Підрив Каховської ГЕС: кому він вигідний і чи зупинить наступ ЗСУ

В ніч на 6 червня стався підрив греблі Каховської гідроелектростанції, яка вже півтора року окупована російськими військами. Київ каже, що таким чином РФ вчинила масштабну екологічну і техногенну катастрофу та спробувала зупинити контрнаступ ЗСУ. Чи так це?

Українська влада повідомила, що підрив споруд Каховської ГЕС був здійснений близько 3-ї ночі, ймовірно, бійцями 205-ї мотострілецької бригади збройних сил РФ. За даними української розвідки, основні роботи із замінування росіяни провели ще навесні минулого року, одразу після захоплення станції.

Кремль всі звинувачення відкидає і говорить то про ракетний обстріл ГЕС з боку української армії, то про "диверсію". Речник російського президента Дмитро Пєсков каже, що ця диверсія, окрім іншого, начебто мала на меті "позбавити Крим води".

Факт того, що греблю найімовірніше саме підірвали зсередини, а не зруйнували ракетним ударом, підтвердив ВВС військовослужбовець, що спеціалізується на вибухових речовинах. Характер пошкоджень ГЕС, за його словами, вказує на те, що споруди станції були заміновані в декількох місцях. Ймовірно, використали декілька тонн тротилу.

"Це була правильна закладка в правильних місцях для максимального руйнівного ефекту", - розповідає ВВС військовий на умовах анонімності.

Ракети для систем "Вільха" чи HIMARS, які використовують ЗСУ, мають бойову частину лише близько 100-200 кг. Для руйнування міцної конструкції греблі потрібно в сотні разів більше. Наприклад, в 1941 році для підриву кількох прольотів ДніпроГЕС радянським військам довелось використати близько 20 тонн вибухівки.

Ще в жовтні минулого року тодішній командувач угруповання російських військ в Україні, генерал Сергій Суровікін казав про нібито "плани ЗСУ завдати масованого ракетного удару" по греблі Каховської ГЕС.

Розмови про такі "плани" в Києві назвали прикриттям росіян, які хочуть здійснити масштабну техногенну катастрофу в своїх інтересах. Насамперед військових.

Стала практика

Підрив гідротехнічних споруд з військовою метою – не нове слово у військовій справі. Найбільш відомий, вже згаданий вище, випадок стався на ДніпроГЕС в Запоріжжі, яка є наступною в каскаді українських гідроелектростанцій вище по Дніпру.

Масштабний підрив греблі відбувся в серпні 1941 року, коли радянська армія стрімко відступала під натиском німецьких військ.

Командування Червоної армії вирішило підірвати мости в Запоріжжі і греблю ГЕС, щоб завадити ворогу переправитись на лівий берег Дніпра. Але місцевих жителів про це не попередили.

Історики кажуть, що це призвело до масових жертв серед цивільних.

Називають цифри загиблих від 80 до 100 тисяч, хоча місцеві історики запевняють, що цифра в три тисячі жертв "найближча до правди".

Підрив ДніпроГЕС дійсно на деякий час затримав німецькі війська, але не надовго. Вони знайшли можливість переправитись через Дніпро нижче по течії і продовжили наступ на територію Радянського Союзу.

Вже після початку повномасштабного вторгнення в Україну практику радянських військ перейняли російські збройні сили. За півтора року війни вони встигли атакувати ракетними ударами декілька гідротехнічних споруд.

Найбільш руйнівними були вересневі атаки на греблю Карачунівського водосховища в Кривому Розі, що призвели до стрімкого підняття рівня води в річці Інгулець і підтоплення житла.

Керівник військових програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Павло Лакійчук каже: затоплення територій – це відпрацьований прийом оборонних дій російської армії.

Тренування такого маневру вони, наприклад, відпрацьовували в Криму, розповідає експерт, який тривалий час служив на півострові. За легендою навчань, десант військ НАТО висаджувався біля Євпаторії та Феодосії і затримати їх мало підтоплення територій.

"Одним з головних оборонних заходів тоді вважався підрив двох кримських водосховищ. Коли вода і головне – бруд – не просто ускладнить просування противника, а зробить його неможливим на декілька місяців".

Такою самою логікою російське командування керувалося і зараз при підриві Каховської ГЕС, впевнений Лакійчук. Це має суттєво загальмувати можливі наступальні дії українців на цьому напрямку.

Мінус один напрям для наступу?

Херсонський напрямок дійсно вважався одним з перспективних напрямків "великого українського контрнаступу". Принаймні майже всі українські, російські і західні експерти називали його в переліку можливих точок.

Наприкінці квітня навіть почали з'являтись повідомлення, що ЗСУ вдалось закріпитись на островах посеред Дніпра і переправитись на лівий берег в районі Херсона.

Рух по окупованій території лівобережжя Херсонщини – це найкоротший шлях до кримських перешийків. Досягнувши їх, українська армія змогла б зруйнувати вщент всю логістику противника на півдні.

Щоб не допустити цього Кремль мав постійно утримувати свої війська на першій лінії оборони, що простягалась вздовж Дніпра на окупованому лівому березі Херсонської і частково – Запорізької областей.

Тепер ці позиції будуть затоплені. Тож для чого тоді РФ було підривати Каховську греблю?

"Це було зроблено зі стратегічною метою", – пояснює ВВС Україна колишній заступник начальника штабу Військово-морських сил України Андрій Риженко. Затоплення узбережжя Дніпра не дозволяє перемістити значні сили української армії через широку водну перепону.

"Наступ ЗСУ на херсонському напрямку щонайменше до осені тепер неможливий", – підтверджує Павло Лакійчук.

По-перше, російські війська знищили останній мостовий перехід через Дніпро на Херсонщині, який теоретично ЗСУ могли використати для переміщення техніки на лівий берег. По-друге, масштабне затоплення населених пунктів суттєво дестабілізує ситуацію в регіоні. До цього ж додаються екологічні і потенційні загрози ядерного характеру через проблеми з охолодженням реакторів Запорізької АЕС.

Але найголовніше – РФ фактично виключає лівобережну Херсонщину як потенційну арену для українського наступу. І тепер може відвести більшу частину своїх військ звідти для посилення позицій біля Мелітополя, Бердянська або в Донецькій області.

Однак військовий аналітик групи "Інформаційний спротив" Костянтин Машовець впевнений, що позитивний ефект для РФ буде "короткочасним".

"Жодної адекватної причини, включаючи військовий фактор, для підриву дамби ГЕС не існує... В цьому сенсі ефект від такого дійства буде лише короткочасний".

На його думку, підірвати ГЕС російські війська могли тому, що побачили готовність ЗСУ форсувати Дніпро найближчим часом або тому, що самі вже збираються відступати в Крим і хочуть залишити за собою "спустошену та зруйновану місцевість".

Офіцер ЗСУ, який працює на херсонському напрямку, повідомив ВВС, що ситуація з українськими позиціями на островах в дельті Дніпра дуже складна. Вода швидко прибуває і затоплює цю територію.

Доводиться залишати облаштовані позиції.

"На островах вже зранку по коліна води було. Екстрено евакуювали наші групи, які місяцями там закріплялись", – каже співрозмовник.

Як Україна може використати ситуацію

Чи може щось протиставити Київ руйнівній тактиці РФ на Півдні? Українське військове і політичне керівництво запевняє, що дії російських військ не зупинять наступ ЗСУ. Хоча поки що конкретики у таких заявах обмаль.

"Ніщо і ніхто, жоден росіянин не зупинить звільнення України, час якого настав", – заявив секретар Радбезу України Олексій Данілов, коментуючи підсумки екстреного засідання РНБО у вівторок вранці.

Таку саму заяву зробили і в управлінні стратегічних комунікацій ЗСУ. Там запевняють, що "Україна забезпечена всіма необхідними плавзасобами та понтонно-мостовими переправами для форсування водних перешкод".

"Підступні дії противника, які створюють соціальну та економічну кризу, не зупинять Сили оборони України, які готові звільнити окуповані території".

ЗСУ могли б скористатися можливим відходом росіян з лівобережжя Херсонщини, але вони не мають необхідних десантно-висадочних засобів для переміщення свого угруповання, каже капітан запасу Андрій Риженко.

Теоретично, підтоплення дельти Дніпра допомогло б Україні повернути Кінбурнський півострів.

Це частина суходолу, яка належить Миколаївській та Херсонській областям, де тривалий час були облаштовані російські позиції. З них вони зокрема завдавали артилерійських ударів по Очакову.

Кінбурн ще важливий тим, що фактично є "воротами" до портів Миколаєва і Херсона. Перебування на цьому півострові військ РФ блокувало морські шляхи до цих портів.

"Я думаю, що Україна може використати цю ситуацію, щоб взяти під контроль Кінбурнський півострів", – каже Риженко.

Розлив Дніпра через підрив Каховського водосховища також може зменшити загрозу артилерійських обстрілів Херсона, каже речниця оперативного командування "Південь" Наталя Гуменюк. Останніми тижнями війська РФ майже щодня завдавали удари по обласному центру.

"Через цю високу воду вони (російські війська, – Ред.) мають відсунутися якомога далі від лівого берега. Це означає, що трошки легше буде херсонцям на правому березі стосовно обстрілів", – зауважила речниця оперативного командування.

Українські військові, що працюють тут безпосередньо "на землі", мають не такий позитивний погляд на ситуацію.

На питання, кому більше у військовому плані нашкодить підрив Каховської ГЕС, офіцер ЗСУ без вагань відповідає: "Однозначно нам".