Нічний душогуб. Як ДНК-тест визначив серійного вбивцю через 30 років

У 1973 році в Уельсі зґвалтували й вбили трьох дівчат - Сандру Ньютон, Поліну Флойд та Джеральдіну Хьюз.

Тридцять років їхній вбивця, якого прозвали "Нічним суботнім душогубом", залишався невідомим.

Його вдалося виявити лише завдяки прориву у галузі аналізу ДНК.

Першою жертвою злочинця стала 16-річна Сандра Ньютон, яка не повернулась з побачення зі своїм хлопцем.

Поліція вважала, що дівчина намагалася доїхати додому автостопом.

Тіло Сандри знайшли у водостоці. Її вдарили по голові й задушили власною спідницею.

За кілька місяців у сусідньому лісі знайшли Джеральдіну Хьюз і Поліну Флойд. Вони також поверталися автостопом додому після прогулянки.

16-річних подруг побили, зґвалтували й задушили, а їхні тіла викинули за сім миль від того місця, де знайшли Сандру.

Ця гучна справа сколихнула Уельс.

Для затримання вбивці залучили 150 офіцерів поліції. Вони опитали 35 тисяч людей, які підходили під опис того, хто останнім бачив Джеральдіну і Поліну.

За словами головного свідка, дівчата сіли у світлий "Морріс 1100", за кермом якого був чоловік 30-35 років, з густим волоссям і вусами.

Але інших зачіпок не було. І справа зупинилася.

Зв'язок між убивствами

У ті часи слідчі працювали без комп'ютерів, перед ними постало практично нереальне завдання - відсіяти гігантську кількість можливих підозрюваних.

Детективи вважали, що всіх трьох дівчат вбила одна людина.

Головним підозрюваним у смерті Сандри був її хлопець. Він був останній, хто її бачив. Але він наполягав на своїй невинності. І обвинувачення йому так і не висунули.

Попри схожість справ, поліція окремо розслідувала смерть Сандри і вбивство Джеральдіни і Поліни.

І лише через 30 років, з появою нового інструменту для розкриття злочинів, ці справи об'єднали.

На початку 2000-х поліція Уельсу повернулась до старих нерозкритих злочинів, сподіваючись, що аналіз ДНК зможе нарешті притягнути вбивць до відповідальності.

Судмедексперти взяли зразки ДНК з плям сперми на одязі вбитих Джеральдіни й Поліни. Виявилось, що вони належали одному й тому ж чоловіку. Але кому саме, з'ясувати не вдалося, оскільки в базі даних ДНК інформації про нього не було.

За рік після початку нового розслідування у справі стався прорив. Аналіз спідньої білизни іншої жертви, Сандри, виявив, що її вбив той самий чоловік, що й двох інших дівчат.

"Я відразу зрозумів по одній особливості ДНК, що це був той самий вбивця", - сказав судово-медичний експерт Колін Дарк.

"Це була справжня бомба, адже це означало, що в Уельсі в 1973 діяв серійний вбивця, який вбивав молодих дівчат".

Аналіз також довів, що хлопець Сандри був абсолютно невинний.

"Вперше за майже 30 років ми дізналися, що одна й та сама людина вбила всіх трьох дівчаток", — сказав інспектор поліції Пол Бетелл, який керував новим розслідуванням.

Створення історії ДНК - частина перша

Оскільки в базі даних ДНК відповідного зразка не було, особа вбивці, як і раніше, лишалася невідомою.

"Тож ми подумали, чи можна використати дані родичів потенційного злочинця", — каже криміналіст Дарк, чия команда постійно звіряла його зразок з новими профілями в базі ДНК.

"Ви успадковуєте ДНК від своїх батьків і передаєте її своїй дитині. Можливо, в базі даних є ДНК дитини злочинця?"

Криміналісти роздрукували кілька тисяч ДНК-профілів чоловіків з Уельсу і вручну їх звіряли.

"Після кількох годин роботи у нас залишилося близько 100 імен. Усі вони наполовину відповідали профілю злочинця. І потенційно були його дітьми", - каже Дарк.

"Це був новаторський метод, вперше застосований у Британії і, можливо, у всьому світі, - тепер відомий як сімейна ДНК".

Тим часом детективи ретельно скоротили перелік підозрюваних з 35 тисяч до 500.

"Наш короткий список базувався на описі людини, що мала автівку і судимість за насильство чи сексуальні злочини", - згадує слідчий Бетелл.

Який саме Каппен

Після зіставлення обох списків сплило одне прізвище - Каппен.

У базі даних був зразок ДНК місцевого викрадача автівок Пола Каппена, але на момент вбивства дівчат йому було сім років.

А от його батька Джозефа (Джо) Каппена допитували у гучній справі 1973 року, оскільки він підходив під опис розшукуваної людини й водив світлий "Морріс 1100".

Але він мав алібі від дружини і стверджував, що його автівка зламалася в ніч вбивства.

"Джо був відомий головоріз, звинувачувався у домашньому насильстві й кілька разів сидів" - згадує слідчий Бетелл.

Тепер, коли ДНК його сина на 50% збіглося з ДНК вбивці, Джозеф Кеппен став головним підозрюваним.

Але виникла проблема - Каппен помер від раку у 1990 році, у віці 48 років.

Щоб підтвердити свої підозри, поліція запросила ДНК колишньої дружини та доньки Каппена, щоб порівняти їх зі зразком потенційного вбивці.

"Це дало нам дві третини профілю Джо Кеппена. Але нам потрібен був повний профіль, щоб бути абсолютно впевненими, що ми ідентифікували вбивцю", — розповідає судмедексперт Дарк.

Створення історії ДНК - частина друга

Детективи були абсолютно впевнені, що Каппен був убивцею.

Але що робити у такій ситуації?

Потрібна ексгумація його тіла для генетичної дактилоскопії. Такого в Британії ще не робили.

І детективи звернулись до міністра внутрішніх справ.

"Мене найбільше непокоїло, чи достатньо у нас доказів, адже це - великий крок. І у разі помилки сім'ї жертв і підозрюваного будуть справедливо обурені", - згадує лорд Бланкетт, тодішній міністр внутрішніх справ.

"Моє рішення було чітким: тіло Джозефа Каппена необхідно ексгумувати, щоб раз і назавжди перевірити, чи вчинила ця людина вбивства, і тим самим заспокоїти всіх причетних. Було дуже важливо знайти правду. Заради всіх нас".

Тож у 2002 році рештки Каппена ексгумували з сімейного поховання в Порт-Талботі й зробили генетичну дактилоскопію.

"Це була жахлива ніч. Коли ми підійшли до труни Каппена, вдарив грім", - згадує судмедексперт Дарк.

"Було відчуття, що зло нарешті ідентифікували, і від цього по спині побігли мурахи".

Судово-медична експертиза ДНК довела, що вбивцею всіх трьох дівчат був Джо Каппен.

"Не вистачає слів, щоб описати те, що ми відчули. Це було величезне полегшення", - ділиться спогадами двоюрідна сестра Джеральдіни Джулі Біглі.

"Ми ніколи не втрачали надії. Знали, що одного разу дізнаємося, хто він. Моя сестра була такою веселою, так любила життя".

Полегшення відчули друзі й родина іншої жертви - Сандри.

"Я ходжу на її могилу вже 49 років, і мені важко повірити, що вона там, - каже подруга Сандри Тереза Мей. - Моя чудова подруга. У неї забрали життя, забрали майбутнє".

"Я досі думаю про неї. Про те, що ми могли і мали зробити разом. Тепер після всіх цих років вона нарешті може спочивати з миром".