Чи готові українці поступитись територіями заради миру і якими саме - опитування

Майже третина українців – 32% - допускають, що для досягнення миру та збереження незалежності Україна може відмовитися від деяких територій. Такими є результати опитування, проведеного у травні Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС). Проти будь-яких поступок більшість - 55%.

Частину респондентів КМІС опитав у травні - 1067, а 2008 респондентів - червні.

Запитання щодо готовності до територіальних поступок заради припинення війни соціологи КМІС ставлять регулярно від травня 2022 року.

Тоді близько 8-10% респондентів були готовими на територіальні поступки, а абсолютна більшість – 82-87% – стабільно виступали проти жодних поступок.

Проте з літа 2023 року, коли очікуваний український контрнаступ так і не відбувся, показники почали змінюватися. В грудні 2023 року про готовність до територіальних поступок заявили 19% респондентів. У лютому, за даними КМІС, майже кожен четвертий опитаний – 24% - відповіли ствердно на запитання про територіальні поступки.

Одночасно зменшується частка тих, хто налаштований проти будь-яких територіальних поступок.

Станом на травень 2024 таких більше половини – 55%, але два роки тому було понад 80%.

"Хоча у всіх регіонах порівняно з травнем 2023 року стало помітно більше тих, хто готовий до територіальних поступок, але при цьому у всіх регіонах таких – не більше третини, - йдеться у коментарі КМІС до дослідження.

Автори наголошують, що у всіх регіонах (зокрема, на Півдні і Сході) більше тих, хто виступає проти будь-яких поступок, ніж тих, хто підтримує поступки".

Разом із тим, як наголошують соціологи, готовність до територіальних поступок не можна ототожнювати із проросійськими настроями, адже серед тих, хто загалом готовий до поступок, майже три чверті - 73% - хочуть відгородитися від Росії, щоб між Україною і Росією були закриті кордони, візи та митниці.

Показово, що це майже стільки ж, скільки і серед тих, хто відкидає будь-які поступки. Обидві групи також категорично не допускають об’єднання України та Росії в одну державу, а серед причин російської агресії найчастіше називають знищення української нації.

На що можуть погодитися українці

Соціологи також наводять результати "експериментального" опитування про те, які ще поступки, крім територіальних, можуть входити у пакет мирних переговорів. При цьому, як зазначають автори опитування, в пакети вони закладали як позитивні, так і негативні аспекти для України.

В результаті із трьох пакетів найбільшу підтримку здобув той, що передбачає членство України в НАТО і ЄС, а також визволення Херсонщини та Запоріжжя. При цьому Росія зберігає контроль над окупованими територіями Донецької і Луганської областей та Криму.

До такого варіанту - як "важкого компромісу" через те, що інші українські території залишаться під російською окупацією - готові 57% учасників опитування КМІС. Категорично неприйнятним такий варіант буде для 33%.

Другий умовний пакет мирних домовленостей, який передбачає членство в НАТО та ЄС, але втрату - принаймні тимчасово - Україною реального контролю над окупованими частинами Херсонщини, Запоріжжя, Донбасу і Криму, хоч і без офіційного визнання, здобув менше підтримки. Його підтримують майже половина - 47% - опитаних, тоді як 38% - проти.

Третій варіант зі збереженням окупації усіх територій та забороною на вступ до НАТО, проте із вступом до ЄС, підтримують 38%, а 54% – категорично проти цього.

Тобто, за такої імітації варіантів завершення війни й певних втрат найбільше українців умовно "влаштовує" повернення усієї Херсонщини і Запоріжжя із збереженням окупації на Донбасі та в Криму. Хоча визнавати окупації українці не хочуть.

Також українці у більшості визнають, що завершення війни має супроводжуватись гарантіями безпеки вступу в НАТО.

Які умови миру важливі для українців

Як зазначають автори дослідження, такі результати свідчать про те, що хоч українці є гнучкими і відкритими до обговорення параметрів мирних домовленостей, але водночас однозначно не згодні на "мир на будь-яких умовах". Тож умови, які нині висуває до мирних переговорів Росія, є неприйнятними для левової більшості українців.

Крім того, такі результати опитування, на думку соціологів, свідчать про те, якої важливості українці надають дієвим гарантіям безпеки, серед яких членство у НАТО сприймається як маркер надійності.

До того ж результати опитування показують, що питання повернення окупованих Росією територій і надалі залишається болючим для українців, і що "абсолютна більшість населення хотіли би відновлення повної територіальної цілісності". Але, з іншого боку, наразі українці намагаються ставитися до цього "прагматично".

У КМІС також закликають не сприймати тих, хто в цілому готовий до певних поступок, як зрадників, бо вони "також хочуть відгородження від Росії, насправді ненавидять її і розуміють екзистенційність загрози". З іншого боку, і тим, хто розмірковує над поступками, дослідники радять підходити до цього прагматично, не перетворюючи на скандал.

В середині липня також були оприлюднені результати дослідження, яке у червні провів Центр Разумкова на замовлення видання ZN.UA.

Те опитування показало, що 44% українців готові до переговорів з Росією, але більшість не готова заради цього нічим поступатися.

При цьому понад третина – 35% - не згодні на переговори, понад половина опитаних (51%) наполягає на звільненні України від російських військ у кордонах 1991 року, 26% можуть погодитися на зупинку війни по лінії розмежування на початку 2022-го та лише 9% готові визнати кордон по лінії фронту на момент укладання угоди.