ХАМАС відпустив всіх ізраїльських заручників. Як Трамп домігся угоди в Газі

ХАМАС передав представникам Червоного хреста дві групи заручників, які понад два роки залишалися в секторі Газа. Це головне положення угоди про перемирʼя, яка відкриває шлях до припинення війни в секторі Газа. Як Трампу вдалося домовитися про це?

У понеділок президент США прибув до Ізраїлю. Він планує виступити у парламенті, а потім вирушить до Єгипту на саміт світових лідерів.

Дорогою до Близького Сходу Трамп оголосив про "закінчення війни" в Газі, хоча наступні етапи угоди між Ізраїлем і ХАМАС все ще потребують обговорення.

Незадовго до початку передачі заручників ізраїльські ЗМІ повідомили, що їхнє звільнення проходитиме у два етапи: першу групу мали передати о 08:00 за місцевим часом у коридорі Нецарим, інших живих заручників - о 10:00 в Хан-Юнісі.

Перших сімох передали Червоному хресту у місті Газа. Згідно з повідомленнями ЗМІ, це Галі та Зів Бермани, Матан Ангрест, Алон Охель, Омрі Міран, Ейтан Мор та Гай Гільбоа-Даллаль.

Оголошення про це з рупора на Площі заручників у Тель-Авіві викликало бурхливі оплески.

Близько 10 години ізраїльські ЗМІ повідомили, що другу групу з 13 заручників вже передали й вони повертається до Ізраїлю.

Водночас Ізраїль планує звільнити 1966 палестинських ув'язнених. Усі вони сіли до автобусів в ізраїльських в'язницях, повідомляє Reuters з посиланням на джерело.

7 жовтня 2023 року ХАМАС захопив у полон в Ізраїлі 251 людину. Більшість із них ізраїльтяни, але серед них також кілька десятків іноземців та людей з подвійним громадянством. Більшість заручників - цивільні, але в полоні опинилися й кілька ізраїльських солдатів.

Вважають, що до оголошеного минулого тижня перемир'я у Газі залишалося 48 заручників. Імовірно, живих із них 20 людей.

Тіла загиблих доставлять на патологоанатомічне дослідження для остаточної ідентифікації. Тільки після цього ізраїльська сторона почне виконувати свою частину обміну - видавати в Газу палестинських ув'язнених та заарештованих, які перебувають в ізраїльських в'язницях.

Найбільше заручників, 106 людей, Ізраїлю вдалося повернути під час першого перемир'я у листопаді 2023 року. До лютого 2025 року було ще декілька передач заручників, ХАМАС також повернув близько 60 тіл бранців, які загинули в полоні.

За попередніми угодами, в обмін на повернення заручників ізраїльська влада випускала з в'язниць палестинських ув'язнених. Загалом це майже дві тисячі людей. Серед них – ті, хто обіймав важливі пости у ХАМАС та інших палестинських організаціях.

Війна в Газі завершена?

Звільнення заручників - перша й найважливіша частина угоди про перемирʼя, якої Трамп, а раніше його попередник Байден добивалися два роки.

Домовленості з палестинським угрупуванням - перший крок на шляху до довгострокового миру. Сторони все ще мають узгодити багато важливих питань, у тому числі роззброєння ХАМАС, принципи управління Газою та повне виведення ізраїльських військ.

Якщо перемир'я не буде порушено, воно може стати головним досягненням другого президентського терміну Трампа. Байдену та його дипломатичній команді цього зробити не вдалося.

Схоже, успіху Трампа допоміг його унікальний переговорний стиль, а також особисті взаємини з лідерами Ізраїлю та арабського світу.

Але - так само як і з більшістю інших дипломатичних проривів - свою роль відіграли й інші важливі чинники, які були поза контролем Трампа та прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу.

Близькі стосунки, яких не було у Байдена

Президент США часто казав, що Ізраїль не має кращого друга, ніж він, а Нетаньягу описував Трампа як "найбільшого союзника Ізраїлю в Білому домі за всю історію".

Ці теплі слова підтверджувалися конкретними діями.

Протягом свого першого президентського терміну Трамп переніс посольство США в Ізраїлі з Тель-Авіва до Єрусалима. Він також змінив американську позицію, що давно утвердилася, про нелегальність ізраїльських поселень на Західному березі Йордану. Ці поселення суперечать закону і з огляду на міжнародне право.

У червні цього року, коли Ізраїль почав обстрілювати Іран, Трамп наказав американській авіації розбомбити іранські об'єкти зі збагачення урану, застосувавши для цього найпотужніші з усіх неядерних бомб.

Такі кроки на підтримку Ізраїлю, можливо, дозволили президенту США чинити на Нетаньягу більший негласний тиск.

За деякими даними, наприкінці 2024 року посланець Трампа Стів Віткофф буквально змусив прем'єр-міністра Ізраїлю ухвалити угоду про тимчасове припинення вогню в обмін на звільнення частини заручників.

"В історії немає прикладів, коли американський президент буквально заявляє прем'єр-міністру Ізраїлю: ви повинні слухатися, бо буде гірше", - коментує Аарон Девід Міллер із Фонда Карнегі.

Відносини Байдена з урядом Нетаньягу завжди були менш міцними. Його адміністрація вела політику "ведмежих обіймів", коли Вашингтон підтримував Ізраїль публічно, але негласно намагався стримувати його дії на війні проти ХАМАС.

Зрештою, питання американської політики та тонкощі особистих взаємин виявилися менш важливими, ніж той простий факт, що під час президентства Байдена Ізраїль був ще не готовий до миру.

Через вісім місяців другого терміну Трампа Іран покарали, позиції ліванської "Хезболли" значно ослаблені, а сектор Газа лежав у руїнах. Усі основні стратегічні завдання Ізраїлю виявилися виконаними.

Бізнес-зв'язки Трампа допомогли заручитися підтримкою країн Перської затоки

Ізраїльський ракетний удар по Досі, внаслідок якого загинули громадяни Катару, а не функціонери ХАМАС, змусив Трампа висунути Нетаньягу ультиматум: настав час закінчувати війну.

Декілька чиновників адміністрації Трампа повідомили американському партнеру BBC телекомпанії CBS, що саме напад на Катар став поворотною точкою, яка змусила президента США чинити максимальний тиск для укладання мирної угоди.

Про близькі зв'язки Трампа з державами Перської затоки відомо добре. Він веде бізнес із Катаром та Об'єднаними Арабськими Еміратами. Обидва свої президентські терміни Трамп розпочав із державних візитів до Саудівської Аравії. Цього року він також зробив зупинки в Досі та Абу-Дабі.

Підписані за сприяння Трампа "Угоди Авраама" нормалізували відносини Ізраїлю з кількома мусульманськими державами, зокрема з ОАЕ, і це стало найбільшим дипломатичним досягненням першого трампівського президентського терміну.

Якщо стосунки Трампа з Нетаньягу дозволили голові Білого дому чинити тиск на Ізраїль, то його зв'язки з лідерами ісламських держав, можливо, допомогли заручитися їхньою підтримкою, а ті, своєю чергою, переконали ХАМАС підписатися під угодою.

Європа теж чинила тиск

На позицію Трампа також вплинуло широке міжнародне засудження дій Ізраїлю в Газі. Масштаби руйнувань та гуманітарної катастрофи в секторі абсолютно безпрецедентні.

В останні місяці уряд Нетаньягу відчував дедалі більшу міжнародну ізоляцію.

Поки ізраїльські військові брали під контроль доставку продовольства для палестинців та оголошували плани наступу на місто Газа, кілька великих європейських держав на чолі з президентом Франції Емманюелем Макроном відмовилися беззастережно підтримувати Ізраїль так, як це робить Вашингтон.

Тонка політика Макрона дозволила йому забезпечити підтримку свого мирного плану з боку Саудівської Аравії.

У результаті під час обговорення довгострокового майбутнього Гази Трампу довелося обирати між позицією європейсько-арабського альянсу та позицією ізраїльських вкрай правих та націоналістичних сил. Він зробив вибір на користь своїх друзів у Перській затоці.

Французько-саудівський мирний план також містив безпрецедентне засудження нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня, закликав угруповання відійти від влади в секторі Газа та передати зброю палестинській владі, яка керуватиме новою державою.

Для арабських та європейських країн це стало дипломатичною перемогою. План Трампа з 20 пунктів у кількох важливих областях збігається із французько-саудівською ініціативою. У ньому згадується і майбутня палестинська "державність", хоча це залежить від багатьох умов та має розпливчастий опис.

З глухого кута допоміг вийти унікальний стиль Трампа

Екстраординарний підхід Трампа досі здатний шокувати. Зазвичай він спочатку приголомшує співрозмовника, а потім поступово переходить до більш традиційних методів.

Під час першого президентського терміну він ображав лідера КНДР, називаючи його "ракетною людинкою" та обіцяв Пхеньяну "вогонь та лють".

Усім здавалося, що США ось-ось почнуть із Північною Кореєю війну, але в результаті Трамп провів із Кім Чен Ином прямі переговори.

Свій другий термін у Білому домі Трамп почав зі скандальної пропозиції палестинцям залишити сектор Газа та перетворити цю територію на міжнародний курорт на березі моря.

Лідери мусульманських країн у всьому світі були обурені. Досвідчені дипломати, які займалися Близьким Сходом, втратили мову.

Однак план Трампа з 20 пунктів не надто відрізняється від тієї угоди, яку колись пропонував укласти Байден і яку вже давно схвалили союзники США. Це був зовсім не проєкт "Рів'єри Близького Сходу".

Щоб отримати цілком традиційний результат, Трамп пішов дуже нетрадиційним шляхом. Цей процес був досить хаотичним. Він дуже відрізняється від тих принципів, яким навчають дипломатів у найкращих американських університетах.

Але принаймні в цьому випадку - і станом на зараз - він довів свою ефективність.

У статті використаний аналіз кореспондентів BBC у Північній Америці Ентоні Зуркера та Тома Бейтмана. Повністю його можна прочитати тут.