"Вони бачать, кого вбивають". Як росіяни полюють на цивільних у Херсоні

Якось опівдні підприємець Сергій Добровольський повернувся до своєї домівки в Херсоні. Він вийшов у двір, закурив і побалакав із сусідом. Раптом вони почули над головою гудіння дрона.

Анжела, дружина Сергія, каже, що бачила, як її чоловік тікав і ховався, коли дрон скинув гранату.

"Він помер до приїзду швидкої допомоги. Мені сказали, що йому дуже не пощастило, тому що осколок пробив йому серце", - каже вона зі сльозами. Вони були одружені 32 роки.

Сергій - один з 30 мирних жителів, які загинули внаслідок раптового сплеску атак російських безпілотників у Херсоні з 1 липня, повідомили ВВС в обласній військовій адміністрації. Вони зафіксували понад 5000 атак безпілотників за цей період, у результаті яких постраждали понад 400 мирних жителів.

Безпілотники змінили ситуацію на полі бою в Україні, й обидві сторони використовують їх проти військових цілей.

Однак BBC почула свідчення очевидців і побачила достовірні докази того, що Росія використовує дрони також проти цивільних у прифронтовому місті Херсон.

"Вони бачать, кого вбивають, - каже Анжела. - Невже вони хочуть воювати отак, просто бомбардуючи людей, які ходять вулицями?"

Якщо підтвердять, що Росія навмисно завдає ударів по мирних жителях, це буде воєнним злочином.

Російські військові не відповіли на запитання ВВС щодо звинувачень. З моменту початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року Росія послідовно заперечувала навмисні атаки проти цивільного населення.

Докази атак безпілотників на мирних жителів можна побачити в численних відео, поширених в українських і російських соціальних мережах, шість із яких перевірила команда BBC Verify.

У кожному відео ми бачимо через камеру дистанційного оператора, як вони відстежують пересування пішохода чи автомобіліста в цивільному, часто скидаючи гранати, які іноді, судячи з відео, серйозно ранять або вбивають жертву.

BBC Verify також вдалося ідентифікувати телеграм-канал, який містить найдавніші публічно доступні копії п’яти з шести проаналізованих відео.

Кожне з них розмістили із закликами та погрозами українцям, включно із заявами про те, що всі транспортні засоби є законними цілями та що люди повинні мінімізувати свої пересування. Постраждалих також ображали, називали "свинями", а в одному випадку знущалися за те, що вони жінки.

Акаунт, який опублікував деякі з цих відео з дронів, також опублікував зображення безпілотників у коробках і без коробок та інші зображення обладнання, подякувавши людям за їхні пожертви.

У Херсонській обласній військовій адміністрації BBC повідомили, що Росія змінила тип безпілотників, тому системи радіоелектронної боротьби в місті вже не можуть перехоплювати більшість із них.

"Ти відчуваєш, що за тобою постійно полюють, наче хтось постійно дивиться на тебе і може будь-якої миті скинути вибухівку. Це найгірше", – каже Христина Синя, яка працює в центрі допомоги, розташованому лише за кілометр від річки Дніпро.

Щоб дістатися до центру без переслідування дронів, ми їдемо на високій швидкості, паркуємося під прикриттям дерев, а потім швидко прямуємо всередину будівель.

На полиці позаду Христини загрозу ззовні підтверджує маленький пристрій – він дзижчить щоразу, коли виявляє дрон. Під час нашого перебування він дзижчав кожні кілька хвилин, часто сигналізуючи про присутність щонайменше чотирьох дронів.

На обличчях мешканців, які виходять зі своїх домівок лише для того, щоб запастися їжею, помітні сліди психологічної травми. Валентина Миколаївна витирає сльози з очей: "Ми в жахливій ситуації. Коли ми виходимо, то переходимо від одного дерева до іншого, ховаючись. Щодня вони атакують громадські автобуси, щодня скидають на нас бомби за допомогою безпілотників", – каже вона.

Олена Кривчун розповідає, що вона ледве уникла удару дрона по її автомобілю. За кілька хвилин до того, як вона мала сісти в машину після відвідування подруги, бомба впала на дах над сидінням водія, розірвавши одну сторону машини, перетворивши її на спотворений безлад металу, пластику та скла.

"Якби я була в машині, я б загинула. Я схожа на військового, моя машина схожа на військову?" - каже жінка. Вона працює прибиральницею, і машина була їй потрібна для роботи. У неї немає грошей, щоб її полагодити.

Олена каже, що дрони страшніші за обстріли.

"Коли ми чуємо постріл снаряда з того боку річки, у нас є час зреагувати. З дронами можна легко пропустити їхній звук. Вони швидкі, бачать вас і б’ють", - каже вона.

Бен Дузінг, який керує центром допомоги, каже, що безпілотники поширюють більше страху, ніж обстріли, вони паралізують людей.

"Якщо дрон націлився на вас, на цьому моменті гра закінчується. Немає захисту від цього", – каже він.

За останні кілька місяців, каже речник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконніков, російські військові також почали використовувати безпілотники для дистанційного мінування пішохідних, автомобільних та автобусних маршрутів.

За його словами, вибухи спричиняють міни-метелики - невеликі протипіхотні міни, які опускаються на землю, а детонують пізніше при контакті. З метою маскування їх вкривають листям.

ВВС не змогла перевірити використання дронів для скидання мін у Херсоні.

Олена каже, що з наближенням зими страх перед дронами посилюватиметься.

"Коли з дерев опаде листя, жертв буде набагато більше. Бо якщо ти на вулиці, то сховатися нема де", - каже вона.

Як ми верифікували відео з дронів

Нам вдалося ідентифікувати місце зйомки шести проаналізованих відео за допомогою зіставлення характерних рис на вулицях міста. Усі вони були зняті у східній частині Херсона.

В одному випадку – коли безпілотник скинув вибухівку на двох пішоходів й один з них був настільки сильно поранений, що не міг іти – це був поворот на Т-подібному перехресті, який вказував на Дніпровський район або сусіднє передмістя Антонівка, а не центр міста.

Коли ми визначили можливе місце розташування, ми змогли зіставити видимі орієнтири на відео із супутниковими зображеннями – у цьому випадку будинками та опорами – підтвердивши, де саме відбулася атака.

Щоб спробувати встановити, де відео вперше опублікували, ми прогнали кілька кадрів із кожного через пошукові системи. Часто найпершим результатом був окремий телеграм-канал, з якого вже згодом за кілька годин відбувалися репости на таких сайтах, як X або Reddit.

Знаючи місце кожної атаки, ми змогли розрахувати час зйомки за допомогою тіней і перехресно порівняти з інформацією про погоду, щоб знайти найбільш вірогідну дату.

Чотири з розглянутих нами відео були опубліковані в телеграм-каналі наступного дня після ймовірної зйомки, а в одному випадку відео опублікували через вісім годин того ж дня.

Матеріал підготовлений за участю Імоджен Андерсон, Анастасії Левченко та Володимира Ложка. Верифікація - Річард Ірвайн-Браун