Чи могла фінансова розвідка не помітити бек-офіс Міндіча і яка її роль у розслідуванні

Українська фінансова розвідка в особі Держфінмоніторингу не виявила жодних підозрілих фінансових операцій, які б здійснювали фігуранти справи "Мідас". Про це заявив її керівник Філіп Пронін на першому засіданні тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради 17 листопада 2025 року.

Ця комісія здійснює парламентський контроль за розслідуванням можливої корупції в "Енергоатомі". Напружені діалоги Проніна з нардепами привернули особливу увагу.

Водночас директор НАБУ Семен Кривонос неодноразово заявляв, що не отримує від фінрозвідки відповідей на свої запити в деяких резонансних розслідуваннях.

Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов підтвердив, що особисто надсилав запит у січні 2025 року щодо можливих зловживань з боку одного з виробників БПЛА. Але досі не має від Держфінмоніторингу України письмової відповіді.

Філіп Пронін на це відповів, що двічі після того усно повідомляв про результати керівництву НАБУ. Він також наголосив, що співпрацює з детективами за "чотирма треками" і що його відомство відправило 75 відповідей на їхні 93 запити в різних справах.

Він підтвердив, що фінрозвідка також відправила запити до банків, які стосуються "нещодавно встановлених обставин". Тепер там чекають відповідей на них. Вочевидь, ідеться про справу "Мідас".

Філіп Пронін очолює фінрозвідку з грудня 2024 року. До того працював на посаді голови Полтавської ОДА.

НАБУ нині розслідує можливі зловживання під час будівництва фортифікацій цією облдержадміністрацією в період, коли її очолював нинішній голова Держфінмоніторингу. Про це згадали й на ТСК.

Зрештою, після всіх заяв та дискусій у парламенті відкритим залишилося питання, яке значення має фінансова розвідка для розслідування можливої топкорупції в енергетиці?

З власних джерел у правоохоронних органах ВВС News Україна відомо, що раніше були випадки, коли Держфінмоніторинг оперативно надавав важливу для слідства інформацію. Отже, позитивний досвід теж існує, а співпраця між правоохоронцями та фінрозвідкою може бути ефективною.

Пояснюємо, в чому суть проблеми у відносинах органів, а також які функції фінансового моніторингу (який по суті і є розвідкою) важливі для розслідування топкорупції.

 “Прохання прискоритися”

Варто навести один з діалогів із засідання згаданої ТСК, що стосується причин для нинішньої критики української фінрозвідки. Остання лунала з боку депутатів різних фракцій.

Попередження - усі озвучені депутатами звинувачення наразі не підтверджені вироком суду, а є частиною версії слідства чи припущеннями самих депутатів.

***

Ярослав Железняк (депутат фракції "Голосу", голова ТСК): Що було зроблено Фінмоном (скорочена назва Держфінмоніторингу. - Ред.) щодо питання легалізації грошей, здобутих незаконним шляхом, тобто в даному випадку розкрадених з України, Тімуром Міндічем, Олександром Цукерманом? Ідеться про період з минулого понеділка (з 10 по 17 листопада 2025 року. - Ред.), коли ми всі дізналися про існування таких "реформаторів".

Філіп Пронін (голова Держфінмоніторингу): У нас триває розслідування. Я не буду казати по прізвищах і по деталях.

Ярослав Железняк: Добре, це справедливо. А такий бек-офіс, що насправді був не один у Цукермана, який займався всіма перерахунками, зокрема переведенням у криптовалюту... якось працював. Як ви думаєте, чому Фінмон його не помітив? Чому інші органи не помітили?

Філіп Пронін: Ви ж кажете, там готівка була.

Ярослав Железняк: Готівка - це умовно роздати по "двадцятці" членам НКРЕКП (Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг). А для серйозних "реформ" вони перекручували в крипту й виводили на закордонні рахунки, зокрема шість мільйонів для сестри Міндіча... Якимось чином ця трансакція пройшла з України.

Філіп Пронін: Можу відповісти без прізвищ. В цілому по фігурантах справи, по фізичних особах немає жодної підозрілої операції.

Ніна Южаніна (депутатка фракції "ЄС"): Це застрелитися можна. Що людина собі дозволяє? Знущатися?

Під кінець цієї розмови Ярослав Железняк зауважив, що тепер "образливо всім, кому фінмоніторинг блокував картку "Приватбанку". Це натяк на те, що той іноді блокував банківські рахунки через зняття чи переведення відносно невеликих сум грошей у кілька десятків тисяч гривень.

За словами Філіпа Проніна, фінансова розвідка не отримала жодної інформації від українських банків про підозрілі операції Міндіча та інших підозрюваних.

Вона дізналася лише про "порогові операції, коли десь щось купили". Але нібито суми цих операцій не відповідали тим, що "лунають у заявах та на плівках".

За тиждень після цієї розмови, 25 листопада, Семен Кривонос знову повідомив, що НАБУ поки що не отримало відповідай на свої питання від Держфінмоніторингу щодо фігурантів "Мідаса".

"...Я думаю, що фінмоніторинг має прискоритися в опрацюванні наших запитів. І не чекати, що ми про щось запитаємо. Функціонування такого величезного офісу з легалізації злочинних доходів не могло бути не поміченим фінансовим і банківським моніторингом. Всі бачили ті купи готівкових коштів, які ми знайшли", - сказав він на засіданні парламентського антикорупційного комітету.

І до цього додав, що пакунки зі стодоларовими купюрами в бек-офісі Тімура Міндіча, ймовірно, або завезли в Україну як контрабанду, або їх протизаконно отримали зі сховища банку.

Чим займається фінрозвідка

В умовах війни Нацбанк обмежив кількість валюти, яку в Україні можна зняти за один день з банківського рахунку. Це приблизно 2380 доларів. Коли йдеться про мільйони доларів готівкою, зняти їх з рахунку не можливо.

Контрабанда чи незаконна видача готівки банком - це сфера компетенції правоохоронних органів.

Фінансова розвідка займається іншим. Вона має відстежувати рух коштів через фінансові установи та сигналізувати, коли бачить ознаки відмивання незаконних доходів.

Для цього вона звертається за інформацією до банків та інших фінустанов.

Іншими словами, її сфера відповідальності - збір та аналіз інформації, зокрема, про "фінансові пральні", бек-офіси, конвертаційні центри. Помітити ті можна, приміром, під час спроб завести великі суми вкрадених грошей на банківські рахунки й перерахувати їх за кордон. Або ж під час переведення грошей в криптовалюту, для чого також потрібен банк.

Тобто готівку, контрабандну чи незаконно видану, потрібно все одно легалізувати, або “відмити”.

Для цього гроші й виводяться за кордон. Іноді їх також можуть заводити на рахунки ФОПів, нібито як оплату за товари та послуги. Зрештою, їх можна фізично вивезти з країни. Але що більші суми, то складніше це все робити непомітно. У справі "Мідас" згадують про ймовірне відмивання 100 млн доларів.

До прикладу, в одній із оприлюднених НАБУ розмов "Карлсона", ідентифікованого, за версією слідства, як Тімур Міндіч, йдеться про те, що його сестра планує купити будинок у Швейцарії. І для цього потрібно було "заплатити трьошку" в цій країні, а через місяць "ще три". Може йтися про виведення з України загалом шести мільйонів доларів.

І ось саме відстеження таких операцій, а також блокування підозрілого руху коштів - це справа фінансової розвідки.

Антикорупційному слідству потрібна офіційна, письмово зафіксована інформація про міжнародні фінансові трансакції фігурантів. Отримати її можна саме від Державної служби фінансового моніторингу.

Вона збирає та аналізує інформацію про фінансові операції не лише всередині країни, а й за кордоном. Для відстеження транскордонного руху коштів може звертатися за допомогою до аналогічних установ фінрозвідки інших країн.

Основна мета цього моніторингу - виявляти ризики відмивання коштів, а також фінансування тероризму й поширення зброї масового знищення.

Ретельний аналіз цієї інформації дає змогу встановити, як виводять корупційні доходи у офшори по всьому світу або ж вкладають їх в певні активи за кордоном, як-от будинок у Швейцарії.

Водночас інформація, надана Фінмоніторингом, як і будь-які інші розвідувальні дані, не може бути доказом як таким.

Але вона допомагає слідству визначити, де саме потрібно збирати докази. Оперативна та точна фінансова інформація дає змогу правоохоронцям, що розслідують розкрадання мільйонів доларів, не розпорошувати свій час і ресурси на безперспективні ділянки роботи. А натомість знати, куди спрямовувати міжнародні правові запити.

Відповіді на них уже вважатимуться доказами у справі та допоможуть довести її до суду й вироків.

Чому така важлива швидкість

Згідно із законом, НАБУ та САП після оголошення підозри можуть збирати докази протягом 12 місяців. Далі справа має піти до суду, якщо їх буде досить.

У разі ймовірного відмивання грошей через офшори антикорупційні органи спрямовують міжнародний запит колегам за кордоном. Правоохоронці відповідної офшорної юрисдикції мають передати його місцевій поліції.

А вона вже звертається до відповідного банку за інформацією щодо певних рахунків та трансакцій.

"Як правило, ті країни, куди виводять незаконні доходи, далеко не завжди зацікавлені надавати якусь інформацію і вимагають значних підстав", - пояснює Богдан Слуцький, економіст Центру економічної стратегії.

Відповіді на міжнародні запити можна чекати і кілька місяців, і рік, і два. Але змоги чекати два роки у антикорупційного слідства немає.

У цій історії фінансова розвідка може допомогти слідчим прискорити ці процеси за рахунок точної інформації про те, як, хто і де, ймовірно, "відмив" конкретні суми. Тобто в неї є шанс доволі оперативно отримати масив фінансових даних, які правоохоронці так швидко точно не здобудуть.

Крім того, Держфінмоніторинг має повноваження для перевірки законності походження грошей на заставу.

Застави за двох фігуранток операції НАБУ "Мідас" внесла створена в травні 2025-го ТОВ "Вангар". Її статутний капітал - одна тисяча гривень. Це з'ясували журналісти програми "Схеми" Радіо Свобода.

Від джерел у правоохоронних органах журналісти дізналися, що саме ця фірма внесла 25 млн гривень за Лесю Устименко та 12 млн гривень за Людмилу Зоріну. Їх обох підозрюють у причетності до легалізації вкрадених коштів.

Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов закликав Держфінмоніторинг проявити лідерство та з'ясувати, звідки насправді походять ці кошти. Там запевнили, що перевіряють п'ять банківських рахунків.

Наразі результати цих перевірок не оприлюднені.

Інші можливості фінрозвідки

Для інформаційних обмінів та взаємодії з аналогічними органами інших країн існує міжнародна правова база. Це 40 рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів з боротьби з відмиванням грошей, відомої у світі під абревіатурою FATF.

Кабмін ще чверть століття тому зобов'язав українські державні органи та банки виконувати ці рекомендації.

Україна має також власне законодавство, що враховує ці настанови. Його норми говорять про те, що Держфінмоніторинг має налагодити співпрацю з компетентними органами інших держав. Він може надавати їм інформацію про ті чи інші фінансові операції. А ті, своєю чергою, мають ділитися власними даними за принципом взаємності.

Втім, під час звітування в парламенті Філіп Пронін наголосив, що Держфінмоніторинг не може звертатися за інформацією до фінансових моніторингів за кордоном, не уточнюючи причин. "Ні, не можемо!", - відповів він, коли депутат Ярослав Железняк нагадав йому про цю опцію.

Хоча пан Пронін повідомив, що задля відповіді на запит НАБУ в рамках іншого розслідування у 2025-му Держфінмоніторинг звернувся до восьми іноземних юрисдикцій. Від деяких отримав відповіді, від інших ще чекає.

У цій справі, як він попередньо припускає, не підтверджуються ті суми, відмивання яких передбачають детективи.

Втім, наразі немає відповідей від усіх іноземних країн та інформації про всі підозрілі операції. Без цього картина не є повною.

У діяльності фінансової розвідки важливою є також її проактивність. Тобто вона має сама помічати та виявляти бек-офіси й інші "фінпральні". А після цього сигналізувати про це правоохоронцям.

"В ідеалі - це Держфінмон мав йти в НАБУ, а не навпаки. Процес обміну інформацією між ним та правоохоронними органами функціонує як система раннього оповіщення. Фінансова розвідка аналізує великий обсяг даних і, виявивши "сліди злочину" (узагальнені матеріали), передає їх правоохоронцям НАБУ, ДБР для початку розслідування. Тобто ці матеріали є ключем, який відкриває двері для повідомлення про підозру", - пояснює Богдан Слуцький.

Філіп Пронін наголосив під час звітування про "Мідас", що його відомство може надсилати узагальнені матеріали про фіноперації, коли підозра фігурантам уже оголошена.

Втім, для розслідування топкорупції слідчі потребують перевіреної інформації також і до винесення підозри. Фінансова розвідка в ідеалі - це одне з основних її джерел. Для передачі такої інформації існує поняття "проміжної узагальненої інформації".

До цього апелюють детективи НАБУ, коли надсилають запити до фінрозвідки щодо справ, де ще не оголошені підозри.

Водночас Держфінмоніторинг є не єдиним органом відстеження підозрілих операцій в Україні. Насамперед це мають робити банки та інші фінансові установи. Закон зобов'язує їх перевіряти трансакції своїх клієнтів, виявляти підозрілі фінансові дії та реагувати на це.

Якщо вони бачать порушення, то мають інформувати фінрозвідку та зупиняти підозрілий рух коштів. Якщо не роблять цього, то Держфінмоніторинг має їх штрафувати.

Отож, як наголошують експерти, боротьба з "пральнями" та розшук вкрадених грошей потребує системних зусиль та змін.

Якщо НАБУ та САП вимушені будуть і далі покладатися лише на себе, тобто на власні запити щодо міжнародної правової допомоги, це щонайменше уповільнить їхні розслідування.

Тоді вкластися в термін 12 місяців для збору доказів значно складніше.