Суд арештував фігурантів схеми на закупівлі дронів і РЕБ. Що про них відомо

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід п'ятьом підозрюваним у корупції, яких напередодні викрило НАБУ. Під варту з можливістю застави взяли зокрема нардепа від "Слуги народу" Олексія Кузнєцова, а також колишнього голову Луганської ОВА Сергія Гайдая, який до звільнення 2 серпня очолював Мукачівську районну адміністрацію.

Напередодні НАБУ і САП викрили корупційну схему, що, за версією слідчих, пов'язана із завищенням цін у державних контрактах при закупівлі дронів та засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Шестеро учасників, зокрема Кузнєцов і Гайдай, отримали підозру.

За даними слідства, у 2024-2025 роках організована група привласнювала бюджетні кошти, які йшли від місцевого самоврядування на потреби сил оборони.

Суть зводилася до укладення державних контрактів із постачальниками за завищеними цінами: до 30% від суми контракту начебто поверталися учасникам як "відкат".

Серед епізодів – закупівля FPV-дронів за майже 10 мільйонів гривень. Сума, на яку військова частина уклала державний контракт з виробником, була завищена на близько 3,3 мільйона гривень (80 тисяч доларів). Після виконання контракту службові особи фірми передали учасникам групи їхній "відкат".

За аналогічною схемою відбулася закупівля РЕБ-ів. За підписання договору із завищеною ціною учасники групи отримали начебто до 30% від суми.

Фігуранти схеми

У понеділок, 4 серпня, НАБУ і САП повідомили про підозру викритим напередодні учасникам схеми. Імена НАБУ не називає, проте свого депутата – Олексія Кузнєцова – назвав голова фракції "Слуга Народу" Давид Арахамія, який призупинив його членство у фракції.

Про Сергія Гайдая повідомили ВВС Україна джерела у НАБУ.

"Українська правда" з посиланням на власні джерела написала, що у справі фігурує також начальник Рубіжанської МВА Луганської області Андрій Юрченко. Його разом з Гайдаєм звільнив президент Зеленський у суботу, 2 серпня.

Ще двоє фігурантів – представники підприємства-виробника БПЛА "Акоптерс". Зокрема фактичний бенефіціар Владислав Марченко і директорка фірми Євгенія Сидельникова, про яких інформувало Суспільне, посилаючись на судові засідання.

Останній підозрюваний у справі – командир військової частини Нацгвардії полковник Василь Мишанський, чиє ім'я також назвало Суспільне з посиланням на свого кореспондента з зали суду.

Гайдаю та Кузнєцову інкримінують статті, що пов'язані з привласненням майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинення злочину організованою групою, а також одержання неправомірної вигоди службовою особою (ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України). Останнє карається строком від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна.

Юрченко та полковник Мишанський отримали підозру за подібними статтями, що й політики, – участь у злочинній групі та одержання неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України).

Дещо іншими є підозри бенефіціару та директорці підприємства-виробника БПЛА. Їм додатково інкриміновано перешкоджання діяльності ЗСУ.

За версією слідства, за грошову винагороду вони оформлювали на роботу осіб та забезпечували їм бронювання, фактично блокуючи можливість їхньої мобілізації до ЗСУ. За це їм загрожує позбавлення волі на строк від 5 до 8 років (ч. 1 ст. 114-1 КК України).

Як Зеленський звільняв з посад Гайдая і Юрченка

Після затримання Сергія Гайдая керівниця уряду Юлія Свириденко заявила, що направляє президенту проєкт його звільнення з посади керівника Мукачівського РВА.

2 серпня Володимир Зеленський підписав розпорядження, а також звільнив Андрія Юрченка з посади начальника Рубіжанської міської адміністрації Луганської області.

Командувач Нацгвардії відсторонив з посади командира військової частини Василя Мишанського. За вказівкою Ігоря Клименка, голови МВС, до складу якого входить Нацгвардія, розпочали службове розслідування.

"Нещодавнє викриття військовослужбовців Нацгвардії – це результат роботи колег-правоохоронців і доказ того, що не може бути недоторканих серед порушників закону", – написав Клименко.

Голова фракції "Слуга Народу" Давид Арахамія повідомив про припинення членства Олексія Кузнєцова на час розслідування. Також партія відсторонила його від керівництва луганською обласною організацією партії.

"Очікуємо на судовий розгляд цієї справи у відповідні терміни. Винні у корупційних злочинах мають понести справедливе покарання не залежно від статусів та посад", – написав Арахамія.

Упродовж двох днів, 4-5 серпня, Вищий антикорупційний суд взяв підозрюваних під варту з можливістю внесення застави. Зокрема для Олексія Кузнєцова визначена сума можливої застави у 8 мільйонів гривень, а для Сергія Гайдая – 10 мільйонів.

Гайдай: "Я Єрмака знаю 20 років"

За інформацією УП, нардеп Олексій Кузнєцов і очільник Мукачівської райадміністрації Сергій Гайдай налагодили схему заволодіння коштами.

Гайдая різні джерела повʼязують з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком. Депутатка Марʼяна Безугла, з якою у Гайдая виникали конфлікти, називає його кумом Єрмака.

Точного підтвердження цій інформації немає.

Але про близьке знайомство з очільником ОП Гайдай згадував сам – зокрема в інтерв'ю Громадському. У розмові з журналістами тодішній голова Луганської ОДА також підтвердив чутки, що був призначений на посаду за рекомендацією Єрмака.

"Андрій Єрмак – це справді мій друг. Я давно його знаю", – говорив він в інтерв'ю Громадському у 2019 році.

Про звʼязки Сергія Гайдая з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком написали й у Центрі протидії корупції.

За їхніми даними, під час обрання запобіжних заходів, 4 серпня, прокурор оприлюднив фрагменти розмов фігурантів справи – зокрема таку цитату підозрюваного (в оригіналі - російською): ​​"Я Єрмака знаю 20 років. Я єдина людина в країні, хто може казати йому правду".

Сергій Гайдай родом із Сіверськодонецька, керував Луганською областю з жовтня 2019-го по березень 2023 року. До цього близько 4 років працював у місцевій владі на Закарпатті.

На посаді очільника Луганщини Гайдай отримав державні відзнаки, зокрема, у березні 2022 року, Орден Богдана Хмельницького III – за особистий внесок у захист державного суверенітету під час організації оборони населених пунктів від російських загарбників.

Що стосується військових питань, то Сергій Гайдай публічно давав доволі оптимістичні прогнози щодо розвитку ситуацій на окремих ділянках фронту.

Наприклад, під час боїв за Сіверськодонецьк в червні 2022 року очільник області прогнозував його "швидке звільнення".

Через декілька днів бійці ЗСУ відступили з міста, і місто було окуповане росіянами. Наприкінці червня – початку липня 2022 року фактично вся Луганська область була захоплена військами РФ.

Після відставки у 2024 році президент знову призначив Гайдая керувати Мукачівським районом на Закарпатті.

Сергій Гайдай має благодійну організацію, зареєстровану у Києві у серпні 2021-го, під назвою "Благодійний фонд Сергія Гайдая".

На сторінці фонду у фейсбуці чиновник регулярно публікував фотографії з військовими ЗСУ, яким передавав допомогу.

На світлинах нерідко з'являється й Олексій Кузнєцов.

Хто такий Олексій Кузнєцов

Олексій Кузнєцов – депутат, обраний від партії "Слуга народу" у 106-му виборчому окрузі в Сіверськодонецьку, нині окупованому Росією. У Верховній Раді за цей час був малопомітним.

Як і більшість, він голосував за позбавлення НАБУ і САП незалежності, а потім за її повернення.

У профілі депутата на сторінці руху ЧЕСНО зазначають також, що наприкінці 2022 року Кузнєцов проголосував за містобудівну реформу № 5655, яка, на думку критиків, служила інтересам забудовників і обмежувала вплив громадян на відбудову України. Через спротив громадськості президент поки що не підписав законопроєкт, він лишається нечинним.

Політичну кар'єру Кузнєцов починав у 2012 році – помічником нардепа від Партії регіонів Володимира Медяника. У 2014-2019 роках був помічником депутата Григорія Шверка, обраного від "Блоку Петра Порошенка".

Після обрання депутатом Ради у 2019 році Олексій Кузнєцов увійшов у комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, національних меншин і міжнаціональних відносин.

На момент публікації статті ніхто з фігурантів публічно не коментував ситуації.