"Мій батько - сексуальний хижак і має померти у в'язниці". Дочка Жизель Пеліко заявила, що вона теж могла зазнати насильства

Дочка Жизель і Домініка Пеліко, які стали дійовими особами найбільшого в історії Франції судового процесу про сексуальне насильство, Каролін Даріан дала інтерв'ю BBC і заявила, що хоче, щоб її батько помер у в'язниці.

У грудні 2024 року Домініка Пеліко засудили до 20 років в'язниці за систематичне насильство над своєю дружиною Жизель, яку він попередньо накачував транквілізаторами. Він також запрошував десятки сторонніх чоловіків для сексуальних наруг над нею.

Вироки також отримали 50 чоловіків, яких судили за участь у зґвалтуваннях. Це різні терміни - від трьох до 13 років.

Гучний процес тривав кілька місяців і привернув увагу не лише у Франції, а й у всьому світі, не в останню чергу завдяки тому, що Жизель Пеліко відмовилася від свого права на анонімність і вимагала відкритого суду.

В ефірі програми Today на BBC Radio 4 її донька Каролін Даріан розповіла, як одного вечора їй зателефонувала мати, і цей дзвінок змінив усе її життя.

"Вона сказала, що того ранку дізналася, що [мій батько] Домінік накачував її наркотиками протягом 10 років, щоб різні чоловіки могли її ґвалтувати", - згадує 46-річна Каролін.

"У той момент моє звичне життя закінчилося. Пам'ятаю, я кричала, плакала і навіть лаяла його, - згадує жінка. - Це було схоже на землетрус, на цунамі".

В інтерв'ю ВВС Каролін Даріан сказала, що її батько "має померти у в'язниці" за скоєне.

"Він - небезпечна людина і не повинен вийти звідти ніколи й нізащо", - вважає жінка.

Вона наголошує, що він чудово розумів, що коїть, і його не можна вважати психічно хворим.

Після того як Жизель зателефонувала доньці з новинами, що змінили життя всієї родини, Каролін разом із братами Флоріаном і Давидом вирушила на південь Франції, де жили їхні батьки, щоб підтримати матір.

Усім їм довелося усвідомити, що їхній чоловік і батько виявився "одним з найгірших сексуальних хижаків за останні 20 або 30 років", сказала Даріан в інтерв'ю ВВС.

Але це, як виявилося, було ще не найстрашнішим, згадує вона. Її світ знову похитнувся, коли її викликали до поліції і показали дві фотографії, на яких зображено жінку, що лежить на ліжку й одягнена тільки у футболку та спідню білизну.

Каролін не відразу впізнала себе на фото. За її словами, з нею стався ефект дисоціації, коли захисний механізм змушує людину сприймати те, що відбувається з нею, відсторонено, ніби це відбувається з кимось іншим.

Каролін згадує, що на знімку вона лежала на лівому боці, так само, як лежала її мати на всіх фото з насильством. Це збило її з пантелику, але офіцер поліції вказав, що у жінки така ж родимка на щоці, як у неї.

За словами Каролін, вона переконана, що батько накачав її наркотиками і теж чинив насильство, але в неї немає доказів.

Під час розслідування Домінік Пеліко категорично заперечував це, хоча плутався у свідченнях, пояснюючи походження знімків доньки.

"Я знаю, що він накачав мене наркотиками, імовірно, щоб зґвалтувати, але в мене немає жодних доказів, - каже Каролін Даріан. - І це стосується багатьох жертв. Їм не вірять, бо немає доказів. Їх не слухають, не підтримують!"

Після моторошної історії батьків Каролін Даріан вирішила присвятити своє життя боротьбі з "впливом хімічних препаратів".

Вона написала книгу під назвою "Я ніколи більше не називатиму його татом".

У ній Каролін розповідає про травму, яку переживає її сім'я, і досліджує тему лікарських препаратів, які спершу беруть із родинної аптечки - це звичайні знеболювальні або заспокійливі.

При цьому жертва майже завжди знає свого кривдника, бо він довго був поруч. Це загроза, що прийшла зсередини, каже Каролін.

За її словами, тепер їй треба розібратися, як жити далі, знаючи, що вона одночасно донька і кривдника, і жертви. Вона називає це "жахливим тягарем".

З її пам'яті зникають спогади про дитинство, проведене поруч із людиною, яку зараз вона тільки за звичкою іноді називає своїм батьком.

"Коли я озираюся назад, я дійсно не пам'ятаю батька, яким, як мені здавалося, він був. Я дивлюся і бачу злочинця, сексуального злочинця", - поділилася вона в інтерв'ю ВВС.

Що стосується Жизель Пеліко, то, за словами Каролін, вона виснажена судовим процесом, але одужує у всіх сенсах.

Сама Каролін знаходить сили йти вперед у своєму чоловікові, 10-річній дитині та у своїх братах, які дуже підтримали і її, і матір, коли вони зважилися оприлюднити свою історію.

Разом із Домініком Пеліко судили ще 50 чоловіків, яких він знаходив в інтернеті й запрошував додому для сексуального насильства над своєю дружиною, яка майже весь час була під дією седативних препаратів і не розуміла, що з нею відбувається.

Вони всі отримали тюремні терміни від трьох до 15 років. Але діти Жизель Пеліко вважають ці вироки занадто м'якими.

Поліції вдалося встановити 92 епізоди зґвалтувань, скоєних 72 чоловіками. 22 особи встановити не вдалося.

Схема Домініка Пеліко працювала понад 10 років, поки 2020 року він не попався за зйомкою відео під спідницями жінок у торговельному центрі.

Охоронець передав його поліції, яка під час розслідувань за цим епізодом виявила в комп'ютері та в телефоні Пеліко сотні фото й відео, на яких його дружина в майже непритомному стані зазнавала насильства з боку незнайомців.

Окрім проблем сексуалізованого насильства процес над Пеліко привернув увагу до менш відомої, але дуже серйозної проблеми "хімічного підпорядкування".

Про цей вид насильства досі відомо не так багато, оскільки його жертви зазвичай не пам'ятають, що саме з ними трапилося.

Про насильство над собою Жизель Пеліко дізналася тільки 2020 року. Зараз їй 72 роки.