Флот покинутих суден. Чому тисячі моряків добровільно застрягають в морі

Манаc Кумар* із квітня перебуває покинутим на вантажному судні у водах України.

Індійський моряк був у складі екіпажу з 14 осіб, які перевозили кукурудзу до Туреччини з Молдови, коли 18 квітня судно зупинили під час рейду, коли воно спускалося Дунаєм, що розділяє Україну та Румунію.

Україна заявила, що судно Anka є частиною російського "тіньового" флоту, який, за її словами, використовують для продажу "награбованого" українського зерна до третіх країн.

Натомість Кумар, який є старшим помічником капітана Anka, каже, що судно ходить під прапором Танзанії та управляється турецькою компанією.

Втім, хто саме є власником судна, з документів, які надав екіпаж - що складається з Кумара, ще п'ятьох громадян Індії, а також двох азербайджанців і шістьох єгиптян - не зрозуміло.

Через п'ять місяців після затримання усі вони досі залишаються на борту - попри те, що українська влада повідомила, що вони вільні залишити судно, оскільки не є фігурантами розслідування, каже Кумар.

Проблема полягає в тому, що висадка з борту означатиме втрату зарплати екіпажем - яка, за підрахунками спільної бази даних покинутих суден, яку ведуть Міжнародна організація праці (МОП) та Міжнародна морська організація (ІМО), до червня вже склала загалом 102 828 доларів.

BBC звернулася до менеджменту судна та його власників за контактами, які надав екіпаж.

Кумар каже, що екіпаж не знав про минуле судна на момент працевлаштування. Тепер, опинившись у ситуації, що повністю вийшла з-під їхнього контролю, моряки хочуть швидкого вирішення.

"Власник і індійські морські чиновники постійно кажуть нам почекати ще один день, аби врегулювати кризу, але досі нічого обнадійливого не сталося", - каже моряк ВВС.

"Це - зона війни. Усе, чого ми хочемо, - це швидше повернутися додому", - додає він.

Індія є другим у світі постачальником моряків і екіпажів для комерційних суден.

Але водночас вона очолює список країн з "покинутими моряками" - термін, який використовують у Морській трудовій конвенції 2006 року для опису ситуації, коли судновласники розривають зв'язки з екіпажем і не забезпечують його репатріацію, регулярні постачання та виплату заробітної плати.

За даними Міжнародної федерації транспортників (ITF), що представляє моряків у всьому світі, у 2024 році покинули 3 133 моряки на 312 суднах - серед них 899 становили громадяни Індії.

Для багатьох залишити судно без зарплати неможливо - особливо якщо вони вже заплатили значні суми агентам за працевлаштування чи отримання сертифікатів підготовки, пояснює BBC Мохаммад Гулам Ансарі, колишній моряк, який допомагає репатріювати індійських моряків з інших частин світу.

Головною причиною покинутих суден є поширена практика реєстрації кораблів - так звані "зручні прапори" - у країнах зі слабким морським регулюванням, повідомляє Міжнародна федерація транспортників (ITF).

Міжнародні морські правила дозволяють зареєструвати судно або підняти прапор країни, відмінної від тієї, де перебувають його власники.

"Країна може створити судновий реєстр і стягувати з судновласників плату, водночас встановлюючи знижені стандарти безпеки та добробуту екіпажу і часто не виконуючи обов'язків, властивих державі справжнього прапора", - йдеться на сайті ITF.

За словами організації, ця система також приховує особу справжнього власника, що допомагає сумнівним судновласникам експлуатувати кораблі.

Дані ITF свідчать, що у 2024 році близько 90% покинутих суден ходили під "зручним прапором".

Втім, труднощі виникають також через глобалізований характер судноплавної індустрії, коли власники, менеджери, прапор і екіпаж судна часто походять із різних країн, зазначають галузеві експерти.

9 січня 2025 року капітан Амітабх Чаудгарі* вів вантажне судно з Іраку до Об'єднаних Арабських Еміратів, коли через негоду був змушений трохи змінити маршрут.

За кілька хвилин танзанійське судно Stratos налетіло на підводні скелі й пошкодило контейнер із нафтою, через що воно було вимушене здійснити незаплановану зупинку біля саудівського порту Джубайль.

Екіпаж - дев'ятеро індійців та один іракець - кілька разів намагався знову зрушити судно з місця, але безуспішно.

Застрягши, вони чекали на допомогу майже шість місяців, доки судно не вдалося зняти з мілини.

Тим часом іракський власник судна відмовився виплачувати їм зарплату, посилаючись на збитки, завдані простоєм, розповів BBC Чаудгарі.

BBC звернулася до власників судна по коментар щодо цих звинувачень, але відповіді не отримала.

Моряки часто звинувачують індійського морського регулятора - Директорат генерального судноплавства (DG Shipping), який відповідає за перевірку документів суден, їхніх власників та агентств з набору та працевлаштування екіпажу - у недостатньому контролі за зацікавленими сторонами. DG Shipping не відповів на запит BBC про коментар.

Інші, проте, зазначають, що й сам екіпаж має бути більш пильним.

"Коли вас наймають, у вас є достатньо часу, щоб повідомити DG Shipping про будь-які невідповідності у вашому контракті", - каже Сушіл Деорукхар, представник ITF, який працює над захистом прав моряків.

"Після підписання документів ви опиняєтеся у пастці і змушені стукати у всі двері, щоб знайти розв'язання проблеми", - додає він.

Ситуація з різних причин може ускладнюватися навіть для екіпажу на індійських суднах, що працюють у водах країни.

Капітан Прабджіт Сінгх працював на танкері Nirvana, який належав Індії, але ходив під прапором Кюрасао, разом із 22 іншими індійськими моряками. Судно нещодавно продали новому власникові, який хотів його вивести з експлуатації, а зарплата екіпажу опинилася предметом суперечки між старим і новим власником.

На початку квітня Сінгх прямував із судном у порт у західному індійському штаті Гуджарат для демонтажу, коли індійський суд наказав його арешт "через неплатежі екіпажу", згідно з базою даних ILO-IMO.

За словами Сінгха, через кілька днів екіпаж зрозумів, що його залишили напризволяще.

"Ми залишилися без достатньої кількості їжі та припасів. На судні закінчився дизель, і ми перебували в повній темряві, - розповів він BBC. - Нам довелося ламати та спалювати деревину судна, щоб приготувати їжу".

Сінгх, який підписав контракт у жовтні 2024 року, сподівався заробити пристойну зарплату, тому залишити судно без грошей не було для нього прийнятним варіантом.

Екіпаж зміг нарешті залишити судно 7 липня після врегулювання через рішення суду. Проте, згідно з базою даних ILO-IMO, зарплату екіпажу досі не виплатили, попри судовий наказ.

У Перській затоці екіпаж судна Stratos казав, що їхнім найбільшим страхом було те, що дірка в днищі судна може його потопити.

Але головною проблемою виявився голод.

"Протягом кількох днів ми їли лише рис або картоплю, тому що припасів не було", - розповів Чаудгарі BBC минулого тижня.

Після майже шести місяців екіпаж нарешті зміг відновити плавучість судна - але аварія пошкодила рульове обладнання, тож судно стало непридатним для плавання.

Екіпаж досі перебуває на судні в очікуванні виплати зарплати.

"Ми все ще на тому ж місці в тій самій ситуації. Розум уже не працює, не можемо зрозуміти, що ще робити", - каже Чаудгарі.

"Чи можемо ми отримати якусь допомогу? Ми просто хочемо повернутися додому і зустрітися з рідними".

*Деякі імена були змінені з метою захисту особистостей