Трамп так і не ввів санкції проти Росії та Путіна. Чи варто вірити його новим погрозам

Дональд Трамп уже кілька місяців погрожує Кремлю новими санкціями, якщо Володимир Путін не зупинить агресію проти України. Але ультиматуми минають, дедлайни переносяться, а віз і нині там: США не запровадили жодної нової санкції проти Росії за пів року президентства Трампа. Чи варто вірити його погрозам?

Нещодавно Трамп знову дав Путіну "ще кілька тижнів" і пригрозив, що якщо не буде прогресу на шляху до миру, він "ухвалить дуже важливе рішення".

"Я вирішу, що ми будемо робити. Це буде дуже важливе рішення про те, чи запроваджувати масштабні санкції або тарифи – а може і те, й інше. Або ми нічого не робитимемо й скажемо: розбирайтеся самі", – сказав Трамп.

Поки що другий варіант виглядає ймовірнішим за перший, кажуть експерти. Трамп усе м'якше ставиться до Росії: він тепло прийняв Путіна на американській землі, після чого перестав вимагати припинення вогню, а Білий дім почав пояснювати, що санкції є контрпродуктивними й радше заважають, ніж сприяють мирному процесу.

Єдина санкція за війну в Україні, яку Трамп запровадив після всіх своїх погроз, була спрямована проти Індії – за купівлю російської нафти. Але й у цьому експерти побачили радше спробу вибити поступки в торговельних переговорах з Індією, ніж інструмент тиску на Путіна.

Додаткові мита Трампа проти Індії набирають чинності цього тижня, 27 серпня, і в теорії здатні відбити в неї охоту купувати в Росії нафту – її головний експортний продукт.

Однак на практиці малоймовірно, що Росія втратить Індію як покупця, кажуть експерти. Вони впевнені, що Трамп незабаром скасує і ці мита, а разом із ними – єдину серйозну санкцію, пряму чи непряму, проти Кремля, ухвалену в його другий термін при владі.

"Трамп час від часу висловлює невдоволення Росією, але досі не вжив жодних заходів, щоб змусити її припинити війну. Усе його тиск було спрямовано на Україну. Погрози запровадити санкції проти Росії так і не були реалізовані", – зазначає Рут Дейермонд, експертка з Росії з Королівського коледжу Лондона.

Чому США не вводять нові санкції

Конгрес навіть підготував законопроєкт, що дозволяє Трампу ввести "нищівні санкції", нагадує Рут Дейермонд, але в підсумку його відклали під приводом того, що Білий дім і без нового закону обрушить на Росію всю санкційну міць найбільшої в світі американської економіки.

"Однак жодних заходів вжито не було. А коли Трампа переконали нарешті назвати дату введення нових санкцій, він у цей день замість санкцій оголосив, що запросив Путіна на Аляску", – пише Дейермонд.

Після визначного саміту Білий дім пояснив, що питання про санкції знято з порядку денного.

"Якщо мир буде неможливий, а війна триватиме, і тисячі людей гинутимуть, то у президента є можливість ввести нові санкції", – сказав держсекретар США Марко Рубіо в інтерв'ю CBS.

"Але якщо санкції ввести зараз, на цьому переговори і закінчаться. Фактично ми отримаємо ще як мінімум рік-півтора війни, смерті і руйнувань. На жаль, цим все може закінчитися, але ми такого не хочемо".

А чого тоді хоче Білий дім?

"Трамп і його оточення, схоже, не вважають Росію перешкодою на шляху до миру в Україні. Вони вважають її війну з Україною перешкодою на шляху до миру з Росією. Для Трампа головною метою є не припинення війни, а відновлення відносин з Росією", – пише Рут Дейермонд.

Що може зробити Трамп?

Але якщо Трамп раптом передумає, розізлиться і вирішить покарати Путіна за непоступливість – які санкції він може застосувати?

Головний невикористаний козир – конфіскація приблизно 300 млрд доларів заморожених валютних резервів Росії. Але він у руках європейців, бо ще до війни Путін вивів усі гроші з тоді ворожої для себе Америки до Європи.

Тому у Трампа залишається лише один потужний засіб – вторинні санкції проти покупців російських енергоресурсів.

Експорт нафти та газу дозволяє Кремлю фінансувати війну. США давно ввели повне ембарго, а Європа – часткове, проте Росія перенаправила постачання до Китаю та Індії і продовжує продавати відносно невеликі обсяги на європейському ринку, передусім в Угорщині та Словаччині, де влада лояльна до Путіна.

Трамп зробив перший крок до вторинних санкцій і оголосив, що з 27 серпня введе додаткове мито 25% на імпорт індійських товарів до США, якщо Індія не припинить купувати нафту в Росії.

"Одразу після цього оголошення Путін запросив зустріч із спецпосланцем Трампа. Збіг? Я майже впевнена, що ні", – сказала Тетяна Мітрова, експертка з російської енергетики з Центру світової енергетичної політики Колумбійського університету.

"Це поворотний момент і дійсно болюча загроза. Я впевнена, що індійська нафтова карта зіграла свою роль", – вважає Мітрова. Доходи Росії і без того знижуються слідом за цінами на нафту, і втрата Індії, другого після Китаю найбільшого покупця, була би болючою для Кремля.

Чи індійська карта зіграє знову?

Однак одне – запросити Путіна на розмову, зовсім інше – переконати його припинити війну.

Сумніви є навіть у тому, що загроза Трампа буде реалізована і Індії доведеться робити вибір – американський ринок чи російська нафта з невеликою знижкою, каже спеціаліст з американських санкцій і колега Мітрової з Колумбійського університету Річард Неф'ю.

"Ймовірно, тарифи так і не набудуть чинності, а якщо й набудуть, то ненадовго, а потім Трамп призупинить їх за тиждень-два", – сказав Неф'ю, який раніше відповідав за іранські санкції у Держдепартаменті США.

Росія, нафта та війна були лише приводом для введення цих мит, погоджується колишній чиновник vіністерства торгівлі США, а нині експерт дослідницького центру CSIS Білл Райнш. Справжня причина – непоступливість Індії у торговельних переговорах із Трампом, переконаний він.

США мають до Індії три претензії, нагадує його колега з CSIS Філіп Лак, колишній економіст Держдепу США в адміністрації Джо Байдена. По-перше, високі мита на імпорт американських товарів. По-друге, неготовність відкривати свій ринок для американської сільськогосподарської продукції. І тільки по-третє – купівля нафти у Росії.

Тому мита проти Індії як спосіб змусити Путіна зупинити війну викликають питання.

"Якщо інші проблеми на торгових переговорах будуть зняті, то питання про російську нафту, можливо, втратить актуальність. І в цілому, якби головною і єдиною метою було завдати шкоди Росії і прибрати її нафту з ринку, то тут є простіші способи та інші інструменти", – сказав він.

До того ж, якщо Індія раптом одразу перестане купувати російську нафту, світові ціни на неї зростуть приблизно в півтора раза, або на 30 доларів за барель, вважає Мітрова. Китай не купить ці обсяги з огляду на політику диверсифікації поставок, а інші покупці злякаються гніву Трампа.

Такий стрибок цін на нафту суперечить заявленій меті Трампа знизити вартість бензину для американців.

Більш того, Індія – важливий, але далеко не головний покупець російської нафти. Ключовий партнер Кремля – Китай. А відносини з Сі Цзіньпіном Трамп псує ще неохочіше, ніж з Путіним. У торговельній війні США і Китаю зараз перемир'я – аж до можливої зустрічі Трампа з Сі в кінці жовтня на саміті АСЕАН в Малайзії.

Тиснути особливо немає чим

А якщо не вторинні санкції проти покупців російських енергоресурсів, то набір інструментів для тиску на Путіна у Трампа обмежений, каже експерт з американських санкцій Річард Нефʼю.

"Зрештою все зводиться до питання: чи залишаються санкції ефективним засобом тиску на Росію з метою припинення війни? Якщо не нафта і не експорт енергоресурсів, чи є в нас інші інструменти, здатні змусити Росію змінити стратегічний курс?" – Міркує Нефʼю.

Трамп думав, що все буде простіше, каже він. Він особисто зустрінеться з Путіним, і війна закінчиться. Але вийшло зовсім інакше, і що робити далі – невідомо. Путін продовжує воювати, розраховуючи на перемогу та капітуляцію України, що було очевидно з самого початку, дивується Білл Райнш із CSIS.

"У всій цій історії з Росією мене дивує одне. Чому Трампу знадобилося стільки часу, щоб зрозуміти, що Путін не хоче перемир'я – він хоче перемоги? Думаю, це давно було очевидно майже всім, і, здається, нарешті це зрозумів і він".

А час втрачено. Адже санкції – це гра в "кішки-мишки", ділиться Райнш власним досвідом роботи з експортного контролю. Поки Америка взяла піврічну паузу, Росія продовжувала облаштовувати шляхи обходу обмежень. Без відповідних кроків з боку США з кожним днем ефективність чинних санкцій знижується.

"На будь-який ваш хід завжди є відповідь. Вони знайдуть спосіб продавати нафту в обхід санкцій. Тож це постійна гра в «кішки-мишки», і нам завжди потрібно бути насторожі".