї.

Вона каже, що здорожчання контрацепції, яка є необхідністю, може змусити студентів або тих, хто має фінансові труднощі, "ризикувати".

Це буде "найнебезпечніший можливий наслідок" цієї політики, додала вона.

Експерти розходяться в оцінках мети податкової реформи. Ідея про те, що підвищення податку на презервативи вплине на рівень народжуваності, – це "перебільшення", каже демограф Ї Фусянь з Університету Вісконсин-Медісон.

Він вважає, що Пекін прагне збирати податки "де тільки може", борючись із кризою на ринку житла та зростанням державного боргу.

Минулого року доходи від ПДВ у Китаї становили майже 1 трлн доларів – близько 40% усіх податкових надходжень країни.

Запровадження податку на презервативи є "символічним" і відображає спроби Пекіна підняти "вкрай низький" рівень народжуваності, зазначає Генрієтта Левін з Центру стратегічних і міжнародних досліджень.

Вона додає, що зусилля також гальмує те, що багато програм і субсидій мають реалізовуватися провінційними урядами, які перебувають у боргах – і незрозуміло, чи зможуть вони виділити достатньо ресурсів.

Підхід Китаю до заохочення народжуваності може мати зворотний ефект, якщо люди відчують, що влада "надто втручається" у глибоко особистий вибір, каже вона.

Нещодавно з'явилися повідомлення ЗМІ, що жінкам у деяких провінціях телефонували місцеві чиновники, запитуючи про їхні менструальні цикли та плани щодо дітей. Бюро охорони здоров'я провінції Юньнань заявило, що ці дані потрібні для виявлення майбутніх матерів.

Але це не допомогло іміджу уряду, зазначає Левін.

"Партія не може не втручатися в кожне рішення, яке її цікавить. Тож у певному сенсі вона сама собі найбільший ворог", – говорить дослідниця.

Спостерігачі та самі жінки кажуть, що керівництво країни, що складається переважно з чоловіків, не розуміє соціальних змін, які лежать в основі цих ширших процесів, що не є унікальними для Китаю.

Країни Заходу та навіть сусідні держави, такі як Південна Корея й Японія, також борються за підвищення рівня народжуваності на тлі старіння населення.

Частково причина полягає в тягарі догляду за дітьми, який непропорційно лягає на жінок, показують дослідження. Але є й інші зміни – зокрема спад у шлюбах і навіть у знайомствах.

Заходи Китаю не зачіпають справжню проблему: спосіб, у який сьогодні взаємодіє молодь, дедалі більше уникаючи справжніх людських контактів, каже пан Ло з Хенаню.

Він звертає увагу на зростання продажів секс-іграшок у Китаї, що, на його думку, свідчить: "люди просто задовольняють себе", бо "спілкування з іншою людиною стало радше тягарем".

Бути онлайн легше й комфортніше, каже він, адже "тиск реальний".

"Сьогодні молодь стикається з набагато більшим стресом від суспільства, ніж люди 20 років тому. Звісно, матеріально вони живуть краще, але очікування від них набагато вищі. Усі просто виснажені", – додає Ло.