Британські вчені розгадали секрет 2000-річного трупа. Він міг бути з України

Як молодий чоловік, який народився 2000 років тому поблизу території сучасної України, опинився в англійському селі?

За допомогою ДНК експерти відстежили його шлях і пролили світло на ключовий епізод в історії Британії часів Римської імперії.

Дослідження показують, що скелет, знайдений у Кембриджширі, належить людині з кочової групи, відомої як сармати.

Це перший біологічний доказ того, що ці люди прибули до Британії з найвіддаленіших куточків Римської імперії, та що деякі з них жили в сільській місцевості.

Останки виявили під час дорожніх робіт на трасі A14 між Кембриджем і Гантінгдоном.

І тепер сучасні наукові методи допомагають розповісти нерозказані історії звичайних людей, що стоять за великими історичними подіями.

Археологи виявили повний, добре збережений скелет людини, який вони назвали Оффорд Клуні 203645 - за назвою села в Кембриджширі, де його знайшли. Він був похований один, без будь-яких особистих речей у канаві, тож встановити його особу було непросто.

Докторка Марина Сілва з Лабораторії стародавньої геноміки Інституту Френсіса Кріка в Лондоні вилучила та розшифрувала стародавню ДНК Оффорда з крихітної кістки, взятої з його внутрішнього вуха, яка була найкраще збереженою частиною всього скелета.

"Це дуже відрізняється від аналізу ДНК живої людини, - пояснює вона. - ДНК дуже фрагментована і пошкоджена. Проте ми змогли достатньо її декодувати.

"Перше, що ми побачили, це те, що генетично він сильно відрізнявся від інших романо-британських людей, досліджених досі", - додала вона.

Новітні методи аналізу стародавніх ДНК тепер здатні розкрити людські історії, що стоять за подіями, які донедавна реконструювали лише за документами та археологічними доказами.

Вони здебільшого розповідають історії про багатих і могутніх.

Останнє дослідження - це справжня детективна історія, у якій використали найсучасніші технології криміналістики, щоб розкрити таємницю звичайної людини - молодого чоловіка, похованого в канаві в Кембриджширі між 126 і 228 роками нашої ери, під час римської окупації Британії.

Спочатку археологи вважали Оффорда нічим не примітним місцевим жителем. Але аналіз ДНК у лабораторії докторки Сільви показав, що він походив із найвіддаленіших куточків Римської імперії, території, яка нині охоплює південь Росії, Вірменію та Україну.

Аналіз показав, що він був сарматом - це іраномовний народ, відомий своєю майстерністю верхової їзди.

Тож як він опинився у британський глушині так далеко від дому?

Щоб знайти відповіді, команда з археологічного факультету Даремського університету використала іншу техніку аналізу, щоб дослідити його скам’янілі зуби, на яких лишилися хімічні сліди їжі, яку він вживав.

Оскільки зуби розвиваються з часом, кожен їхній шар - подібно до кілець у стовбурах дерев - містить відбиток хімічних речовин, які їх оточували у певний момент часу.

Аналіз показав, що до шестирічного віку він їв зерна проса та сорго, відомі у науці як культури С4, яких багато у регіоні, де проживали сармати.

Однак аналіз також показав поступове зменшення споживання цих зерен з часом, і натомість споживання більшої кількості пшениці, яку знаходили в Західній Європі, каже професорка Джанет Монтгомері.

"Аналіз говорить нам, що саме він, а не його предки, здійснив подорож до Британії. Коли він виріс, він мігрував на захід, і ці рослини зникли з його раціону", - пояснює вона.

Історичні записи свідчать, що Оффорд міг бути сином кавалериста або, можливо, його рабом. Вони показують, що приблизно в той час, коли він жив, підрозділ сарматської кінноти, включений до складу римської армії, відправили до Британії.

ДНК-докази підтверджують цю картину, каже доктор Алекс Сміт з MOLA Headland Infrastructure, компанії, яка керувала розкопками.

"Це перший біологічний доказ", - сказав він BBC News.

"Завдяки цим методам ДНК і хімічного аналізу ми можемо ставити різні запитання і дивитися на те, як формувались суспільства і як вони еволюціонували в римський період", - пояснив він.

"Це свідчить про те, що було набагато більше переміщень не лише в містах, а й у сільській місцевості", - додав дослідник.

Доктор Понтус Скоглунд, який очолює лабораторію стародавньої геноміки в Інституті Френсіса Кріка, сказав BBC News, що нова технологія змінює наше розуміння минулого.

"Основний вплив вивчення стародавньої ДНК на сьогодні - покращення нашого розуміння кам’яного та бронзового віків, але з цими новими методами ми також починаємо трансформувати наше розуміння римського та пізніших періодів", - зазначив учений.

Подробиці дослідження опубліковані в журналі Current Biology.