Прорив "блокади" українських портів. Чи справді він відбувся?

Іноземні ЗМІ і OSINT-аналітики заявляють про "прорив зернової блокади" українських портів наприкінці липня. Про це свідчить те, що перші іноземні вантажні кораблі вже перетнули Чорне море і зайшли до дунайських портів на Одещині. Це відбулось попри гучні погрози російського міністерства оборони.

З 20 липня Росія припинила свою участь в зерновій угоді, що діяла майже рік і дозволяла коралям відносно безпечно експортувати з українських портів на Чорному морі сільськогосподарську продукцію.

Після розірвання цих домовленостей армія РФ влаштувала систематичний обстріл українських портів. Не тільки чорноморських, але й тих, що розташовані на річці Дунай. Черговий обстріл портів на Дунаї стався якраз у ніч 2 серпня.

Понад те, російське міноборони заявило, що всі іноземні судна, що прямуватимуть в акваторії Чорного моря до українських портів, розглядатимуться як "потенційні перевізники вантажів військового призначення". Країни, під чиїм прапором вони йтимуть, стануть для Росії "залученими до українського конфлікту на стороні київського режиму".

Однак невдовзі після цих войовничих заяв росіян на онлайн-мапах морського трафіку почали з'являтися перші іноземні вантажні судна, що відкрито повідомляли про свій рух до українських портів на Дунаї.

Перші, але не останні?

Про те, що три іноземні кораблі направляються в українські порти одним з першим вказав OSINT-аналітик Маркус Джонсон 30 липня. Він звернув увагу, що суховантаж AMS1 (під прапором Сьєрра-Леоне), що вирушив з ізраїльського порту Ашдод, вказав кінцевим пунктом свого призначення дунайський порт на Одещині Ізмаїл.

Деякий час він перебував неподалік дельти Дунаю в територіальних водах України, ввечері 1 серпня він вже рухався по річці в напрямку Ізмаїлу.

Ця інформація є загальнодоступною для всіх через використання кораблем системи автоматичної ідентифікації (AIS) для морських суден. Вона дозволяє відстежувати їхній трафік в онлайн-режимі.

Більш того, крім корабля AMS1 наприкінці липня - на початку серпня ще декілька іноземних суден, зокрема, під прапорами країн Вануату і Танзанії, вказали, що прямують до українських портів на Дунаї. Є серед них і вантажний корабель під українським прапором з назвою "Орел-5".

Ще декілька вантажних суден, наприклад, Almeria (під прапором Камеруну) і Florica (прапор Вануату) вийшли з порту Ізмаїл і рухаються відповідно до Болгарії і Греції.

Вочевидь Росія жодним чином не атакувала, не затримувала і не перевіряли ці судна. Так само з боку Кремля не лунало заяв про оголошення будь-яких країн, яким належать ці суховантажі, "спільниками київського режиму".

Керівник моніторингової групи з Чорноморського інституту стратегічних досліджень Андрій Клименко зауважує, що станом на вечір 31 липня на якірній стоянці на південь – південний захід від острова Зміїний (переважно в територіальних водах Румунії) перебувало щонайменше 16 кораблів. Експерт каже, що їх теж можна назвати "проривателями блокади", тобто вони, за його даними, планують заходити до українських портів. Деякі з суден перебувають в цьому районі ще з того часу, як РФ оголосила про припинення дії зернової угоди.

"Вони не вважають себе героями і "проривателями" - це просто нормальні моряки, що роблять свою роботу, – наголошує Клименко. – Впевнений, що українські та румунські лоцмани, портовики та ВМСУ (Військово-морські сили України) роблять те, що треба. І не здіймають галасу".

Станом на вечір 1 серпня на онлайн сервісі MarineTraffic можна побачити рух кораблів неподалік від дельти Дунаю в румунських і українських територіальних водах. Але деякі з них, наприклад суховантаж Sahin 2, що раніше прямував з грецького порту Суда до Ізмаїлу, став на якір і приховав дані про кінцеву мету слідування.

"Здається, російські сили не бажають або не можуть примусово зупиняти та обшукувати нейтральні судна, які прямують до України через Чорне море, попри нібито висунуті для цього умови", – вказано у звіті американського аналітичного центру "Інститут вивчення війни" (ISW).

Експерти наголошують, що російські ЗМІ повідомляли про декілька випадків зупинки цивільних суден російським флотом для перевірок і обшуків.

"Блокада" чи ні?

Андрій Клименко звертає увагу, що використовувати термін "зернова блокада" щодо українських портів на Дунаї не дуже доречно. Вони не підпадали під дію зернової угоди, і формально рух до них іноземних суден не був обмежений.

Рух вантажних суден туди розпочався ще до "зернової угоди" - невдовзі після звільнення від росіян острова Зміїний у червні 2022 року. А серпнева угода про постачання зерна стосувалась морських портів "Великої Одеси" - Одеси, Чорноморська та Південного.

Власне російські кораблі і не застосовують поки що класичної морської блокади щодо суден, які прямують в українські порти. Даних про активне перешкодження кораблям чи їх блокування з боку російського флоту немає.

Однак Державна прикордонна служба України 28 липня оприлюднила аудіозапис, на якому, як вказано, зафіксували звернення капітана російського військово корабля до екіпажу цивільного судна в Чорному морі неподалік одного з морських портів України. Росіянин повідомляє про заборону подальшого руху судна і перевезення будь-яких вантажів до України.

"Блокада - це коли військові кораблі заважають проходу суден, тобто вимагають зупинитися, повернути, проводять огляди тощо, – наголошує Клименко, – наскільки мені відомо, поки що все обмежилося попередженнями по рації дуже поганою англійською. І повідомленнями про замінування. І всі зрозуміли, що моряків хочуть "взяти на слабо".

Колишній заступник начальника штабу ВМС Андрій Риженко каже, що судна, яким вдалось дійти до українських портів, використали "фактор несподіванки".

Наприклад, частину шляху вони йшли в територіальних водах (терводи мають ширину 12 миль від берега) країн НАТО: Туреччини, Болгарії і Румунії. Це допомогло перехитрити патрульні кораблі росіян "Василь Биков" і "Сергій Котов", які патрулюють море неподалік від цього району.

Однак колишній представник ВМС впевнений, що Кремль буде намагатися перекрити цю "лазівку" і влаштувати провокації на шляху руху торгових суден.

"Я вам можу дати 100%, що росіяни вже планують, як перекрити цю "дорогу життя". – каже експерт ВВС. – Звичайно, відкрито атакувати територіальні води Румунії вони не будуть. Це можуть бути озброєнні провокації різного плану, це може бути прихована постановка мін, використання морських дронів без розпізнавальних знаків".

Отже, резюмує він, небезпека для судноплавства в Чорному морі залишається на високому рівні. Єдине, що може її нівелювати, це жорстка позиція західних партнерів України.

"Ситуація досить важка, але можна вважати, що певні позитивні моменти за останні дні з'явились", – каже ВВС керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", колишні військовий моряк Павло Лакійчук.

Він пояснює, що цивільні судна, на відміну від військових, вважаються власністю, а не "суверенною територією" держави, тобто напад на них не буде автоматично означати напад на іншу країну. Такий "частковий імунітет" ставить їх у доволі вразливе становище в нейтральних водах.

"Територіальні води інших держав є певним стримуючим фактором для російської агресії, але в нейтральних водах – росіяни діють як пірати ХХІ сторіччя".

Як протидіяти Росії та що буде далі?

OSINT-аналітики звернули увагу, що під час "прориву зернової блокади" над цим районом Чорного моря кружляли американські літаки-розвідники.

Це може вказувати на те, що США активно відслідковують реакцію Чорноморського флоту РФ на дії цивільних суден біля українських портів.

Але єдиний військовий інструмент, яким на даний момент може відповісти Україна на російську загрозу, це морські дрони. Міноборони РФ вже заявило, що саме безекіпажними водними катерами в ніч на 1 серпня були атаковані патрульні кораблі "Сергій Котов" і "Василь Биков". Атаку трьох безпілотників начебто вдалось відбити.

Цю заяву українська сторона не коментувала, але за декілька днів до цього CNN випустила сюжет про українські морські дрони. Там були розкриті деякі їхні характеристики, зокрема, дальність до 800 км і бойова частина вагою 300 кг.

"Якщо такий дрон з такою кількістю вибухівки влучить в патрульний корабель, то він його просто знищить", – каже капітан 1-го рангу Андрій Риженко. Але водночас зауважує, що РФ вжила контрзаходи, щоб убезпечити свої судна від атак безпілотників.

В першу чергу, мова йде про озброєння майже всіх російських військових кораблів великокаліберними кулеметами і зенітними гарматами. Також екіпаж перебуває в повній бойовій готовності для відстеження потенційних загроз від морських безпілотників.

Поки дія зернової угоди не відновиться, захід іноземних суден в українські порти на Чорному морі є малоймовірним, кажуть експерти.

А порти на Дунаї, навіть якщо будуть функціонувати на повну потужність, не зможуть компенсувати ці втрати. Останніми місяцями через дунайські порти транспортувалось до 2 млн тонн української продукції. Разом із залізницею та автошляхами щомісячний експорт може становити 4-4,5 млн тонн. Водночас за рік дії зернової угоди морськими шляхами вивезли понад 33 мільйони тонн збіжжя.

Тож Україна активно шукає, як виправити ситуацію. Так, 31 липня міністерство закордонних справ України повідомило про досягнення угоди з Хорватією про використання її портів на Дунаї та в Адріатичному морі для транспортування зерна.

В Національному банку України вже заявили, що не сподіваються на відновлення дії зернової угоди і розраховують лише на експорт сільгоспродукції альтернативними шляхами. Це призведе до здорожчання логістики, зменшення доходів сільгоспвиробників і відповідно падіння виробництва АПК.

За даними ВВС, українські аграрії вже реагують на "зернову блокаду" і змінюють посівні плани, зменшуючи обсяги збіжжя.