З маловідомого блогера - в лідери опозиції. Шлях Олексія Навального

Російський опозиційний політик Олексій Навальний помер у колонії, повідомила російська служба виконання покарань.

BBC згадує шлях Навального від маловідомого блогера до одного з лідерів російської опозиції, а також його дитинство в Україні, ставлення до війни та висловлювання на українську тему.

Про першу половину життя Олексія Навального відомі переважно анкетні дані. У 1976 році він народився у російському військовому містечку, де служив його батько. Оскільки батько був родом з України, Олексій у дитинстві часто туди навідувався.

Закінчив юридичний факультет, певний час працював у приватних структурах, жодна з яких не дожила до цього часу.

Перша популярність прийшла до нього у середині 2000-х років. Тоді його аудиторія складалася переважно з користувачів сервісу Livejournal ("Живий журнал", ЖЖ), де він був так званим "тисячником" - одним з небагатьох на той момент блогерів, на яких підписалися понад тисячу людей.

На цьому майданчику склалася спільнота людей, які цікавилися політикою і писали про неї. Навальний став там помітною фігурою. На той момент він був членом партії "Яблуко". Він вступив до неї у 2000 році, коли вона ще мала фракцію у Держдумі.

У 2007 році Навальний був уже членом федеральної політради "Яблука", але згодом його виключили з партії - незабаром після того, як разом із письменником, колишнім членом забороненої Націонал-більшовицької партії Захаром Прилєпіним та ексдепутатом Законодавчих зборів Санкт-Петербурга Сергієм Гуляєвим заснував націонал-демократичний рух "Народ".

Якоюсь активністю ця організація не запам'яталася, але з нею пов'язане формулювання, з яким Навального виключили з "Яблука" - "за завдання політичної шкоди партії, зокрема за націоналістичну діяльність".

Сам Навальний колись пояснював свої наміри так: "Ми вирішили показати, що російські націоналісти - це цілком адекватна політична сила, здатна працювати так, як працюють сучасні європейські політичні партії, а всі ці божевільні совкові патріоти, скінхеди й бородаті хоругвоносці не мають стосунку до реального націоналізму".

Це, однак, не заважало Навальному упродовж кількох років відвідувати "Русский марш" - регулярні демонстрації націоналістів, зокрема й радикальних.

Приблизно в той самий час Навальний почав освоювати інвест-активізм - він купував невеликі пакети акцій публічних компаній і намагався вплинути на їхню діяльність. Весь процес він висвітлював у своєму ЖЖ.

Один із найгучніших епізодів тієї кампанії - коли Навальний вимагав від "Роснафти", "Сургутнафтогазу" і "Газпромнафти" пояснити, чому вони експортують нафту через трейдера Gunvor, співвласником якого є бізнесмен Геннадій Тимченко.

Навальний намагався судитися з компаніями, але у всіх позовах йому відмовили.

У 2008 році президент Росії Дмитро Медведєв неочікувано запропонував призначити новим губернатором Кіровської області 33-річного опозиціонера Нікіту Бєлих. Регіональні законодавчі збори кандидатуру підтримали.

Майже одразу до міста приїхав Навальний - він став радником молодого ліберального губернатора. Робота в цьому регіоні сильно вплинула на подальші долі обох: Навальний і Бєлих за неї були засуджені, останній отримав вирок і з 2018 року перебуває в колонії. Правозахисники вважають це політичним переслідуванням.

Весь президентський термін Дмитра Медведєва, коли прем'єром працював Путін, експерти й ЗМІ міркували про можливий "розкол в тандемі" двох політиків - намагалися спрогнозувати, чи піде Мєдвєдєв на другий термін і що буде з Путіним. У вересні 2011 року Мєдвєдєв оголосив: на виборах, що мали пройти через пів року, на посаду президента балотуватиметься Путін.

Протести

Незабаром у Росії відбулися наймасовіші протести пост-єльцинських часів: десятки тисяч людей вийшли на вулиці, виступаючи проти фальсифікацій на виборах до Держдуми у грудні 2011 року.

Протестна хвиля була фактично придушена з розгоном акції "Марш мільйонів" 6 травня 2012 року - напередодні інавгурації Путіна. За ці пів року Навальний став одним із лідерів російської опозиції.

У тому 2012 році він став фігурантом двох кримінальних справ. За однією з них Навального звинувачували в крадіжці майна кіровського держпідприємства "Кіровліс". За другою - Навального і його молодшого брата Олега звинувачували у крадіжці грошей компанії "Ів Роше", а також легалізації грошей.

Зі справою "Кіровлісу" пов'язана показова для російського правосуддя історія. 18 червня 2013 року кіровський суддя Сергій Блінов засудив Навального до 5 років колонії - Навального взяли під варту одразу ж.

Але ввечері того ж дня вирок оскаржила прокуратура, і вже наступного дня Навального звільнив суд вищої інстанції.

Незадовго до цього Навальний оголосив про намір балотуватися в мери Москви, які мали відбутися у вересні, і прокуратура у своїй скарзі вказувала, що "обраний щодо нього запобіжний захід перешкоджає забезпеченню рівного доступу кандидатів до роботи з виборцями". Вже після виборів суд залишив вирок у силі, але замінив реальний термін на умовний.

Взяти участь у виборах Навальному вдалося - він посів друге місце з результатом у 27% голосів і поступився чинному меру столиці Сергію Собяніну. Для допуску до виборів потрібно було заручитися сотнями підписів муніципальних депутатів, більшість з яких були членами провладної "Єдиної Росії". Навальний отримав ці підписи - про це муніципальних депутатів попросив сам Собянін.

Після цього Навальний кілька разів намагався зареєструвати партію, яка б об'єднала його прихильників, але щоразу йому в цьому відмовляло російське міністерство юстиції.

Заснований Навальним Фонд боротьби з корупцією випускає фільми-розслідування про корупцію, які збирають мільйони переглядів. Один із найвідоміших фільмів - "Он вам не Димон" - присвячений Дмитру Медведєву.

Вибори президента

У 2016 Навальний оголосив про намір брати участь у президентських виборах 2018 року. Він почав збір коштів і відкрив мережу регіональних штабів. Опозиціонер твердив, що йому вдалося отримати 242 млн рублів пожертв і зібрати навколо себе 190 тисяч волонтерів.

Але до виборів його не допустили, і у 2018 році президентом Росії у черговий раз став Володимир Путін.

Влітку 2020-го Навальний оголосив про ліквідацію Фонду боротьби з корупцією, який за судовими рішеннями був винен мільйони рублів різним позивачам.

На Навального неодноразова вчиняли напади - у 2017 році його облили зеленкою в Барнаулі й невідомою рідиною в Москві, через що він отримав хімічний опік лівого ока.

Отруєння

У серпні 2020 року Навального госпіталізували з симптомами отруєння.

Йому стало зле в літаку, що летів з Томська в Москву. Літак сів у Омську, де політика госпіталізували.

Непритомного його доставили в міську клінічну лікарню, ввели у штучну кому та підключили до апарату штучної вентиляції легень.

Через два дні Навального перевезли на лікування до клініки "Шаріте" у Берліні. Там 7 вересня його вивели зі штучної коми, а за тиждень відключили від апарату ШВЛ і невдовзі виписали.

Федеральний уряд Німеччини з посиланням на дослідження, проведені спецлабораторією бундесверу, заявив, що Навального отруїли речовиною нервово-паралітичної дії групи "Новичок". Потім отруєння "Новичком" із посиланням на результати власних досліджень також підтвердили Франція та Швеція.

Повернення до Росії та в'язниця

Після реабілітації в Німеччині 17 січня 2021 року Навальний повернувся до Росії.

Там його одразу затримали в московському аеропорту Шереметьєво за звинуваченням у порушенні умов випробувального терміну у кримінальній справі "Ів Роше".

Наступного дня Навальний випустив розслідування щодо "палацу Путіна", який за кілька тижнів подивились понад 100 мільйонів разів. Путін заперечив, що розкішна нерухомість має до нього стосунок.

У багатьох містах Росії проходили акції з вимогою звільнити Навального.

У лютому 2021 року Навального засудили на 2 роки та 8 місяців колонії загального режиму в справі "Ів Роше". У березні 2022 року його визнали винним в шахрайстві і засудили на 9 років.

Наступного року Московський міський суд засудив Навальному ще до 19 років позбавлення волі в колонії особливого режиму. Його звинуватили у створенні екстремістської спільноти, фінансуванні екстремістської діяльності та закликах до екстремізму в інтернеті.

Колонії особливого режиму — установи із найсуворішими умовами відсидки в Росії.

"19 років колонії особливого режиму. Цифра не має значення. Я чудово розумію, що, як і багато політв'язнів, сиджу довічний термін. Де тривалість вимірюється терміном мого життя або терміном життя цього режиму", такий коментар Навального з'явився в його телеграм-каналі.

"Цифра вироку не для мене. Вона для вас. Вас, а не мене хочуть налякати та позбавити волі до опору. Вас змушують здати без бою свою Росію банді зрадників, злодіїв та негідників, які захопили владу. Путін не повинен досягти своєї мети. Не втрачайте волі до опору", — йшлося у його заяві.

19-річний термін у колонії особливого режиму Навальний відбував у селищі Харп за полярним колом. Там, як заявила російська влада, він і помер. Йому було 47 років.

Представник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що причини смерті мають з'ясувати медики і що президенту Путіну повідомили про смерть Навального.

Що було відомо про його здоров'я

Навесні 2021 року Навальному, який щойно потрапив до колонії у Володимирській області, не давали нормально спати. Його визнали "схильним до втечі" та поставили на профілактичний облік.

Тому вночі щогодини співробітник колонії світив йому в обличчя ліхтариком і голосно звітував, що ув'язнений на місці. Політик через це судився з колонією: "Мені хочеться знятись з обліку та нормально поспати", — говорив він на суді.

Наприкінці березня 2021 року Навальний оголосив голодування у колонії через те, що до нього не пускали лікаря. Політик тоді скаржився на сильні болі в спині, оніміння ноги, через болі він не міг наступати на ногу. Але, як казав адвокат, із тюремної санчастини йому принесли лише дві таблетки ібупрофену.

Навальний тримав голодування кілька тижнів, його стан погіршувався, і лікарі наполягали, що може померти. Через голодування у квітні 2021 року в Росії пройшли мітинги, а лікарі написали відкритий лист із вимогою надати політику медичну допомогу. Після цього до Навального таки пустили лікаря.

При цьому потрапив за ґрати Навальний нездоровою людиною — лише за пів року до цього він пережив отруєння "Новичком".

За мінімальні провини Навального регулярно відправляли до штрафного ізолятору. В одиночній камері, де весь час холодно і немає можливості взяти особисті речі, не можна замовити їжу з тюремного кіоску.

Перебував у ШІЗО він у тому числі хворим — із температурою, лихоманкою та кашлем. Там не можна було прилягти навіть вдень, адже ліжко на день пристібається до стіни, і використовувати його — порушення.

Навальний і Україна

Олексій Навальний народився в Росії, але мав родичів в Україні.

Вони розповідали ВВС, що кілька перших років він ріс у бабусі в селі Залісся неподалік Києва, а потім до Чорнобильської катастрофи кожне літо приїздив до неї на літо.

"Льоша дуже сміливою і відповідальною дитиною був, вони приїздили до нас у село кожне літо з Олегом", - згадала ВВС двоюрідна тітка російського опозиціонера Наталя Іллівна.

Про місцеву річку Уж згадував і сам Олексій Навальний.

"Річка Уж, яка впадає у Прип'ять, висока круча там і гнізда ластівок", - згадував він.

Після виходу серіалу "Чорнобиль" в одному з відео визнавав, що чорнобильська тема для нього - рідна.

"Чорнобиль - це історія моєї родини, у мене вся рідня по батьківській лінії з Чорнобиля. Я проводив там у селі Залісся кожне літо у бабусі. Вже після аварії я там був мільйон разів, на травневі свята їздив на могили родичів", - розповідав Навальний.

Детальніше про спогади земляків Навального читайте в матеріалі ВВС - Село Навальних. Як в Україні земляки і родичі згадують головного ворога Путіна

Під час повномасштабної російської агресії у Бучі серед розстріляних знайшли далекого родича Навального - 60-річного Іллю Навального.

Що він казав про Крим, війну і Україну

Найбільш згадуваною і цитованою в Україні була заява Навального, яку він зробив після анексії Криму, і яку йому досі не пробачили.

У жовтні 2014 року, через понад пів року після анексії, коли Навальний відбував домашній арешт, він дав інтерв'ю радіостанції "Эхо Москвы".

Серед прихильників опозиціонера в Росії інтерв'ю теж викликало великий скандал.

На запитання "Крим наш?" опозиціонер відповів, що "Крим – тих людей, хто живе у Криму".

Навальний додав, що півострів "був захоплений із кричущим порушенням усіх міжнародних норм", але зараз є частиною Росії.

Українцям політик порадив не обманювати себе: Крим "залишиться частиною Росії і більше ніколи в найближчому майбутньому не стане частиною України".

Навальний також сказав, що якщо стане президентом РФ, то не намагатиметься повернути півострів Києву: "Крим - це що, бутерброд із ковбасою, щоб його туди-сюди повертати?"

Однак після початку повномасштабного вторгнення в Україну Навальний змінив свою позицію по Криму.

24 лютого 2022 року, перебуваючи в ув'язненні, він різко засудив вторгнення. На його думку, Путін почав його, щоб відвернути увагу росіян від внутрішніх проблем та прикрити їхнє пограбування з боку влади.

Війну проти України він назвав несправедливою, заявив, що очікує неминучої поразки Росії, пропонує визнати територію України в кордонах 1991 року і платити їй компенсацію за агресію.

Ці думки він висловив у "15 пунктах громадянина Росії, який бажає добра своїй країні", опублікованих у фейсбуці.