Через мову жінка 12 років провела у психлікарні, а потім її пограбували

8 червня 1983 року поліція Канзасу (США) знайшла в церкві жінку – втомлену, злякану, у брудному одязі. Вона вимовила кілька слів, але ніхто її не зрозумів. Її допитували англійською, але діалогу не вийшло - ніхто не знав, що вона каже.

Без перекладача її відправили до психіатричної лікарні, де вона провела 12 років.

Жінку звали Рита Патіно Кінтеро. Вона була з індіанського племені Тараумара (відомого також як Рарамурі), що мешкає в горах Мексики.

Того дня вона ховалася у підвалі храму в західному Канзасі.

Її привезли до поліцейської дільниці, де вона побила офіцера, що намагався її очистити від бруду, розповідає мексиканський режисер Сантьяго Естейну.

Його зацікавила історія Рити і він зняв документальний фільм "Жінка зірок та гір", прем'єра якого відбулася у квітні 2024 року.

Режисер каже, що хотів зняти фільм про жінку, з якою ніхто не намагався познайомитись по-справжньому.

"Ми хотіли вийти за рамки лікарняної історії й зрозуміти, ким була Рита, зрозуміти її як жінку, як людину".

Звідки прийшла загадкова жінка

"Я ніколи не хворіла. Мені дуже добре жилося на природі", - каже Рита у фільмі рідною мовою, дивлячись на гори штату Чіуауа на півночі Мексики, де мешкає корінний народ Рарамурі.

Рарамурі буквально означає "народжений бігти", або "ті, хто з легкими ногами". Таку назву члени племені заслужили своєю неймовірною витривалістю та здатністю бігати на немислимо далекі дистанції.

Пробігти не один десяток кілометр суворими горами без зупинки – для них рутинна справа, яка не вимагає ретельної підготовки.

Однак в Канзасі на Риту чекали інші природні умови, до яких вона не могла прилаштуватись. Це стало однією з причин її відправки до психіатричної лікарні в США.

Чому не розуміли мову

Рита володіла лише мовою Рарамурі.

Ні поліція, ні медики Канзасу не могли з нею спілкуватися. Офіційний перекладач, якого їй призначили, теж не розумів її мову.

"Вони привезли її до суду, і суддя дійшов висновку, що вона становить небезпеку для себе і потребує примусової госпіталізації", — пояснює Естейну BBC Mundo.

Протягом 12 років жінка була позбавлена ​​волі та своїх прав.

Останні роки життя вона прожила із серйозними наслідками, спричиненими неправильним лікуванням.

Ким була Рита

Рита була жінкою, оточеною міфами й таємницями.

Працювала пастухом, повитухою, травницею, ремісницею, прачкою, розповідає документальний фільм Естейну, в якому знялися невістка, племінниця та кілька її сусідів.

Рита, яка, як вважають, народилася в 1930 році, була родом з П'єдрас-Вердес, штат Чіуауа. Пізніше вона перебралась в регіон Серокауї в муніципалітеті Уріке.

За словами режисера, вона мала чоловіка й сина. В племені Риту вважали заможною, оскільки вона володіла великою отарою овець.

Але одного разу все змінилося. Овець вкрали, а сусіди звинуватили її у вбивстві власного чоловіка, що, однак, ніколи не було підтверджено.

"Її ображали. Казали, що вона посварилася з чоловіком і вбила його", — розповідає Ритин сусід Прокопіо Мансінас, який брав участь у зйомках фільму.

"Але вона його не вбивала. У неї вкрали кіз, ковдри й овець", — продовжує він.

Режисер Естейну не знайшов офіційних записів про смерть її чоловіка.

Односельці думали, що на Риті лежить прокляття. Але насправді, каже Естейну, вона мала проблеми зі здоров'ям.

Її громада почала дивитися на неї з острахом, ніхто не хотів мати з нею справу. З нею не спілкувалися і не пускали в домівки.

"Люди казали, що вона хоче їх убити. А вона просто була голодна і просила їжі", - додає Мансінас.

Закінчилось тим, що влада забрала в неї сина, розповідає режисер.

Чому вона залишила Мексику і як потрапила до Канзасу, залишається загадкою, зазначає Естейну.

Вважається, що Рита пройшла пішки з Мексики до Канзасу.

Як вона опинилась на свободі і як її пограбували

В США суд помістив жінку до психіатричної лікарні.

Спочатку на три місяці. Але призначений адвокат так і не зміг з нею поспілкуватись через відсутність перекладачів.

Медперсонал заявив, що не знає, звідки вона, і не може зв'язатися з її рідними.

Так місяці перетворилися на роки.

Рита не могла розповісти про себе і не мала жодної підтримки.

Її лікували без конкретного діагнозу.

Сантьяго Естейну був вражений зневагою й несправедливістю до людини, нездатної до спілкування.

"Тут дискримінація й насильство сходяться воєдино. Вона – з корінної народності, не розмовляє англійською та іспанською. Бідна мігрантка з інвалідністю", — каже Естейну.

Знадобилось десять років, щоб ситуація змінилася.

Канзаський центр з прав інвалідів вирішив у 1994 році переглянути справи пацієнтів, що перебували у лікарні понад п'ять років.

Вони призначили для Рити адвоката Торію Мроз.

"Ми підняли медичні карти і виявили, що в лікарні від самого початку знали, хто вона і звідки", - каже Мроз у документальному фільмі.

"Це було у її медичній карті. Однак вони десять років продовжували говорити: "Ми не знаємо, звідки вона і якою мовою говорить".

Організація подала до суду на лікарню і запросила 10 мільйонів доларів компенсації.

Слухання йшли важко, оскільки Рита не могла давати свідчення.

На той час, каже Естейну, був лише один психіатр, здатний зрозуміти мову Рарамурі.

Зрештою Риту виписали й дозволили повернутися до Мексики.

Їй присудили компенсацію у 90 тисяч доларів, але 32 тисячі передали організації, яка їй допомогла.

Бідна, але щаслива

Після повернення на батьківщину Рита жила дуже бідно.

"Суд призначив черницю на ім'я Беатріс Сапата адміністратором активів Рити. Близько двох років вона видавала їй по 300 доларів на місяць, потім дала 6000 доларів одноразово. І зникла разом з грошима", - пояснив режисер.

Черницю знайшли, судили, але змогли стягнути з неї лише 10 тисяч доларів.

Суд призначив двох нових адміністраторів, які брали за свою роботу 1000 доларів щороку. Обидва стверджували, що ніде не можуть знайти свою підопічну.

Через десять років гроші "випарувалися" остаточно.

Рита була єдиною загальновідомою жертвою медичної недбалості серед корінних народів, але багато інших жінок з корінного населення Північної Америки зіткнулися з аналогічними проблемами.

Рита Патіно померла у 2018 році. Після її смерті в її громаді влаштували свято.

Рарамурі вірять, що таке шанування померлих допомагає їм перейти на наступний рівень існування.

Режисер періодично навідувався до героїні своєї стрічки. Він згадує, що Рита ніколи не сумувала.

"Я дуже рада бути тут [на батьківщині]", — сказала вона Естейну під час однієї з їхніх зустрічей.