Сучасні діти "дурніші" за попередні покоління, кажуть вчені. Чи дійсно це так

"Фабрика екранних ідіотів". Так називається книга французького нейробіолога Мішеля Демюрже, директора з досліджень національного інституту здоров'я Франції, у якій він на конкретних даних показує, як цифрові пристрої серйозно впливають - і не в кращий бік - на розвиток дітей і підлітків.

"Тому, що ми робимо з нашими дітьми, просто немає виправдань", - попереджає експерт в інтерв'ю BBC News Mundo.

Демюрже відштовхується від простого факту: за останні два десятиліття коефіцієнт розумового розвитку (IQ) молоді невпинно падає. А нові покоління менш інтелектуальні, ніж попередні.

Науковець працював у таких відомих дослідницьких центрах, як Массачусетський технологічний інститут (MIT) і Каліфорнійський університет у США.

Його книга стала бестселером у Франції. Наводимо уривки з нашого інтерв'ю з ним.

BBC: Чи дійсно сучасна молодь - перше в історії покоління з нижчим IQ (коефіцієнтом інтелекту), ніж в їхніх батьків?

Мішель Демюрже: Дослідники давно помітили, що показник інтелекту людства стабільно підвищується незалежно від расової приналежності.

Це назвали "ефектом Флінна" на честь американського психолога, який описав цей феномен.

Однак останнім часом у деяких країнах ця тенденція почала змінюватися на протилежну.

На IQ суттєво впливають система охорони здоров'я, школа, харчування тощо. Але якщо розглядати країни, де соціально-економічні чинники лишаються досить стабільними протягом десятиліть, то "ефект Флінна" дає збій.

З'явилися так звані "цифрові аборигени" - перші діти, у яких IQ нижчий, ніж у їхніх батьків. Цю тенденцію зафіксували в Норвегії, Данії, Фінляндії, Нідерландах, Франції та багатьох інших країнах.

BBC: Що спричиняє таке падіння IQ?

Демюрже: На жаль, ми поки що не можемо визначити конкретну роль кожного чинника, включно з, наприклад, забрудненням довкілля (особливо пестицидами) або впливом екранів телевізорів чи інших гаджетів.

Але ми точно знаємо: навіть якщо час, проведений дитиною перед екраном, - не єдиний винуватець, він має значний вплив на погіршення IQ.

Кілька досліджень показали: чим довше дитина сидить перед телевізором, телефоном, чи грає у відеоігри, тим сильніше знижується рівень її IQ та когнітивний розвиток.

Страждають базові елементи інтелекту: мова, концентрація, пам'ять, культура (сукупність знань, що допомагають нам організувати й розуміти світ).

Зрештою це призводить до значного зниження успішності в школі.

BBC: Як саме цифрові пристрої спричиняють все це?

Демюрже: Розвиток мовлення й розумових здібностей у дітей відбувається в процесі живого спілкування.

Якщо ви мені даєте інформацію напряму, мій мозок відгукується, його нейрони починають працювати. Якщо ж я отримую інформацію з екрана, то нейрони не реагуватимуть - або будуть, але значно менше.

Якщо ви кажете маленькій дитині назву кольору, наприклад, "зелений", тричі поспіль, то вона вивчить це слово. Якщо вона чує те саме слово з екрана, то, за різними дослідженнями, дитині необхідно від двадцяти до шістдесяти разів, щоб вивчити нове для неї слово.

Крім впливу на IQ, є й інші проблеми: сидячи перед екранами, діти мало рухаються, що призводить до ожиріння. А блакитне світло погіршує їхній сон.

BBC: Якої саме шкоди завдають екрани нервовій системі?

Демюрже: Мозок не є "стабільним" органом. Його характеристики залежать від нашого досвіду.

Наше оточення, проблеми, робота змінюють як його структуру, так і функціонування. Одні нейронні зв'язки формуються й міцнішають, інші - зникають.

Вчені помітили: час, проведений перед екраном з розважальною метою, затримує анатомічне й функціональне дозрівання мозку в зонах, пов'язаних із мовою та увагою.

Не всі види діяльності живлять мозок з однаковою ефективністю.

BBC: Що це означає?

Демюрже:Навчання, інтелектуальна робота, читання, музика, мистецтво, спорт... усе це значно краще структурує й живить мозок, ніж екрани.

Потенціал пластичності мозку надзвичайно високий у дитинстві та юності. Потім він починає знижуватись, стає менш ефективним.

Мозок можна порівняти з глиною для ліплення. Спочатку вона волога і з нею легко працювати. Але поступово твердішає, і ліпити стає значно складніше.

Проблема екранів у тому, що вони заважають розвитку мозку дитини, роблять його слабшим.

BBC: Чи всі екрани однаково шкідливі?

Демюрже: Ніхто не каже, що "цифрова революція" - це погано і її потрібно зупинити. Я сам активно користуюсь цифровими інструментами. А коли моя донька пішла до школи, я показав їй деякі офісні програми та як шукати інформацію в інтернеті.

Чи повинні учні отримувати базові комп'ютерні навички? Звісно, що так.

Чи можуть цифрові технології стати важливим інструментом у педагогічному арсеналі вчителя? Безперечно, якщо вони є частиною структурованого освітнього проєкту, і це ефективно сприяє передачі знань.

Однак, коли екран потрапляє до рук дитини чи підлітка, це майже завжди найпримітивніші види дозвілля: телебачення, яке лишається екраном номер один для будь-якого віку (фільми, серіали, кліпи тощо); відеоігри (переважно екшн і насильство) і, нарешті, соціальні мережі, де панує божевільне безглузде самоствердження.

BBC: Скільки часу діти й підлітки проводять перед екранами?

Демюрже: Дворічні в середньому майже три години на день, восьмирічні - близько п'яти, підлітки - понад сім годин.

Це означає, що до 18 років наші діти проведуть перед екранами 30 шкільних років або 16 робочих, працюючи повний робочий день!

Це просто безумство і безвідповідальність.

BBC: Скільки часу діти мають проводити перед екранами?

Демюрже: Дослідження показують, що дітям і підліткам легше дотримуватись правил, якщо їх спочатку обговорити.

Варто пояснити, що екрани шкодять мозку, порушують сон, концентрацію, заважають засвоєнню мови, знижують успішність, підвищують ризик ожиріння тощо.

Що ж до загальних рекомендацій, то до шести років ідеальний варіант - жодних екранів (це не означає, що ви не можете час від часу дивитися з дітьми мультфільми).

З шести років, при правильному контенті та дотриманні режиму сну, - пів години або навіть година на день.

Інші важливі правила: жодних екранів вранці перед школою, ввечері перед сном або під час спілкування з іншими людьми. І головне - жодних екранів у спальні.

При цьому важко пояснити дітям, що це - серйозна проблема, якщо ми, батьки, постійно підключені до своїх смартфонів і планшетів.

BBC: Чому багато батьків не знають про шкоду гаджетів?

Демюрже: Тому що інформація, яку надають батькам, - неповна і необ'єктивна.

Але це й не дивно. Цифрова індустрія щороку приносить мільярди доларів. А діти і підлітки - дуже прибутковий ресурс. Тому багатим технологічним компаніям легко знайти лобістів.

Так, один психолог, начебто експерт з відеоігор, розповідав у різних ЗМІ, що відеоігри мають позитивний ефект і їх не варто демонізувати.

Що відмова від гри може навіть негативно позначитись на майбутньому дитини. А найжорстокіші ігри можуть мати терапевтичну дію і здатні вгамувати дитячий гнів.

При цьому ніхто з журналістів, які брали інтерв'ю в цього "експерта", не згадав, що він працює в індустрії відеоігор.

І це лише один з багатьох прикладів, описаних у моїй книзі.

Таке вже було з тютюном, глобальним потеплінням, пестицидами, цукром тощо.

Але є і хороша новина. З часом реальність стає дедалі важче заперечувати.

BBC: Якими, на вашу думку, будуть представники нинішнього цифрового покоління, коли стануть дорослими?

Демюрже: Я часто чую, що "цифрові аборигени" досліджують світ "інакше".

Мовляв, попри дефіцит мови, уваги й знань, вони дуже вправні в "інших речах". Але, що мається на увазі під "іншими речами"?

Дослідження показують, що, всупереч поширеній думці, вони не дуже добре володіють комп'ютером. У доповіді Європейського союзу пояснюється, що низька цифрова компетентність перешкоджає впровадженню освітніх технологій у школах.

Ці діти також не дуже добре справляються з обробкою і розумінням величезної кількості інформації, доступної в інтернеті.

Який можна зробити висновок? Очевидно, що вони вміють користуватися основними цифровими додатками, купувати товари в інтернеті, завантажувати музику, фільми тощо.

На мій погляд, вони нагадують тих, кого описав Олдос Гакслі у своєму знаменитому антиутопічному романі "Прекрасний новий світ".

Одурманені безглуздими розвагами, позбавлені мови, нездатні мислити, вони при цьому абсолютно задоволені своїм життям.

BBC: Деякі країни законодавчо обмежують час використання смартфонів дітьми, а іноді взагалі забороняють. Як ви гадаєте, це правильно?

Демюрже: Мені не подобаються заборони, і я не хочу, щоб хтось вказував мені, як виховувати мою доньку.

Але інформація, яку надають батькам, має бути чесною і повною.

Гарним початком була б прозора інформаційна кампанія щодо впливу екранів на розвиток дітей із чіткими рекомендаціями: жодних гаджетів до шести років, а потім не більше 30-60 хвилин на день.

BBC: Якщо ця "цифрова оргія", як ви її називаєте, не припиниться, чого нам чекати?

Демюрже: Посилення соціальної нерівності та розділення суспільства.

Меншість дітей, врятованих від "цифрової оргії" (їх Гакслі у своїй антиутопії називає "альфи"), володітимуть усіма необхідними інструментами, щоб розмірковувати про те, як влаштоване життя, та робити правильні висновки.

Тоді як більшість дітей з обмеженими когнітивними й культурними інструментами - так звані "гами" - не зможуть стати освіченими громадянами.

Альфи вчитимуться в дорогих державних школах зі "справжніми" вчителями-людьми.

Гами, навпаки, підуть у віртуальні державні школи з обмеженою людською підтримкою, де їх годуватимуть псевдомовою, схожою на "нову мову" у романі Джорджа Орвелла "1984", і навчатимуть базовим технічним навичкам.

Це буде сумний світ, у якому, за словами соціолога Ніла Постмана, вони розважатимуться до смерті.

Світ, у якому, завдяки постійному й виснажливому доступу до розваг, вони навчаться любити своє рабство.

Вибачте за песимізм. Можливо (і я сподіваюся на це), я помиляюсь. Але тому, що ми робимо з нашими дітьми і як ставимо під загрозу їхнє майбутнє і розвиток, просто немає виправдання.