"Його фото було в мене на телефоні". Історії хлопців, які загинули через удар по "Новій пошті"

Вранці 23 жовтня всю країну облетів чорно-білий колаж з фотографій загиблих працівників "Нової пошти" в селищі Коротичі біля Харкова. На відео з камер у терміналі видно, що молоді чоловіки працювали в свою нічну зміну як зазвичай, як раптом їхні життя обірвала російська ракета.

"Я побачив цей колаж у новинах і Олексія впізнав одразу", - каже ВВС Україна Сергій Шейко, викладач Харківського національного університету радіоелектроніки.

22-річний Олексій Єрмола – його студент, майбутній розробник комп'ютерних ігор, який подавав великі надії.

Разом з ним загинуло ще п'ятеро колег - Олександр Темніков, Дмитро Герасічкін, Олександр Біжанов, Владислав Панков та Артем Акопов. Найстаршому – 31 рік, наймолодшому – 21.

Багато інших працівників лежать у лікарні, шестеро – у реанімації, кажуть в компанії.

ВВС Україна поговорила з рідними та знайомими деяких загиблих. Вони розповіли, ким були ці хлопці та якими вони їх запам'ятають.

У працівників не було шансів

"Нова пошта" працює скрізь і відіграє надзвичайно важливу роль під час війни. Її відділення одними з перших в'їжджають на звільнені ЗСУ території.

Під час повітряних тривог, розповідають у пресслужбі компанії, усі термінали, депо та відділення, що розташовані у прифронтових регіонах, "обов'язково припиняють роботу та йдуть в укриття".

Навіть далеко в тилу, ось як у Львові, багато відділень "Нової пошти" не працюють під час повітряних тривог.

Але тієї ночі в працівників не було шансів.

Російські військові вдарили по Коротичах балістичними ракетами С-300 - їх важко збити, а коли вони летять з прикордонного сусіднього Бєлгорода, то влучають у ціль приблизно через 40 секунд.

З суботи на неділю в нічну зміну в вантажному терміналі працювало 33 людини, кажуть в компанії.

Укриття розташоване біля входу - до нього 20 метрів, півтори хвилини швидким кроком, а якщо людина працює в кінці термінала – хвилини чотири, кажуть у "Новій пошті".

"Втім, приліт стався за секунди до оголошення тривоги. На жаль, у працівників не було шансів добігти до укриття".

Серед 33-х людей, які були в момент вибуху в терміналі, загинуло шестеро, ще 15 людей в лікарні з пораненнями. У компанії кажуть, що 8 – важкі, з них 6 – лежать у реанімації.

"Моторошно видаляти його телефон"

Сергій Шейко, викладач та куратор групи, де вчився 22-річний Олексій Єрмола, впізнав свого студента на чорно-білому колажі загиблих, тому що саме це фото прикріплено до номера хлопця в його телефоні.

"Моторошно видаляти цей контакт… У цей момент наче остаточно прощаєшся з людиною", - каже він ВВС.

У родині Олексія він був першою дитиною, "його всі дуже любили", розповідає хрещена хлопця Ася Крикливець, рідна сестра його мами.

Він добре вчився у школі, каже вона, закінчив гімназію №46 у Харкові – ту саму, по якій минулого літа вдарили російські військові, залишивши понищені стіни.

Невдовзі Олексій захопився комп'ютерними іграми і вирішив розвиватися у цьому напрямку – робити дизайн для ігор у телефоні.

Після 9 класу він пішов вчитися в радіотехнічний технікум, і там на презентації освітніх програм познайомився з майбутнім викладачем Сергієм Шейко.

"Викладач досить швидко бачить зацікавленого студента або абітурієнта", - каже чоловік про перше враження від знайомства.

В університеті Олексій вчився на медіаінженерії, мріяв створювати інтерфейс, звук та концепції для комп'ютерних ігор.

Сергій Шейко, який в Харківському національному університеті електроніки викладає дисципліни, пов'язані зі звукозаписом, зберігає роботи студентів.

"На днях я переслухав композиції, що писав або переробляв Олексій - дуже цікаве бачення музики. Знамениту і популярну минулого року пісню Леді Гаги з серіалу "Венздей" він переробив так, що вийшов зовсім інший, неочікуваний погляд на цю мелодію".

На магістратуру хлопець вступив на ту ж кафедру, але вже на контракт. Хрещена Олексія говорить, що він вирішив самостійно оплачувати навчання, а оскільки по спеціальності під час війни роботу знайти було непросто – пішов підробляти на "Нову пошту".

Керівниця його бакалаврської роботи, професорка Марина Колендовська згадувала в коментарі для "Обозревателя", що попри нічну роботу Олексій щоранку приходив на заняття і нічого не пропускав.

"Він був дуже добрий, м'який та чуйний", - каже ВВС про свого племінника Ася Крикливець.

"У нього день народження 5 грудня і ми завжди збиралися всією родиною і друзями привітати його. Я не можу повірити, що його вже немає, це важко усвідомити".

У Олексія залишився 8-річний брат Данило.

Три тижні тому народився син

Серед загиблих колег Олексія - 30-річний Дмитро Герасічкін.

На початку жовтня в нього народився син Роман, йому лише три тижні. На фото у соцмережах чоловік і дружина щасливо усміхаються.

Видання "Обозреватель", яке поспілкувалося з двоюрідним братом загиблого, пише, що Дмитро був єдиним сином у батьків.

"У нього було багато друзів, він умів знайти спільну мову з усіма. Був простою людиною, любив життя, завжди на позитиві. Ніколи в житті навіть мухи не образив. Був дуже чесним і справедливим", – цитує видання брата Євгена Герасічкіна.

У пресслужбі "Нової пошти" повідомили ВВС, що компанія до повноліття щомісяця виплачуватиме 10 тисяч гривень осиротілій дитині Дмитра, а також надасть йому грант на навчання на 12 500 доларів.

Звільнився з роботи, а потім повернувся

Ще один загиблий – 22-річний Олександр Біжанов, студент Харківського авіаційного інституту, вивчав інформаційно-вимірювальні технології.

"Єдиний син у матері, величезне горе", - каже ВВС Марія Володимирівна, староста села Губарівка Боходухівської громади, звідки родом хлопець.

Батьки Олександра розлучені, син жив разом з мамою.

"І для мами він був єдиною зірочкою, заради якої вона жила", - каже ВВС тітка хлопця Валентина Василівна.

"Він теж підтримував її у всьому. Якщо виникали труднощі, казав – не переживай, ми все здолаємо, ми переживемо, це завжди допомагало їм вистояти", - каже Валентина Василівна.

Вступивши на навчання, Олександр переїхав до Харкова та знайшов підробіток на "Новій пошті".

Коли почалася повномасштабна війна, розповідає тітка, хлопець через обстріли та постійну небезпеку звільнився з роботи і був удома.

Але на пошті в нього залишалося багато друзів, ровесників, вони гукали його назад, і коли він вступив на магістратуру до Харкова, то повернувся на роботу в термінал "Нової пошти".

Тітка згадує, що за чотири дні до удару Олександр приїжджав додому в рідну Губарівку.

"Прибіг сюди до мене, трошки поспілкувався з сестрою (двоюрідною – Ред.), уже вечоріло і він якось так, як і зазвичай, сказав – ну ладно, я пішов", - каже Валентина Василівна.

"А у суботу ввечері ми прочитали оголошення про удар по пошті – і хоча там ще не було вказано, яке відділення – нам відразу йокнулося. Ми давай дзвонити, а там дзвінок іде, а трубку не піднімають, ми не спали до ранку…"

Олександра поховали у вівторок, на похорони прийшло все село. Були і представники "Нової пошти", каже жінка, компанія взяла всі витрати на себе.

Мати хлопця, за її словами, майже щодня приходить на могилу до сина.

"Це велика рана, яка ніколи не забудеться і не загоїться, це такий жах для нашої родини", - каже тітка.

"Мені все здається, що це наче фільм, і от все закінчиться, він прибіжить і буде дурачитися з братом і сестрою. Мені не вкладається в голові, що його більше не буде".

В університеті, як і в сільській раді, тепло відгукуються про Олександра Біжанова.

"Він був чудовою людиною, готовою завжди прийти на допомогу кожному, хто цього потребував", - згадують про хлопця в університеті.

"Навчався на державному, вчився добре, хороші хлопці були", - каже ВВС завідувач кафедри Віталій Сіроклин.

Для університету це друга втрата за тиждень. За день до удару по "Новій пошті" на фронті загинув студент четвертого курсу 20-річний Денис Герасимов.

"Втрачаємо наш потенціал, майбутній розвиток України, готували діток, фахівців…", - з сумом каже викладач.

***

Серед загиблих працівників також були 28-річний Владислав Панков і Артем Акопов - наймолодша жертва того удару, якому лише 21.

У 31-річного Олександра Темнікова з Люботина, який теж загинув разом із ними, залишилася сестра та цивільна дружина, повідомили ВВС в місцевій адміністрації.

"Нова пошта" каже, що усіх загиблих уже поховали. У компанії взяли на себе витрати на організацію похорон.

Зараз "Нова пошта" допомагає іншим колегам, шестеро з яких у реанімації.

Майже через два тижні після удару стало відомо, що в лікарні померло ще двоє працівників.

У 25-річного Максима Єфременка був складний перелом плеча, через який він втратив багато крові, а у 29-річного Євгена Циганко, який вже наче йшов на поправку, однієї ночі перестали дихати легені.

Компанія каже, що у перший день після удару заплатила сім'ї кожного загиблого працівника 70 тисяч гривень.

А ще зробила висновки на майбутнє - вирішили встановити на своїх об'єктах на прифронтових та деокупованих територіях ізраїльські капсули безпеки.

Коли тривога збігається з ударами – там більші шанси вижити. Принаймні добігти можна за 20-40 секунд.