Іскандери: російське wunderwaffe, яким вони обстрілюють Україну

До повномасштабного вторгнення Росія просувала імідж своїх ракетних комплексів "Іскандер" як надпотужної зброї. Вона мала б вирішувати долю війн за кілька масованих пусків.

Ця "wunderwaffe" (дивовижна зброя з німецької), за твердженням росіян, здатна не лише зламати опір ворожої армії у локальному конфлікті, а й побороти протиракетну оборону НАТО у випадку глобального протистояння в Європі.

За 15 місяців від початку великої війни Росія застосувала, за даними українського міноборони, близько 800 балістичних і крилатих "Іскандерів". Понад 20 з яких – за останній місяць.

Утім, ні в лютому 2022 року, ні в травні 2023-го долю російсько-української війни це не вирішило. Українська ППО заявляє, що за допомогою американських систем Patriot змогла нейтралізувати атаки "Іскандерів" в обох їхніх іпостасях – балістичних та крилатих ракет.

Поява "Іскандерів"

Концепція ОТРК "Іскандер" з'явилася у самому кінці Радянського Союзу, в пізніх 1980-х. Полягала вона у створенні наземного ракетного комплексу, який би міг замінити застарілу "Точку-У".

Назва – східна інтерпретація імені Александра Македонського, якого в ісламі вважали правителем, що збудував стіну від ворогів.

Система мала бути мобільною, точною і здатною вражати цілі на великій відстані. І головне – проривати ворожу протиракетну оборону.

Розробка силами російського військово-промислового комплексу тривала до середини 2000-х. У 2006 році оголосили, що РФ бере на озброєння нові ОТРК.

Потенціал комплексу залишався невідомим. Але російське міноборони та державні медіа подавали "Іскандери" як ефективну зброю, проти якої немає протидії.

"Іскандер" належить до високоточної зброї з дальністю стрільби до 500 км. Бойова частина ракети може знищити будь-яку ціль: командні пункти противника, колони техніки, комплекси протиповітряної оборони. В арсеналі ОТРК як балістичні, так і крилаті ракети, які на підльоті до цілі ставлять електронні перешкоди і є практично невразливими для систем ППО противника. Крилата ракета може йти на наднизьких висотах і огинати рельєф місцевості", - йшлося в одному з повідомлень оборонного відомства.

Також російські джерела цитували західні статті з тривогами щодо нового ОТРК.

Як, наприклад, попередження колишнього командувача Об'єднаних сил НАТО у в Європі, американського генерала Філіпа Брідлава про те, що необхідні додаткові засоби протидії росіянам в зонах A2AD (anti-access and area denial) – районах підвищеної небезпеки для "натівських" сил.

"Ми майже повністю залежимо від повітряних сил для подолання проблеми A2AD. Нам потрібний далекобійний, стійкий і точний наземний засіб. Такий, з яким ми зіштовхуємося [зі сторони Росії]", - писав генерал у 2016 році.

Також російські медіа з посиланням на "західних військових експертів" (часто – фіктивних або поданих викривлено) стверджували, що масована атака "Іскандерів" може швидко вирішити результат локальної війни, знищивши систему ППО ворога, після чого авіація РФ довершить справу. А вже російські "військові аналітики" прогнозували, що залп дивізіону ОТРК "Іскандер" здатний знищити цілий позиційний район протиракетної оборони США.

При цьому бойове застосування "Іскандерів" довгий час залишалося таємницею.

Наприклад, під час російсько-грузинської війни 2008 року Грузія заявляла, що росіяни використали "Іскандер" для обстрілів міста Горі, внаслідок чого загинуло кілька цивільних мешканців, а також оператор телекомпанії RTL Стан Сторіманс з Нідерландів. Утім, той випадок вважається непідтвердженим документально. Російське командування наполягало, що в Грузії ці ОТРК тоді не використовувалися.

Про "Іскандери" також говорили вірмени, які отримали від Росії експортний варіант комплексів. Після невдалої Другої карабаської війни 2020 року прем'єр Вірменії Нікол Пашинян заявляв, що ракети ОТРК не спрацьовували належним чином. Згодом його адміністрація відмовилася від цих слів.

Кремль заперечив факт використання "Іскандерів" у вірмено-азербайджанському конфлікті. Але у квітні 2021 року азербайджанці показали уламки двох ракет, які, за їхніми словами, виявили біля міста Шуша.

Офіційно Москва до 2022 року визнала застосування "Іскандерів" лише одного разу. У 2017 році міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив, що ці ракети використав контингент у Сирії проти "Ісламської держави".

З 24 лютого 2022 року росіяни почали використовувати ці комплекси проти України. Наприклад, принаймні один ОТРК "Іскандер-М" з балістичними ракетами був у колоні російських військ, яка рухалася з Білорусі на Київ у березні 2022-го.

Характеристики

Попри "туман війни", наразі вже відомі ключові характеристики комплексу.

Він існує у двох варіантах: "Іскандер-М", який використовує балістичні ракети, та "Іскандер-К" з крилатими. Запускаються обидва типи ракет з однакових установок.

До комплексу входять шість машин.

Перша - пускова установка на шасі тягача МЗКТ-7930 з колісною формулою "8 на 8". Він вважається транспортом з підвищеною прохідністю, на трасі може розвивати швидкість до 70 км. Утім, це все ж не гусенична машина, тож зовсім по бездоріжжю і болотах вона не проїде.

Кожна установка перевозить і здатна запускати по дві ракети. Інтервал між пусками за умови відомих координат цілі – до хвилини.

Друга – транспортно-заряджаюча машина на такому ж шасі. Вона перевозить ще дві ракети. Перезарядка триває 15 хв.

Третя – командно-штабна машина (КШМ) на базі "Камазу". З неї керують вогнем та зв'язуються з підрозділами. КШМ у стаціонарному стані з розгорнутими антенами може тримати зв'язок на відстані до 350 км. Але час розгортання-згортання штабу може займати до 30 хв, що досить тривалий термін для інтенсивних бойових дій.

Четверта машина – пункт підготовки інформації на шасі "Камазу". Вона забезпечує координати для удару та збирає дані для головки самонаведення. Але ракети можуть летіти і за завчасно визначеними координатами, що економить час.

П'ята – машина регламентного забезпечення, знову на базі "Камазу". Вона відповідає за технічні роботи з ракетами та їхню підготовку.

Нарешті, шостий компонент – машина життєзабезпечення. Це "Камаз", де розрахунок може відпочивати та спати.

Шість машин комплексу - помітний об'єкт на дорогах, тож навіть у тилу екіпажі "Іскандерів" мають пересуватися із заходами маскування. Розвідка супротивника має шанси виявити ОТРК на марші.

Головними ж характеристиками є параметри його ракет, і перш за все – балістичних.

Балістичні ракети комплексу мають індекс 97М23 і заявлену дальність дії – до 500 км.

Її бойова частина несе 500 кг і може бути касетною – вибухає за кілька метрів над поверхнею для ширшого ураження, фугасною – проти бункерів і складів, касетно-кумулятивною – проти бронетехніки, осколково-фугасною – для точкових цілей та живої сили поруч, та інших варіацій, аж до дистанційного мінування.

Після пуску балістична ракета швидко набирає висоту. Більша частина її польоту по балістичній траєкторії проходить на висоті 50 км. Ближче до цілі вона знижається до 20 км після чого спрямовується вертикально вниз.

На своєму шляху ракета може маневрувати та створювати хибні цілі для протидії ППО та задіювати власні засоби РЕБ. Маневри відбуваються завдяки аеродинамічним та газодинамічним "рулям" – іншими словами, через тягу двигуна ракети, який у неї один (без додаткових ступенів).

Балістична ракета "Іскандера" - дуже швидка. У кінці ділянки активного розгону вона сягає швидкості 2 тис. метрів на секунду, на марші її швидкість може досягати 2,56 тис. метрів на секунду. Вже біля цілі вона сповільнюється до 800 метрів на секунду.

Точність з параметром "кругового ймовірного відхилення" (КВО - радіусу навколо цілі, в який має влучити 50% випущених боєприпасів), за різними джерелами, становить від 5 до 30 метрів.

До появи у ЗСУ комплексів Patriot українська ППО не могла збивати балістичні ракети "Іскандер-М", чим користувалися росіяни від початку повномасштабного вторгнення. Утім, навіть ця обставина не допомогла росіянам ні знищити всю українську ППО та авіацію, ні захопити Київ, ні перемогти у війні загалом.

Іншим видом боєприпасів ОТРК є крилаті ракети.

Їхньою умовною назвою є "Іскандер-К". Як пояснює військовий аналітик компанії Defense Express Іван Киричевський, насправді це дві ракети 9М728 та 9М729, головною відмінністю яких є заявлена дальність: перша може летіти на 500 км, друга – на 1,5 тис. км або більше.

Російські медіа люблять вказувати на те, що Росія під час розробки "Іскандер-К" могла приховати реальні цифри, щоб не порушувати Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (ДРСМД), і натякають, що насправді вона може вражати цілі за "багато тисяч кілометрів".

Маса бойової частини крилатої ракети також становить 500 кг. Вона йде на наднизьких висотах (іноді це кілька десятків метрів над поверхнею), має функцію огинати місцевість, що ускладнює можливості для ППО.

Але ще до появи Patriot українські сили заявляли, що їм вдавалося збивати ракету від "Іскандера", зокрема біля Краматорська ще у березні 2022 року. Скоріше за все, це була ракета "Іскандер-К".

Ці ракети йдуть на дозвуковій швидкості 260 метрів у секунду, що значно менше балістичних, але і вони не завжди є простою ціллю для ППО.

Удари по Києву

За даними українського міноборони, які пів року тому оприлюднив міністр Резніков, станом на 24 лютого 2022 року у Росії було близько 800 балістичних та 100 крилатих ракет до "Іскандерів".

За рік повномасштабної війни вони використали 744 ракет з запасів балістики та 68 з арсеналу крилатих ракет.

За таких темпів застосування їхні запаси мали б до цього часу вже вичерпуватися чи доходити до критичної межі "недоторканого запасу".

Але реальність полягає в тому, що росіяни здатні виробляти ці ракети – оціночні темпи складають 5 балістичних та 2 крилатих на місяць.

За іншими оцінками з центру з Jamestown Foundation, ці показники складають 4 нових балістичних та 9 крилатих ракет.

Можна підрахувати, якщо за останній місяць ППО збила 23 балістичні та крилаті ракети "Іскандерів", то цей запас Росія зможе відновити за два-три місяці.

"Росіяни намагаються підтримувати виробництво і комбінувати атаки так, щоб в них залишався запас "із лагом" на два-три обстріли такого масштабу, як взимку, або ж на два-три місяці ударів з такими інтервалами, як зараз", - пояснює Киричевський у розмові з BBC Україна.

Саме це було, ймовірно, однією з особливостей недавніх обстрілів Києва балістичними ракетами – вони намагаються застосовувати різні боєприпаси.

"Якщо виходити з найпесимістичніших для нас оцінок, що у росіян у розпорядженні може зараз залишатися до 500 всіх далекобійних ракет, які вони можуть використати для ударів по Україні, то їм все одно треба змішувати різні типи ударів. І щоб не допустити перевитрат ракет якогось одного типу, вони вдаються до використання в тому числі "Іскандерів", - каже Іван Киричевський.

Утім, використання саме балістичних ракет "Іскандерів" має ще одну очевидну причину – вони швидкі.

"Час для реакції ППО малий. Якщо на пуски крилатих ракет з літаків чи кораблів є достатньо часу, щоб підготуватися, то з балістичними ракетами все не так. Росіяни достатньо швидко виїжджають у пусковий район, а можливості балістичних ракет "Іскандерів" дозволяють закладати координати цілі в них до виїзду. Тому вони можуть швидко розгорнутися, зробити пуски і втекти", - пояснює Іван Киричевський.

Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат розповідав, що, наприклад, атака 1 червня відбувалася з району міста Клинці Брянської області – це 280 км від Києва. З врахуванням швидкості балістичних ракет, їхній підліт до міста з такої відстані триває кілька хвилин – саме ці 4-5 хвилин, які мали кияни від оголошення тривоги до перших вибухів.

Утім, якщо взимку пуск балістичних ракет на Київ гарантовано давав "прильоти", зараз ситуація змінилася. Навіть для "wunderwaffe", яким росіяни вважають "Іскандер-М", вже немає гарантій прориву ППО.

Міф і реальність

"Реальність така, що комплекс Patriot з протибалістичними ракетами PAC-3 виявився здатним збивати "Іскандери", - констатує Іван Киричевський.

Власне, це те, що треба знати про всі попередні характеристики балістичної ракети від "Іскандер-М", – її все одного можна збити.

"Росія нагнітала ситуацію через медіа та намагалася донести своєму населенню та всьому світу, що її балістичні ракети, такі як "Кинджал" і ракета комплексу "Іскандер", можуть пробивати протиракетну оборону. Це переконання вкоренилося у свідомості росіян та її політичної еліти. У принципі, й західні партнери теж почали вважати, що це небезпечна зброя. Україна зруйнувала пропагандистський міф", - пояснював у ефірі каналу Espreso.tv інший експерт Defence Express Антон Міхненко.

У російських телеграм-каналах до цього часу ширяться новини про те, як "Кинджал", а потім "Іскандер" знищив установку Patriot.

Але навіть після масованих атак останнього місяця українська столиця змогла уникнути великих руйнувань.

На жаль, ці удари не минули без жертв. У ніч на 1 червня в одному зі спальних районів загинули троє цивільних, включно з дитиною та жінкою, яка своїм тілом врятувала інше дитя.

Реальних своїх цілей недавні обстріли росіян не досягли, вважає Іван Киричевський.

"Якби справді було стільки "прильотів" у Києві, то російські пропагандисти це б уже показали. Як це було з ракетою, що впала біля Рибальського півострова, - аргументує він. - Всі влучання "Іскандерів" були б набагато гучнішими і помітнішими, з банально з точки зору вибухів та інших наслідків".

Виснаження

Водночас, ракета біля Рибальського півострова, про яку згадував Іван Киричевський, - це один з факторів, який змушує сумніватися у твердженнях української ППО, що "всі ракети над Києвом збиті".

На кадрах з камери спостереження видно, як ракета на великій швидкості входить у один з дніпровських каналів біля району, що вважається дислокацією ГУР. Російські "воєнкори" навіть поширювали новину, ніби ця ракета не просто влучила у воду, а "вразила підводні комунікації" штабу української розвідки і затопила ці приміщення.

Однак при детальному розгляді на стопкадрі видно, що ця ракета, ймовірно, не є боєприпасом від "Іскандера", а скоріше нагадує протикорабельну - "Онікс".

Українські оглядачі звертають увагу на "зрізаний" задній кінець цієї ракети, що може бути свідченням влучання у неї українських засобів ППО.

Російські "воєнкори" на основі відео та статистики застосування "Іскандерів" стверджують, що з такими темпами атак українська ППО невдовзі виснажиться, що відкриє шлях для панування російської авіації у небі над Україною. А це має стати шляхом до перемоги Росії у всій кампанії.

Така загроза існує, але виглядає абстрактною.

"В одному з недавніх пакетів військово-технічної допомоги від американців вкотре – наголошу на тому, що вкотре – значаться зенітні ракети до Patriot. Зрозуміло, що без деталізації по кількості. Але відомо, що також "йде робота" і щоб вирішити проблему з виділенням зенітних ракет інших типів", - відзначає Киричевський.

Свідченням такої роботи є присутність у пакеті допомоги України ракет AIM-7 Sparrow. Це досить стара ракета класу "повітря-повітря", яку, втім, можна інтегрувати до радянських протиповітряних комплексів "Бук" та "Куб", які використовують ЗСУ.

У росіян були сподівання, що в України закінчаться зенітні ракети і вони зможуть прорватися.

"Під час навчань "Запад-2021" росіяни навіть відпрацьовували удари по "центрам принятия решений", коли шість Ту-22М3 йдуть клином і проводять "ковровые бомбардировки". Але на практиці вони не змогли ніде це застосувати. Це ілюструє, наскільки широта їхніх бажань може не відповідати дійсності", - відзначає Іван Киричевський.

Зараз росіяни активізували повітряні атаки, запустили велику кількість ракет і "Шахедів", навіть у порівнянні з зимою. Але зенітні ракети у ЗСУ не закінчилися.

"Це якраз і свідчить про те, що сподівання росіян на ресурсне виснаження української ППО не має об'єктивних підстав", - додає він.

Очікування обох сторін щодо ракетних атак навряд чи справдяться. Ні балістичні, ні крилаті ракети до "Іскандерів" у росіян найближчим часом не закінчаться. Але при цьому і не вичерпаються засоби ППО України.