НАТО, ЄС, території: від чого готові відмовитися українці заради миру. Опитування

Тягар війни стає для українців дедалі важчим, а ціна - більшою. Деякі погляди українців зазнали серйозних змін за час великої війни, а деякі майже не змінилися.

Про це свідчать результати опитування Національного Демократичного Інституту та Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного у травні.

Згідно з опитуванням, найнеприйнятнішою умовою миру українці називають утримання лише тієї території, що Україна контролює зараз.

Мир такою ціною є абсолютно неприйнятним для 60% опитаних, а ще 17% швидше не погодилися б на таку умову. Але 19% опитаних такий варіант повністю чи частково влаштував би.

Друга за неприйнятністю умова – відмова від вступу до ЄС. Понад половина опитаних назвали відмову від членства в ЄС зовсім неприйнятною умовою миру. Ще майже чверть - скоріше неприйнятною. Погодилися б на таке 20% опитаних.

На відмову від членства у НАТО повністю не погоджується майже половина опитаних, і ще 22% - швидше не погоджуються. Але 23% готові поступитися членством у НАТО заради миру.

На кордони, контрольовані Україною до повномасштабного вторгненняу 2022, – із втратою Криму та частини Донецької та Луганської областей - цілком або скоріше погоджуються 60% опитаних. Але для понад третини – 35% - це неприйнятно.

Найбільш прийнятним для українців був би варіант із поверненням до кордонів 2014 року з Донбасом та Кримом, які хотіли б бачити у складі мирної України 85% опитаних.

При цьому, саму ідею переговорів з Росією заради спроби досягти мир підтримують більше половини – 57% опитаних. Майже стільки ж – 59% - підтримували мирні переговори у травні 2022, проте вже до серпня 2022 частка таких зменшилася до 44%.

Натомість проти переговорів з Росією також досить багато опитаних – 38%. І це також збігєються із рівнем травня 2022, коли проти переговорів були 37% опитаних. А найбільший відсоток противників переговорів був у січні 2023 (66%), коли почали говорити про можливість успішного українського контрнаступу.

Коли закінчиться війна

Понад третина (36%) українців не знають, скільки триватиме війна. А тих, хто вірить у її швидке завершення, – до пів року – лише 8%.

Практично рівна кількість – по 17-18% - вважають, що війна триватиме від одного до двох та від двох до п’яти років. Тобто понад третина очікує, що війна триватиме ще понад рік.

Два роки тому в серпні 2022 картина була іншою: 18% вважали, що війна завершиться впродовж пів року, і стільки ж очікували, що війна триватиме понад рік.

Інформацію про події левова частка опитаних – 69% - отримує із соціальних мереж та з месенджерів. З інтернет-сайтів та телебачення інформацію отримують по 40% опитаних. Прикметно, що велика частка – 28% - дізнаються новини від родичів та друзів.

Чого найбільше бракує

За час війни кожні троє із чотирьох українців (77%) стикнулися із втратою друзів чи знайомих. Кожен п’ятий (21%) втратив рідних чи близьких. Двоє із п’яти розлучені із сім’єю.

Про погіршення психічного здоров’я кажуть 67% опитаних. І у понад половини (58%) погіршилося фізичне здоров’я.

У трьох із п’яти українців (61%) зменшилися доходи. А майже чверть (23%) втратила роботу. Лише третина (36% разом) кажуть, що живуть комфортно або "можна жити" на ті доходи, що вони отримують. Певні або серйозні матеріальні проблеми мають понад 60% опитаних.

Свій дім втратив кожен десятий опитаний.

За час війни сну не бракувало лише 43% опитаних, - інші називають сон серед того, чого бракує інколи (35%), часто (14%) або постійно (8%).

Другий найбільший дефіцит часів війни – електроенергія. Брак світла в домі періодично відчувають 43%. А для 11% - це постійна проблема.

Серед того, чого бракує, також гроші, інтернет та засобі зв’язку, а також водопостачання.

Чого чекають

Абсолютна більшість українців залишаються оптимістами щодо майбутнього країни. Загалом 70% оцінюють його дуже або скоріше оптимістично. При цьому позитивніше налаштовані жителі західних областей (74%), а найменш позитивно (65%) - на Сході України.

Абсолютна більшість опитаних (90%), як і на початку війни, хоче, аби до 2030 Україна була членом Євросоюзу. Проте реально очікують цього нині 77%, тоді як у травні 2022 таких було 87%. Найбільша частка (41%) вважає можливим членство у ЄС у період від 2 до 5 років.

А от членства у НАТО нині хочуть більше українців – 84% проти 73% на початку великої війни. До 71% зросла і частка тих, хто вважає, що це реально до 2030 року. Так само, як і з ЄС, 41% опитаних вважає, що вступ України до НАТО відбудеться у наступні 2-5 років.

Рекордна кількість опитаних (67%) нині визнає важливість того, щоб Україна була повноцінною демократією. У травні 2019, коли Володимир Зеленський став президентом України, таких було 44%. А загалом від 2016 року ствердно на це питання відповідали близько третини респондентів.

Кому довіряють

Найбільше схвалення нині мають президент та місцева влада. Діяльність президента дуже добре оцінюють 11%, а просто добре – 28% опитаних. Роботу місцевих органів влади схвалюють 34%.

А от діяльність уряду та Верховної Ради має переважно негативні оцінки. 64% опитаних назвали роботу парламенту поганою або дуже поганою. Половина такою ж називають роботу уряду.

У рейтингу довіри беззаперечним лідером є ЗСУ, яким беззастережно довіряють половина опитаних. Ще 41% просто довіряє військовим.

Президенту Зеленському довіряють значно менше – 11% - беззастережно (майже стільки ж – 10% - абсолютно не довіряє), і ще 34% - просто довіряють.

Лідерами недовіри є суди, Генпрокуратура, Верховна Рада та політичні партії.

Переважна більшість – 72% - вважають, що вибори мають відбуватися вже після завершення війни. Проте кожен четвертий хотів би, аби вибори пройшли ще до того, як війна завершиться.