"Українська диверсія" на Північних потоках. Що означає нова версія ЗМІ

У західних ЗМІ водночас зʼявились публікації, які з посиланням на джерела стверджують, що за вибухами на газогонах "Північний потік" може стояти "проукраїнське угруповання". Київ відкинув причетність до диверсії, Москва назвала повідомлення "скоординованим вкидом". Утім, яка мета може стояти за новою версією цих інцидентів?

Що написали західні ЗМІ

Статті про можливу причетність "проукраїнського угруповання" до вибухів на "Північному потоці", які стались у вересні минулого року, опублікували німецькі, американські і британське видання.

Газета New York Times повідомила, що нові дані розвідки, перевірені офіційними особами США, свідчать про те, що атаку на газопроводи здійснила деяка "проукраїнська група".

Автори звіту не уточнили, звідки вони отримали цю інформацію чи якими є здобуті ними докази, однак зазначили, що вони не мають свідчень того, що президент Володимир Зеленський або його старші помічники причетні до операції.

У звіті зазначено, що "офіційні особи, які ознайомилися з розвідданими, вважають, що диверсанти, швидше за все, були громадянами України чи Росії, або комбінацією".

Видання зазначає, на думку деяких західних чиновників, Київ та його союзники мали серйозні мотиви для диверсії на газогоні. Адже вони давно виступали проти цього проєкту, який дозволяв Росії постачати газ до Європи безпосередньо, а не через територію України та Польщі.

За даними NYT, чиновники, у розпорядження яких потрапили ці розвіддані, поки не знають, яке значення варто їм надавати, зважаючи на той факт, що будь-який натяк на пряме чи непряме відношення Києва до вибухів може поставити під загрозу його делікатні відносини із західними партнерами, і насамперед із Німеччиною, яка із солідарності з Україною пішла на серйозні економічні жертви.

Про прорив у розслідуванні інцидентів написала німецька газета Die Zeit.

Видання опублікувало результати спільного дослідження декількох німецьких медіа-організацій. У ході розслідування вони реконструювали, як і коли готувався напад на газопроводи, й дійшли висновку, що сліди ведуть у напрямку України.

У статті стверджується, що в операції використовувалося судно, орендоване компанією з Польщі, власниками якої були двоє громадян України.

Як пише Zeit, на яхті виявили сліди вибухівки. Однак залишається невідомим, якої національності були ті, хто здійснив диверсію, а також, хто був її замовником.

Німецькі експерти схиляються до думки, що це могла бути операція "під фальшивим прапором" для того, щоб підозра пала на Україну.

Ще стаття на ту саму тему вийшла у Washington Post. У публікації, яка також значною мірою ґрунтується на анонімних джерелах у розвідці та дипломатії, стверджується, що за вибухами на газогонах можуть стояти проукраїнські диверсанти.

Як зазначає видання, така версія може послабити підтримку України серед західних країн.

Як пише видання, на місці вибуху немає доказів, які б конкретно пов’язували диверсію з будь-якою країною. Розвідувальні служби Сполучених Штатів і Європи не перехоплювали комунікації російських чи українських офіційних осіб, які б свідчили про причетність цих країн.

Але нещодавно офіційні особи у Вашингтоні та Європі отримали більше інформації, яка вказує на те, що атаку могла здійснити проукраїнська група, яка, ймовірно, діяла без прямого відома Києва.

Водночас розвідка має і дані, які вказують на можливу причетність Росії. Зокрема, протягом кількох тижнів перед вибухом поблизу місця вибуху з'являлися судна російського військово-морського флоту, пише газета.

Стаття про вибухи на газопроводах також вийшла у британському виданні Times. У ній без посилань на будь-які джерела стверджується, що диверсію на газопроводах організували приватні особи з України.

За версією газети, ім'я підозрюваного, який замовив організацію вибухів, уже кілька місяців нібито відомо західній розвідці, але не розкривається, щоб уникнути конфлікту насамперед між Україною та Німеччиною.

Що кажуть у Києві і Москві

Новий поворот у розслідуванні вже прокоментували офіційний Київ і Москва.

Радник голови офісу президента України Михайло Подоляк написав у твіттері, що Україна не має нічого спільного з цією подією і не має інформації про "проукраїнські диверсійні групи".

"Що сталося з газопроводами? "Потонули", як кажуть у самій РФ", - додав він, перефразувавши слова Путіна про підводний човен "Курськ", що затонув у 2000 році.

Прокоментувати публікації змушений був і голова міноборони України Олексій Рєзніков, який приїхав до Стокгольма на зустріч із міністрами оборони ЄС. "Це не наша діяльність", – заявив він журналістам перед зустріччю.

Утім, версію західних ЗМІ про український слід відкинули і в Кремлі, назвавши її "скоординованим вкидом".

"Автори теракту хочуть відвернути увагу. [...] Це все не просто дивно. Це пахне жахливим злочином. Як мінімум країни - акціонери "потоків" та ООН повинні вимагати термінового прозорого розслідування за участю всіх, хто може пролити світло", - заявив речник російського президента Дмитро Пєсков.

Зі схожою заявою виступила офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова. Вона закликала "західні режими" "взяти в опрацювання матеріали журналістського розслідування Херша, не підмінюючи їх анонімними скидами".

Стаття журналіста Сеймура Херша, в якій стверджується, що газопроводи нібито підірвали США за підтримки Норвегії під прикриттям навчань НАТО, ґрунтувалася на єдиному джерелі та була опублікована ним самостійно у блозі на Substack без редакційного контролю.

Величезна піар-перемога Москви?

Френк Гарднер, кореспондент BBC з питань безпеки

Яхта, яка вирушила з Ростока, що на півночі Німеччини на узбережжі Балтійського моря, мала екіпаж, який вважають українським, хоч впевненості в цьому немає.

Тепер, якщо виявиться, що це робота проукраїнської групи, то це, звісно, величезна піар-перемога Москви, яка весь час говорила, що не має нічого спільного [з вибухами], що це був акт міжнародної диверсії, навіть тероризму.

Відбулося чотири великі вибухи. Висновок більшості західних спецслужб, на мою думку, полягає в тому, що це зробили навмисно, це не було випадковістю, й це мали фінансувати на державному рівні, зважаючи на витонченість та ефективність операції.

Є два трубопроводи – "Північний потік -1" та "Північний потік – 2", і чотири вибухи роблять обидва непрацездатними.

Що стоїть за версією про український слід

Розслідування вибухів проводить влада трьох країн - Німеччини, Данії та Швеції, й вони поки що не оприлюднили офіційних результатів слідства.

Генпрокурор Німеччини відмовився прокоментувати звіт журналістів, а міністр оборони Борис Пісторіус застеріг від поспішних висновків, зазначивши німецькому радіо, що це може бути операція під "фальшивим прапором", спрямована на те, щоб покласти провину на проукраїнські групи.

Тобто на даний момент йдеться лише про версії, які поширюють засоби масової інформації. Інше питання, які політичні мотиви можуть стояти за такими припущеннями.

Президентка українського аналітичного центру Dixi Group Олена Павленко не виключає, що це може бути спроба інформаційної війни проти України.

“Німецька преса досить часто велася на російські інформаційні вкиди. А Росія і досі використовує свої звʼязки у відповідних органах і пресі через свою колишню дружбу з Німеччиною”, - каже аналітикиня.

З точки зору судових процесів, які безперечно будуть через те, що "Газпром" не виконав контракт, Росії вигідно зняти з себе відповідальність.

Однак визнати, що підірвати трубу могли українські структури, було б величезним ударом по репутації Росії.

"Заявити таке на російську аудиторію - означало би розписатись у своєму безсиллі, визнати, що Росія не може захищати ані свої кордони, ані свою інфраструктуру", - зазначає Павленко.

На думку українського дипломата Володимира Огризка, "повісити" цю справу на Україну є досить поверхневою версією.

Якщо дивитися на справу ширше, Росії потрібна зовсім інша історія. Саме тому вони і називають це "вкидом", твердить колишній очільник українського МЗС.

"Насправді ідея у тому, щоби звинуватити Захід загалом, адже у російській пропаганді концепція боротьби з укрофашизмом змінилась на концепцію боротьби з Заходом", - каже Огризко.

За його словами, Москва буде відкидати український слід, щоби знову стверджувати, що це слід - західний, і насамперед американський, щоби також, можливо, посварити США і Європу.

Крім цього, це спосіб дати світу сигнал про те, що Росія не втратила своєї потужності в інформаційній війні.

"Для Москви і досі не проблема надрукувати пару статей у ЗМІ і таким чином дати сигнал, що наші справи йдуть не так вже і погано, ми можемо впливати на громадську думку, це одна з цілей пропаганди Кремля", - вважає дипломат.

26 вересня 2022 року на російських газопроводах "Північний потік-1" та "Північний потік-2" сталася масштабна аварія. За даними шведської національної сейсмічної мережі, в районі, де стався витік газу, було два сильні підводні вибухи, які призвели до витоків газу.

Приблизно за місяць до інциденту Росія зупинила "Північний потік" начебто на профілактику. Скорочуючи поставки до Європи, "Газпром" був змушений просто спалювати газ, оскільки зменшити його видобуток різко неможливо.