Лідери Європи домовились про допомогу Києву без США. Де будуть стояти їхні війська в Україні після перемир'я

Міністри оборони "Коаліції охочих" — очолюваного Великою Британією та Францією об'єднання кількох десятків країн ЄС, НАТО та їхніх союзників з більш віддалених регіонів світу, які збираються допомогти забезпечити безпеку України після можливого припинення вогню, — у четвер провели перемовини у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі.

Вітаючи колег британський міністр оборони підкреслив, що важливо бути готовим до моменту, коли досягнуть угоди про мир, щоб забезпечити після цього безпеку України і запобігти подальшій агресії Росії.

Міністри заявили, що їм необхідна ясність щодо низки питань — зокрема, щодо місії потенційних військових сил і правил їхньої взаємодії, — перш ніж вони зможуть ухвалити рішення про відправлення військ.

"Я не виключаю, що Швеція візьме участь, але є низка питань, які нам необхідно прояснити", - зазначив міністр оборони Швеції Пол Юнсон. За його словами, поки що незрозуміло, чи йдеться про миротворчість, стримування чи підтримку.

Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс наголосив на важливості обговорення того, як діятимуть сили коаліції в різних сценаріях, наприклад, за можливої ​​ескалації з боку Росії, а також як вони взаємодіятимуть з потенційною місією з моніторингу режиму припинення вогню.

"Важливо, щоб було чітке розуміння того, в чому полягатиме місія — тоді ми зможемо розпочати наш внутрішній процес ухвалення рішень", — додав він. За його словами, дуже важливо, щоб брали участь і США, але спочатку потрібно визначитися, який тип місії та "чого ми очікуємо від американців".

Після зустрічі він написав у себе в Х, що "мир можливий лише у поєднанні з військовою силою, інакше Росія продовжуватиме широкомасштабну агресію. Наш спільний інтерес полягає в тому, щоб запобігти подальшій російській агресії в Європі".

Міністр оборони Великої Британії Джон Хілі запевнив колег, що плани "реальні та значні" та "добре опрацьовані".

Хілі уточнив, що не розглядається ідея миротворчої місії, яка розділила б ворогуючі сторони по лінії фронту. Натомість акцент робиться на посилення української армії як ключовий елемент майбутнього плану.

Міністр оборони Франції Себастьєн Лекорню підтримав свого британського колегу, заявивши: "Перша гарантія безпеки – це, безумовно, підтримка української армії, а отже – відмова від демілітаризації України, як того вимагає Росія".

Після цього у п'ятницю британський міністр оборони Джон Хілі та його колега з Німеччини Борис Пісторіус проведуть нараду Оборонної контактної групи по Україні, більш відомої як Рамштайнська група. З лютого США припинили головувати на її зустрічах.

На зустрічі міністри обговорять, що готова надати силам коаліції кожна країна-учасниця, включаючи логістику та розвідувальні можливості на додаток до повітряних, наземних та морських сил, маючи на увазі скласти приблизний план до кінця квітня.

Однак кілька джерел на умовах анонімності повідомили агентству Bloomberg, що між Лондоном і Парижем продовжуються дебати про те, чи потрібні силам коаліції якісь форми підтримки з боку США, адміністрація Трампа поки що не обіцяла нічого подібного.

Прем'єр-міністр Великої британії Кір Стармер ясно дав зрозуміти, що такі сили будуть життєздатні лише за наявності гарантій безпеки від США, обговорювати які Вашингтон поки що відмовляється.

Практично з моменту оголошення про створення Коаліції охочих Велика Британія та Франція намагалися переконати Дональда Трампа допомогти якщо не військами, то логістикою, засобами ППО та розвідки. Ці зусилля поки що не принесли результатів.

Дипломати, які готували зустріч у штаб-квартирі НАТО, по можливості обходили стороною питання про те, наскільки важливою є відсутність США на переговорах, хоча побоювання про те, що Трамп може скоротити підтримку альянсу, нікуди не поділися, зазначає Financial Times.

Організаційна роль НАТО надається як один із способів забезпечити непряму участь США, повідомили FT офіційні особи, які готували зустріч.

За даними Bloomberg, близько 15 країн підтвердили свою готовність надати війська для участі у цій операції, зокрема Канада та Австралія. На поточному етапі формально коаліція не пов'язана з НАТО.

Передбачається, що гіпотетичні сили коаліції будуть розгорнуті лише після набуття чинності мирною угодою. Повністю оснащена українська армія служитиме головною лінією стримування. Європейські війська будуть забезпечувати безпеку критично важливих об'єктів національної інфраструктури, великих портів та міст, що розташовані далеко від лінії фронту. За словами західних чиновників, сильні українські збройні сили є невід'ємною частиною коаліції.

Президент України Володимир Зеленський також заявив, що сили коаліції можуть з'явитись в Україні лише після повного припинення вогню.

"Ми обговорюємо варіант, що повне припинення вогню може відкрити шлях до дипломатичного закінчення війни. Тому "Коаліція охочих" може з'явитися в Україні саме після того, як буде повне припинення вогню", - сказав Зеленський на спільній пресконференції з прем'єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером у вівторок.

Наступного дня Зеленський заявив, що США повинні відповідати за контроль режиму припинення вогню, поділивши зони відповідальності з іншими країнами.

"Ми вважаємо, що найголовніше, що може зробити американська сторона, повне і безумовне припинення вогню. Тоді контролювати цей процес буде легше зі всіх боків. І за контроль мають відповідати американці. І якщо вони хочуть розділити відповідальність, ми це промовляли з європейцями, вони можуть розділити відповідальність при фокусуванні та контроль виконання режиму", — сказав Зеленський.

Проблема з цією пропозицією полягає в тому, що США якраз не хочуть брати участь у забезпеченні гарантій для повоєнної України. Зусилля США щодо примусу Росії та України до мирної угоди сходять нанівець на тлі зростаючого розчарування явним небажанням Москви прийняти запропоновані умови, нових вимог Кремля та відсутності ознак падіння інтенсивності воєнних дій, зазначає FT.

Але з огляду на непередбачуваність адміністрації Трампа як щодо російсько-українського конфлікту, так і щодо європейської оборони, чиновники хочуть, щоб план розгортання коаліції був готовий найближчим часом, щоб його можна було реалізувати одразу після укладання мирної угоди.

Вашингтон взагалі, мабуть, готовий почати згортати свою військову присутність у Європі.

Європейські чиновники, які говорили з Bloomberg на умовах анонімності, заявили, що змирилися з тим, що адміністрація Трампа майже напевно виведе частину з приблизно 80 тисяч американських військовослужбовців, розміщених на континенті, у тому числі в деяких східних країнах, для яких Росія представляє найбільш серйозну загрозу, і тепер працюють над тим, щоб обмежити їх.

Європейці закликають США координувати будь-які плани щодо скорочення своєї військової присутності на континенті, щоб не дестабілізувати оборонні можливості НАТО, зазначає Bloomberg.

У текст статті було внесено зміну 27 травня