Україна - посередині затяжної війни. Що має зробити Захід? - FT

"У той час, як багато з нас починали новий рік з феєрверків, гарного настрою та компанії близьких, українці зустріли його з масованими російськими авіаударами, що нищать їхні домівки та вбивають близьких", - пише у своїй авторській колонці в The Financial Times британський історик і письменник Тімоті Гартон Еш.

"Володимир Путін налаштований перемогти й знищити незалежну Україну. Україна так само налаштована чинити опір. Але чого прагне решта демократичних країн світу в цій епохальній боротьбі?" - запитує Гартон Еш і пояснює, що відповідь, "яку ми дамо у 2024 році, не лише сформує майбутнє Європи. А й розповість дещо важливе про відносну силу демократії та автократії початку XXI століття".

На думку британського історика, наразі не існує передумов для замороженого конфлікту в Україні або врегулювання шляхом переговорів з РФ, як наївно сподіваються на Заході.

"Ми радше перебуваємо в середині довгої й складної війни, яка, ймовірно, триватиме щонайменше до 2025 року, якщо не довше, - вказує він. - Жодна зі сторін не здається. Одна з них ще може перемогти, але не обидві".

Путін застосовує усі свої переваги: масштаб, безжальність і диктатуру в РФ, а також має підтримку інших схожих режимів за кордоном: Ірану, Північної Кореї й Китаю.

Україна стоїть перед важливим вибором, зокрема, чи призвати до війська багато молодих чоловіків для відновлення "своїх втомлених і виснажених сил".

Але вирішальним, на думку історика, буде вибір, який у найближчі кілька місяців зроблять демократії, що підтримують Київ, тобто його західні партнери.

Зараз, на його думку, західні країни роблять достатньо, щоб Україна не зазнала поразки, але недостатньо, щоб допомогти їй перемогти.

"У 2024 році ми могли б надати Києву інструменти для повернення більшої кількості територій та переконати Росію, що вона не зможе перемогти. Це єдиний шлях до міцного миру", - переконаний автор статті.

Він також вважає, що варто негайно надати Україні більше протиповітряної оборони, більше ракет дальнього радіуса дії, зокрема німецьких Taurus, а також американських ATACMS, щоб Україна могла продовжувати відтісняти Чорноморський флот Путіна та націлюватися на "його стратегічну й символічну твердиню в Криму".

Однак, як пояснює нещодавнє дослідження міністерства оборони Естонії, у довгостроковій перспективі необхідною умовою перемоги Києва буде інтенсивніша підготовка українських військ та швидке істотне збільшення промислового виробництва зброї та боєприпасів, пише Тімоті Гартон Еш.

Він нагадує, що з одного мільйона артилерійських снарядів, які ЄС обіцяв Україні до березня, наразі поставлено менше третини.

Демократії, на відміну від диктатур, не можуть робити це за командою, пояснює автор статті. Їхня політична система вимагає від лідерів, щоб вони домовилися про чіткі стратегічні цілі, а також переконали своїх виборців і парламенти санкціонувати необхідні засоби. Навіть перед можливою катастрофою другого президентства Дональда Трампа очевидно, що США, з огляду на кризу демократії у своїй країні, не збираються очолювати ці кроки до змін.

Тому відповідальність, на думку історика, лягає на Європу, адже йдеться, зрештою, про захист європейської країни.

Гартон Еш пропонує порівняти новорічні послання європейських лідерів.

Британський прем'єр Ріші Сунак навіть не згадав про війну в Україні у звіті про успіхи свого уряду, який, вочевидь, був написаний під цьогорічні парламентські вибори.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц згадав про неї лише мимохідь, перш ніж перейти до священної теми німецької економіки.

Новий прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск повністю присвятив промову відновленню демократії в своїй країні.

Президент Франції Еммануель Макрон, зосередившись на темі французької гордості, запропонував "переозброїти європейський суверенітет", зокрема "для того, щоб зупинити Росію і підтримати українців".

Але найважливіше послання, на думку історика, пролунало з вуст президента Фінляндії Саулі Нійністе: "Європа повинна прокинутись".

Чудову прямолінійність показала й данська прем'єрка Метте Фредеріксен, яка нагадала, що Україні бракує боєприпасів, і Європа не постачає те, що потрібно.

"Ми будемо наполягати на збільшенні європейського виробництва. Це необхідно терміново. І данські F16 скоро піднімуться в небо. Війна в Україні - це також війна за Європу, яку ми знаємо", - сказала вона.

Гартон Еш пише, що це саме та риторика, яка зараз потрібна.

Говорячи про лідерство у воєнний час, люди завжди згадують вислів Вінстона Черчилля: "Я не можу запропонувати нічого, окрім крові, праці, сліз і поту".

"Але в цьому випадку кров, піт та сльози повністю лежать на українцях. Все, що потрібно від нас, — це ясне мислення, твереза рішучість та керований перерозподіл ресурсів", - пише історик у своїй авторській статті.

І це, на його думку, зовсім небагато.