"Путін слабкий і відчайдушно прагне миру". Telegraph про те, чому війна стала для Кремля катастрофою

Президент Росії Володимир Путін "слабкий і відчайдушно хоче миру", адже війна, яку РФ веде проти України, майже на всіх рівнях стала для російського лідера катастрофою.

Таку думку в колонці для Telegraph висловив британський журналіст, редактор відділу оборони й закордонних справ Кон Кафлін.

Він вважає, що попри браваду російських пропагандистів, Кремль відчайдушно сподівається, що повернення Дональда Трампа до Білого дому зрештою ознаменує кінець війни в Україні, яка знищила російську армію і підірвала російську економіку.

Тому, на думку журналіста, російські державні ЗМІ вхопилися за перші натяки адміністрації Трампа в бік Москви, заявивши на початку цього тижня, що Вашингтон тепер "поділяє наше бачення". А інша державна газета заявила, що "Росія може бути бенефіціаром" торгівельних війн Трампа.

Telegraph вказує, що, за останніми західними оцінками, загальна кількість загиблих і поранених росіян у війні проти України становить 850 тисяч людей.

Це перевищує загальну кількість американських і британських військовослужбовців, що загинули в Європі під час Другої світової війни.

До того ж, війна згубно впливає на економіку РФ. Процентні ставки вже сягнули 21%, кошти на фінансування війни закінчуються.

"Тож легко зрозуміти, чому Путін вхопився за можливість долучитися до мирних ініціатив Трампа", - пояснює автор статті.

Однією з ознак того, що Кремль прагне покласти край конфлікту, є, на його думку, нещодавня пропозиція Путіна виступити посередником у мирній угоді між Іраном і США щодо суперечливої ядерної програми Тегерана.

Тим часом, Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї вже відкинув ідею відновлення переговорів з Трампом з цього питання, назвавши її "нераціональною, нерозумною і нечесною".

"Це вказує на те, наскільки мало важелів впливу Москва може застосувати у потенційних переговорах щодо України", - зазначає журналіст.

Не покращують настрої у Кремлі й зусилля європейських лідерів щодо посилення безпеки, додає Кон Кафлін. Він нагадує, що Європейська комісія планує зібрати 800 млрд євро для підвищення здатності Європи захищатися.

А потенційне розміщення в Україні західних миротворців для лідера, сенс існування якого полягає в запобіганні "посягань Заходу на російські кордони", й поготів має здаватися "ножем в серце", йдеться в статті.

Бажання Путіна запобігти такому розвитку подій стало, на думку журналіста, очевидним, коли Кремль засудив французького президента Еммануеля Макрона, який у телевізійному зверненні підтвердив, що Франція разом з іншими європейськими союзниками готова відправити війська в Україну для захисту будь-якої майбутньої мирної угоди.

Кремль боїться миру

Водночас оглядачка Telegraph Мелісса Лоуфорд вважає, що повернення до миру може стати смертельним для російської економіки, тому Володимир Путін продовжуватиме агресію стільки, скільки зможе.

Навіть мирна угода на користь Кремля не прибере економічну та ідеологічну залежність РФ від війни, вказує Лоуфорд.

Як пише Telegraph, 2019 року Росія витратила 5 трильйонів рублів на оборону та безпеку, а це 28% усіх державних видатків.

Цього року номінальні витрати будуть 17 трильйонів рублів – це 41% усіх держвитрат.

"Для країни, яка веде війну не на своїй території, це дуже багато. Військова промисловість стала головною рушійною силою російської економіки. Інші цивільні сектори деградують", - зазначають експерти.

Росія не має інших важелів для підтримки економіки, тому Кремль не збирається готуватися до миру, а тільки посилює свою військову машину, розмірковує Мелісса Лоуфорд.

"Навіть якщо настане "мир", Росія все одно нарощуватиме озброєння. Це політекономічна рівновага, яка утримує Путіна при владі".