Росіяни почали застосовувати сіткомети проти безпілотників. Чи спрацює ця ідея?

Російські Telegram-канали віднедавна постять відео з "сіткометами" – безпілотниками, які скидають сітки на інші дрони і так збивають їх.

Росіяни стверджують, що це - "найкраще рішення" у повітряній війні "дрон проти дрона".

Водночас є протилежні погляди на потенціал “сіткометів”.

"Дроновод" з української 92-ї штурмової бригади, наприклад, каже, що ефективність "сіткометів" на сучасному рівні розвитку сумнівна і залежить від удачі.

І тим не менше, українські конструктори вже давно пропонують концепт саме таких "винищувачів дронів" – "сіткострілів".

Війна безпілотників у небі рано чи пізно вийде на новий рівень, як це вже сталося з "великою авіацією" у ХХ ст.

Чи можуть “сіткомети” стати провісниками безпілотних повітряних баталій та який концепт лежить в їхній основі - розбиралася BBC Україна.

Як працюють російські "сіткомети"

З червня цього року російські провоєнні канали опублікували одразу кілька відео з розробкою, яку назвали "сеткомет". Це - пропелерний дрон, обладнаний пристроєм для відстрілу вниз невеликої сітки.

На записах "сіткомети" підлітають до інших (як заявляється – українських) дронів, що зависли у повітрі, та скидають на них сітку, яка обплутує гвинти і “жертви” падають.

За понад місяць росіяни опублікували більше п'яти таких відео не найкращої якості. На деяких з них, утім, цілком можна розгледіти відстріл сітки та падіння чи швидке зниження інших дронів.

Частина російських джерел наводять назву пристрою для відстрілу сітки – "Тарантул".

"Сіткоскид/сіткомет "Тарантул" розроблений для схоплення квадрокоптерів. Встановлюється як додаткове обладнання на квадрокоптери DJI Mavic 3, DJI Mavic 2, Autel EVO 2, Uco та може бути змонтований на FPV. Активується за допомогою підсвічування. Багаторазове використання", - йдеться в описі на одному з російських сайтів тактичного спорядження.

Там же вказано, що "Тарантул" складається з корпусу та алюмінієвого "павука" – блоку з 12 направляючих (саме їх іноді видно на відео), під якими складена кевларова сітка з “важками”, що в польоті її розтягують.

Сітку відстрілює піропатрон, а "павуки" можна швидко "перезаряджати" на землі у складеному вигляді.

Заявлена дальність дії сітки – лише 2 метри. Це вкрай мало для таких невеликих і маневрених цілей, як безпілотники у повітрі.

Ціна "Тарантула" на російському сайті – близько 72 тис. рублів (трохи більше 800 доларів).

"Цю розробку потихеньку затягуємо до підрозділів, поки що це найкраще рішення з придуманих", - пише про "сіткомет" інший російський провоєнний Telegram-канал.

"Cистема ефективно показує себе на полі бою. Аж до того, що під неї можна зробити окремий розрахунок БПЛА та працювати спрямовано. Питання тільки у зв'язку з сусідами. Все, що ефективно вражає ворожі засоби, так само може нашкодити нашим. Використовуйте розумно", - додає цей же канал через кілька днів.

З таких дописів можна зробити висновок, що "сіткомети" – це все ж ще не дуже поширене і системне рішення, для якого у росіян немає навіть окремих команд "дроноводів".

Але відео свідчать, що російські "сіткомети" можна успішно застосовувати проти легких дронів, на зразок "мавіків", і ймовірно – проти FPV, а також більш важких - з шістьма, вісьмома чи більшою кількістю гвинтів, таких як коптер-бомбардувальник "Баба-Яга".

І після успіху прототипів з “Тарантулами” такі "сіткомети" цілком можуть еволюціонувати й стати досить поширеним російським дроном.

"Шансів зловити дрон у сітку – один на тисячу"

Однак оптимістичні повідомлення російських "воєнкорів" про потенціал "сіткометів" вочевидь містять певну частину маркетингового "просування" від виробників, які їх продають.

Дмитро, командир взводу безпілотників 1-го штурмового батальйону 92-ї бригади ЗСУ, у коментарі для BBC Україна оцінює ідею "сіткометів" досить скептично.

"Шансів зловити в цю сітку ворожий дрон – один на тисячу. При цьому більше загроза втратити власний дрон з підвішеною сіткою під час польотів. Можна тиждень літати і нікого не спіймати", - каже він.

На думку бійця, ефективність "сіткометів" явно завищують після насправді невеликої кількості успішних вильотів: "За два тижні хтось спіймав один дрон, і почали думати, що з цього може щось вийти. Це даремна і неефективна трата часу і ресурсу безпілотників. Краще за цей час дроном зі скидами чи FPV вибити якусь кількість ворогів".

"Коли бачиш ворожий дрон, то, на мою думку, правильніше залітати над ним, опускатися та бити по пропелерах. Якщо все робити правильно, то ти свій дрон не втрачаєш, а в нього лопаті розбиваються і він падає. Два чи три російських дрони мені так вдалося збити", - додає Дмитро.

Один з російських "воєнкорів", який зараз хвалить "сіткомети", ще у листопаді 2023 року також вважав цю ідею не надто перспективною. Зокрема і через те, що у небі "зустрічі коптерів – одна на пару сотень вильотів".

До слабких сторін "сіткометів" можна віднести і те, що їхній успіх залежить від вдалого збігу багатьох обставин: потрібно вчасно помітити ворожий дрон, при цьому залишитися невидимим для нього, а потім зловити момент, коли супротивник достатньо надовго зависне на одному місці, щоб наблизитися до нього, прицілитися і вистрілити сіткою.

Чому війна дронів у небі невідворотна

Воєнна історія людства складається з розвитку різних видів озброєнь та пошуків протидії їм. У поєднанні з вдалою тактикою це приносило результати на полі бою.

Римські гладіуси і пілуми, монгольські композитні та англійські ростові луки, європейські арбалети, аркебузи, мушкети десятиліттями чи навіть століттями забезпечували перемоги командирам, які вміли їх грамотно застосовувати.

Допоки не з’являлася ефективна протидія.

На російсько-українській війні безпілотники застосовувалися ще з 2014 року. А з початком великої війни масове використання розвідувальних і особливо ударних дронів повністю змінило тактику дій і в наступі, і в обороні.

Тому почався активний пошук протидії у небі, і він, за великим рахунком, все ще триває.

Один з "треків" тут – розробка ефективного дрона-"винищувача" з сіткою.

Чому дрони з сітками можуть спрацювати

Концепцію такого “мисливця за безпілотниками” у коментарі BBC Україна пояснює розробник систем автоматизованого навчання бійців, відомий у фейсбуку як Paolo Lumiere.

На відміну від росіян, він дрони з сітками називає "сіткострілами".

"Що таке сітка? Це - велика площа ураження і менші вимоги до точності. У порівнянні з кулею зі стрілецької зброї площа сітки навіть метр-на-метр більша у понад тисячу разів", - говорить він.

У поєднанні з важками на кінцях сітка здатна за інерцією заплутувати ціль у повітрі. Це критично для роботи гвинтових дронів.

"Очевидними недоліками сітки є мала дистанція її застосування - через великий опір повітря вона втрачає швидкість. Щоб зменшити опір, треба робити сітку якомога тоншою. Наприклад, кевларові нитки і вольфрамові важки-грузики. Противник до цього вже додумався, хоча першими це придумали ми, тому можна говорити відкрито", - описує Paolo Lumiere.

Він додає, що "поки у нас заперечували і насміхалися, противник це реалізував".

Про скепсис нагадує і один з коментарів в українській групі про безпілотники: під відео про успішне застосування росіянами "сіткомета" один з учасників написав: "Це неможливо. Так писали експерти у цій групі".

Paolo Lumiere, описуючи технологію, фактично деталізує те, що реалізували росіяни в "Тарантулі": "Найбільш розповсюджений і простий спосіб - постріл виштовхувальним патроном та "грузиками"-циліндрами в стволиках-трубках, розведеними на потрібний кут".

"У "сіткострілі-скиді" росіян "грузики" вистрілюють у сторони горизонтально, а далі сітка падає вниз під дією сили тяжіння. Це короткі дистанції і цього "примітиву" достатньо", - відзначає він.

Не тільки скид сітки вниз

Однак конструктори розробляють різні варіанти використання сіток проти дронів.

Розглядаються навіть варіанти, що за принципом дії нагадують "ланцюгові ядра" часів морських баталій XVII—XIX ст. – вистрілювати по ворожих дронах двома кульками, між якими натягнута міцна нитка.

Якщо у Трафальгарській битві ядра з ланцюгами мали "зрізати" щогли кораблів, то у "війні дронів" нитка між вистрілюваними кульками має давати більше шансів дістати критично важливі елементи безпілотників.

Чи буде працювати така екзотика – питання.

"Поки що у нашого противника є розвинений постріл сітками вниз - тобто підловлюють дрони, які працюють поодиноко, за якими не ведеться нагляд і які уповільнилися чи зависли. Але "сіткопостріл" можна використовувати і для пострілів в русі, у погоні чи перехопленні - хоч це потребуватиме складнішої технічної реалізації і вправності операторів", - наголошує Paolo Lumiere.

Система захисту неба

Paolo Lumiere сумнівається, що "сіткостріли" стануть реально ефективними проти маневрених FPV-коптерів. Але допускає, що їх можна технічно розвинути для результативної роботи проти менш рухливих російських розвідників, на зразок "Орланів" і Zala.

"Щодо "мавіків", то цілком логічно що вони стають частою жертвою "сіток", бо по динаміці це одні з найбільш "зависаючих" дронів. Якщо ж говорити про великі "окто-" і "гекса-" машини, то там специфіка задач робить їхній політ чимось середнім між FPV і "мавіками". Теоретично їх також можна підловити і наблизитися до поодинокого дрона згори", - розмірковує розробник.

Він також акцентує, що окрім суто технічних можливостей свою вагу відіграє тактика – наприклад, до дронів, які працюють в парах (як це часто відбувається у "великій" авіації), підібратися близько непоміченими "сіткометам" майже не реально.

Так само проти них допомагатимуть камери зі змінним кутом огляду (щоб дивитися вгору) чи датчики наближення "перешкоди згори".

Може навіть з'явитися механічний захист у вигляді "кошиків" довкола дрона і його пропелерів, які запобігатимуть оплутуванню сітками чи пошкодженням від зіткнень.

"Успіхи противника з "сіткострілами" переважно стали можливі завдяки системності: вони реалізували всю схему "спостереження - виявлення дрона - повідомлення - виліт чергового дрона-перехоплювача", - вважає Paolo Lumiere.

Тому і для українських Сил оборони "сіткомети" чи аналогічні "винищувачі дронів", навіть численні та технічно розвинуті, мають бути лише одним з елементів у системі захисту неба від супротивника, резюмує він.