"У цю гру можна грати удвох". Як Україна створила паливну кризу в Росії

Перебої з постачанням бензину, що почалися в серпні на Далекому Сході, поширилися щонайменше на 57 регіонів Росії. Деякі автозаправки змушені закриватися, ціни на бензин зростають дедалі швидше, влада запровадила заборону на експорт нафтопродуктів до кінця року.

Криза розгортається на тлі рекордної кількості атак українських безпілотників на російські енергооб'єкти, свідчить аналіз ВВС.

Олег (ім'я змінено на його прохання) повертався з відпустки в анексованому Криму на власному автомобілі. Заправити, як зазвичай, повний бак перед від'їздом цього разу він не зміг - на АЗС великих мереж, де він зазвичай заправляється, стояли довгі черги, а на деяких інших бензину не було зовсім.

"Заправили 10 літрів на першій-ліпшій заправці без великих черг і доїхали до Краснодара", - розповідає Олег та додає, що лише там йому вдалося дозаправитися до самої Москви.

Проблеми з пальним у Росії почалися в серпні. У цей час зазвичай спостерігається сезонний дефіцит, але цього року перебої стали набагато відчутнішими, не в останню чергу через частіші удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах - підприємствах, що переробляють сиру нафту на бензин та інші нафтопродукти.

Криза почалася з Далекого Сходу - у Забайкаллі, Примор'ї та Сахалінській області, які забезпечуються лише двома великими НПЗ. На заправках вишиковувалися величезні черги, люди скаржилися на дефіцит окремих марок бензину та на те, що його відпускали малими партіями або навіть за талонами.

У Криму великих нафтопереробних заводів немає зовсім, тому перебої одразу зачепили й анексований півострів, а до жовтня ситуація там погіршилася ще більше: спочатку влада обмежила продаж бензину в одні руки 30 літрами, а потім - 20, для всіх, окрім громадського транспорту та екстрених служб.

Зараз, за підрахунками ВВС, щонайменше 57 регіонів зіткнулися - хай навіть тимчасово - з перебоями у постачанні пального, зазвичай на незалежних АЗС. До уваги брали всі регіони, де з серпня повідомляли про проблеми, навіть якщо до жовтня ситуація стабілізувалася.

За даними Росстату, від початку року до кінця вересня бензин на АЗС подорожчав більш ніж на 10% при офіційній інфляції за той самий період близько 4,5%.

Не у всіх регіонах РФ ідеться про справжній дефіцит: у столиці та інших великих містах ситуація стабільна, хоча деякі опитані москвичі зіштовхувалися з тим, що на окремих заправках не було певних марок бензину.

"Дефіциту в Москві немає, але перебої явно є", - підсумував у Telegram-дописі від 25 вересня автомобільний юрист Олександр Шумський.

Москва отримує пальне з п'яти НПЗ, і в цьому сенсі вона унікальна: більшість регіонів забезпечуються одним-двома, говорить старший науковий співробітник Берлінського центру Карнегі з дослідження Росії та Євразії Сергій Вакуленко.

Але чим далі від Москви, тим відчутніші проблеми.

"Людям треба завезти до морозів"

У важкодоступних населених пунктах скаржаться, що через відсутність бензину важко дістатися до важливої інфраструктури - наприклад, до пологових будинків.

Гендиректор невеликої компанії "Інтех" Наталія Смірнова в інтерв'ю РБК-ТВ розповіла, що її підприємство - "єдиний постачальник, який завозить бензин до настання льодоставу у важкодоступні села Республіки Комі".

"Ми не можемо їм завезти зараз через те, що бензину немає", - казала вона 25 вересня, додаючи, що компанія змушена зупинити всі свої АЗС.

"Писали у ФАС, писали в Мінпаливенерго. […] Ситуація, як нам кажуть, - ну чекайте. А у нас люди, яким потрібен бензин, - розповідала Смірнова. - Людям треба сьогодні завезти, щоб вони змогли пережити зиму. У них річка стає, у нас починаються морози. Ніхто нас не чує, ми нічого не можемо добитися".

Про те, що заправки змушені закриватися, наприкінці вересня Російський паливний союз (РПС) писав віцепрем'єру Олександру Новаку.

У РПС зазначали, що незалежні АЗС становлять 60% від загальної кількості автозаправок у країні і що продовження кризи загрожує їхнім власникам припиненням діяльності.

Поки Москву і Санкт-Петербург здебільшого обслуговують великі нафтові компанії зі своїми налагодженими ланцюгами постачання, у багатьох регіонах значну частку ринку становлять саме незалежні АЗС, які купують пальне на біржі або за контрактами, зазначає Сергій Вакуленко.

"Коли починаються збої, великі компанії насамперед постачають власні мережі і намагаються утримувати "соціально прийнятні" ціни на своїх колонках, - каже він ВВС. - Продавати на сторону за такими цінами вони вже не готові".

Біржові ціни при цьому часто вищі, і незалежним мережам "просто невигідно купувати гуртом і продавати вроздріб у мінус", додає Вакуленко.

За даними "ОМТ-Консалт", до кінця вересня в Росії кількість автозаправок, що продають бензин, скоротилася на 2,6%.

"Україна інвестує в цю кампанію"

Якщо в серпні проблеми здебільшого пояснювали сезонним чинником (збирання врожаю, відпустки, під час яких багато хто їздить на машинах, планові ремонти НПЗ), то пізніше влада заговорила про позапланові ремонти на нафтопереробних заводах і складну логістику.

Україна рекордно посилила атаки на російські НПЗ, свідчить аналіз Російської служби ВВС і відділу верифікації BBC Verify.

У серпні відбулося щонайменше 14 атак, у вересні - вісім, а за перші 10 днів жовтня — вже чотири. За підрахунками ВВС, загалом із січня 2025 року українські дрони вразили 21 із 38 великих російських НПЗ, що на 48% більше, ніж за весь 2024 рік.

Повідомляли також про атаки на нафтонакачувальну інфраструктуру, але ми не враховували це у підрахунках.

Ми проаналізували повідомлення спеціалізованих ЗМІ, включно з Reuters, Bloomberg і S&P Global Commodity Insights, і дійшли висновку, що щонайменше 10 НПЗ, зокрема орієнтованих на експорт, були частково або повністю зупинені в серпні–вересні 2025 року.

У СБУ не відповіли на запит ВВС про коментар, але Україна визнавала удари по російських НПЗ, називаючи їх легітимними воєнними цілями: за словами української сторони, вироблені там нафтопродукти використовують для забезпечення збройних сил і техніки.

"Найефективніші санкції - це санкції, які діють найшвидше, - це вогонь на російських нафтозаводах, на їхніх терміналах, нафтобазах, - казав у середині вересня президент Володимир Зеленський. - Істотно обмежили російську нафтову галузь - і це суттєво обмежує війну".

Оцінити реальний ефект цієї тактики складно, оскільки багато даних засекречені російською владою. За оцінкою Сергія Вакуленка, з липневого піка до початку жовтня продуктивність російських НПЗ скоротилася приблизно на 10%.

Російська нафтогазова галузь давно була ціллю українських військових, але різке зростання кількості ударів останніми місяцями свідчить, що ця тактика стала ключовою, сказав BBC Verify Джастін Крамп, колишній офіцер британської армії та глава консалтингової компанії з оцінки ризиків Sibylline.

"Очевидно, що Україна багато інвестує в цю кампанію, яка базується на розвідувальній оцінці того, що найсильніше шкодить Росії", - вважає Крамп.

Росія також продовжує атаки на енергооб'єкти України. Посилаючись на свої джерела, українські та західні ЗМІ повідомляють, що внаслідок обстрілів на початку жовтня Росія знищила від 35 до 60% видобутку газу в Україні.

"Україна намагається показати, що в цю гру можна грати удвох", - каже Сергій Вакуленко.

Що далі?

Російська влада визнає проблеми з постачанням пального, але називає їх "незначним дефіцитом" і закликає росіян "набратися терпіння".

Кризу активно обговорюють провладні коментатори в Telegram, а от у телеглядачів шансів дізнатися про проблему набагато менше.

Декілька респондентів ВВС із Москви та Санкт-Петербурга зізналися, що не чули про дефіцит пального у новинах.

Тим часом на тлі дефіциту, за даними Reuters, Білорусь у вересні збільшила експорт бензину до Росії залізницею у чотири рази. ЗМІ також повідомляли, що уряд розглядає скасування імпортних мит на нафтопродукти з низки азійських країн, включно з Китаєм.

Поки що уряд продовжив заборону на експорт бензину до кінця року, хоча експортна частка в загальному виробництві невелика - близько 11%.

Якщо ситуація стане справді серйозною, у російської влади є кілька варіантів - від запровадження обмежень на споживання до послаблення екологічних норм бензину, каже Сергій Вакуленко.

Але, за його оцінками, "за нинішнього рівня пошкоджень заводи відновлюються за дві-три тижні".

Тому подальший розвиток кризи, на його думку, залежатиме від України:

"Скільки дронів може виробляти Україна? Рої [дронів] якого розміру, наскільки часто і наскільки масовано вона може запускати у бік Росії? Чи продовжуватиме вона зосереджувати свою вогневу міць саме на НПЗ, чи обере якісь інші цілі?"