Відмова від перемирʼя, здача Донеччини, гарантії безпеки: як змінилася позиція Трампа після Аляски

Погляди Дональда Трампа на те, як має закінчитися російсько-українська війна, змінилися після зустрічі з Володимиром Путіним на Алясці, пишуть американські та британські газети із посиланням на свої джерела.

Якщо вірити їхнім повідомленням, це означає і хороші, і погані новини для України. Ми зібрали разом усі останні повідомлення.

Мирний договір замість припинення вогню

Про першу зміну у своїй позиції повідомив сам Трамп: після зустрічі з Володимиром Путіним він вирішив, що треба одразу домовлятися про мирний договір, а не перемир'я. Ще в п'ятницю, вирушаючи на Аляску, Трамп сподівався насамперед домогтися припинення вогню. Президент України Володимир Зеленський закликає до припинення вогню, і потім без бойових дій домовлятись про сталий мир. У цьому його підтримують європейські держави.

Але ситуація на фронті складається на користь Путіна, і він не хоче перемир'я – і натомість наполягає на мирному договорі на своїх умовах продовжуючи наступ.

Експерти припускають, що Путін міг переконати Трампа у своїй позиції – або ж Трамп просто вважав недоцільним наполягати на сценарії, який Кремль відмовляється розглядати.

Ця зміна позиції мала розчарувати Київ та його європейських союзників, пише дипломатичний кореспондент BBC Пол Адамс. Путін же виграв час для продовження війни без нових американських санкцій.

Статті про те, що обговорювали два президенти — лише спекуляції, сказав в ефірі радіопередачі Newshour BBC заступник постійного представника Росії при ООН Дмитро Полянський.

Тим часом Зеленський під час свого візиту до Вашингтона у понеділок спробує отримати пояснення, чому позиція Трампа так сильно змінилася, пише New York Times.

Гарантії безпеки для України

Хорошою новиною для України може бути те, що Трамп готовий надати їй гарантії безпеки у форматі США + ЄС, але без участі НАТО, пише газета Wall Street Journal з посиланням на свої джерела. Непрямим підтвердженням цього є слова Путіна на Алясці про згоду з Трампом щодо необхідності гарантій безпеки для України, а також короткий коментар американського президента в інтерв'ю Fox News після зустрічі.

Насамперед Трамп був проти американських гарантій безпеки і вважав, що їх можна замінити угодою з Україною про рідкісноземельні метали. Якщо на сході України діятимуть американські компанії, цього достатньо, щоб Росія не напала знову, пояснювали в Білому домі. Однак напередодні зустрічі на Алясці Зеленський вкотре дав зрозуміти, що готовий обговорювати територіальні поступки лише у разі надійних гарантій безпеки з боку США, в чому його підтримали європейські союзники.

Після зустрічі з Путіним президент США зателефонував Зеленському та європейським лідерам і повідомив, що готовий брати участь у наданні гарантій безпеки Україні, пише агентство Bloomberg з посиланням на свої джерела.

"Наша чітка позиція: Україна має отримати залізні гарантії безпеки, аби ефективно захищати свій суверенітет та територіальну цілісність. Ми підтримуємо заяву президента Трампа про те, що США готові надати свої гарантії безпеки", – йдеться у спільній заяві лідерів Великої Британії, Франції, Німеччини, Польщі, Фінляндії й очільників Європейської ради та Єврокомісії.

Проте джерела видання Axios, яке має гарні зв'язки у Білому домі, малюють більш суперечливу картину. Вони стверджують, що хоча Трамп і Путін обговорювали гарантії безпеки для України, ні про що конкретне вони не домовилися, а Путін як потенційного гаранта називав Китай, а не західні країни.

Здача Донеччини та заморозка лінії фронту

Під час тої ж телефонної розмови з Зеленським та європейцями Трамп сказав, що Росія очікує від Києва здачі всієї території частково окупованої Донецької області, пише Bloomberg. При цьому Путін готовий відмовитися від аналогічної вимоги щодо Запорізької та Херсонської областей, кажуть співрозмовники видання, і натомість заморозити конфлікт по лінії фронту.

Про це ж пізніше написала газета Financial Times – на переговорах на Алясці, за словами чотирьох джерел видання, російський президент наполягав на повному виході ЗСУ з Донецької області як умові завершення війни. В обмін на це Путін погоджувався заморозити лінію фронту в Херсонській і Запорізькій областях і не намагатися захопити більше територій, пише FT. Водночас Путін не знімає своїх головних вимог, які стосуються усунення того, що він називає першопричинами конфлікту, – ліберальної демократії в Україні та її прагнення до інтеграції в ЄС і НАТО.

Про вимогу Путіна залишити всю територію Донецької області, а також Луганської, яка й так майже повністю окупована, згодом повідомило й агентство Reuters.

Цього тижня Зеленський знову виключив здачу територій у Донецькій області й заявив, що Україна не піде з Донбасу. Водночас він говорив, що готовий обговорювати питання територій у тих межах, які дозволяє Конституція України. Генеральний секретар НАТО описав теоретичний сценарій, у якому Київ фактично визнає тимчасову втрату своїх територій, але юридично продовжує вважати їх окупованими.

Трамп повідомив європейським лідерам, що вважає за можливе швидке укладення мирного договору, якщо Зеленський погодиться здати неокуповані частини Донбасу, пише New York Times з посиланням на високопоставлених європейських чиновників.

За їхніми словами, в обмін Путін готовий надати письмові гарантії утриматися від подальшої агресії.

Серед інших умов Путіна, озвучених на Алясці, надання російській мові офіційного статусу в Україні, за даними CBS, американського партнера BBC.

Як поступка російський лідер пропонує виведення військ з окупованих частин Харківської та Сумської областей, пише Axios. Це набагато менше території, ніж 30% Донецької області, які ще залишаються під контролем ЗСУ, і стратегічно вони менш важливі. На Донбасі під контролем ЗСУ велика Краматорсько-Слов'янська агломерація і міста з багатьма тисячами населення. На Сумщині Росія контролює кілька десятків сіл, а на Харківщині захопила десятки сіл та веде бої за спустошене містечко Вовчанськ і наступає до невеликого міста Куп'янськ.