Україна готується до контрнаступу, але успіх неочевидний. Від чого він залежить

Україна готується до великого контрнаступу, який стане для Збройних сил країни серйозною перевіркою, пише The New York Times.

В Україну надходить нова західна зброя, яка може виявитись критичною для наступу, як-от німецькі танки Leopard-2 та американські машини для розмінування.

Тисячі новобранців навчаються в новостворених підрозділах. Але військове командування береже елітних бійців, не пускаючи їх на передову, щоб потім залучити до майбутньої наступальної кампанії.

І виклики попереду – серйозні.

Українським офіцерам доведеться організовувати одночасні атаки артилерії, піхоти й бронетехніки, які прориватимуться крізь російські окопи, танкові пастки і мінні поля, зазначає видання.

На півдні російські підрозділи будують оборонні позиції після того, як їх витіснили з Херсонщини в листопаді. Сучасні західні танки, що мають кращу "живучість" і вогневу міць, матимуть вирішальне значення для ліквідації цих позицій.

Вважається, що Україна планує вбити клин через окуповану Росією територію вздовж південного узбережжя Чорного та Азовського морів, поблизу Криму, або прагнутиме повороту в бойових діях на Донбасі або – і те, і інше.

Якщо забезпечення зброєю та навченими військами буде вчасним, Україна здатна завдати російській армії втрат з великими геополітичними наслідками, заявила виданню директорка Інституту Маккейна Евелін Фаркас.

Експертка вважає, що багато що може змінитися з приходом на передову нових західних озброєнь та десятків тисяч українських солдатів, які проходять підготовку вдома та в Європі.

Вона також припустила, що Україна може ослабити Росію, залишивши їй невеликі важелі впливу на переговорах щодо припинення війни.

Проте успіх не гарантований, вважають журналісти NYT, оскільки союзники зволікали з постачанням зброї, і досі невідомо, чи достатньо її у ЗСУ для проведення контрнаступу.

Успіх України в боях на південно-східних рівнинах продемонстрував би світу занепад військової могутності РФ, зменшив би занепокоєння, що війна зайшла в глухий кут, та, найімовірніше, заохотив би союзників України до подальшого озброєння і фінансування Києва, відзначає видання.

Військові аналітики кажуть, що контрнаступ, принаймні на його початковій стадії, цілком може залежати від проходження розтягнутих мінних полів. Для цього Україна покладатиметься на машини для розмінування ще радянських часів, які вона має у своєму арсеналі. Ще кілька засобів розмінування українці захопили у росіян, що відступали.

Видання пише, що Захід теж надає озброєння і обладнання для прориву ліній окопів і перетину мінних полів, однак залишається незрозумілим, чи в достатній кількості.

Російська армія також має величезний арсенал протитанкових і протипіхотних мін, деякі з них спеціально розроблені, щоб ускладнити розмінування за допомогою мін-пасток.

Очікується, що Україна завдасть великого удару на півдні, де місцевість варіюється від розлогих полів до міст і сіл.

Удар протяжністю близько 80 км степом від нинішньої лінії фронту до окупованого міста Мелітополя розділить утримувану росіянами територію на дві зони, пише видання, переріже лінії постачання і поставить українську артилерію в зону досяжності російських баз на Кримському півострові.

Однак моральний дух українських бійців, який більшу частину війни був кращим, ніж у супротивника, "стає все складнішим викликом".

У багатьох нещодавніх інтерв’ю солдати, які перебували на позиціях поблизу Бахмута або виходили з горнила вуличних боїв на короткі перерви, розповідали про жахи насильства й смерті.

Україна втратила тисячі своїх найдосвідченіших бійців. І зараз триває підготовка новобранців. Десятки тисяч новобранців пройшли підготовку в Європі та в Україні, в тому числі у новосформованих підрозділах. До десантно-штурмових підрозділів записалися близько 35 тисяч українців.

Одним з найяскравіших прикладів військового відновлення, пише NYT, є те, що Міністерство внутрішніх справ відновлює підрозділ "Азов", бійці якого загинули, були поранені або потрапили в полон під час облоги Маріуполя та штурму металургійного комбінату "Азовсталь" минулої весни, а також загинули під час вибуху в казармі для військовополонених в Оленівці.

Захисник Маріуполя, "азовець" Ілля Самойленко використовує свій досвід для підготовки новобранців.

"Ми будемо тренувати нових людей, підіймати їх до нашого рівня", – розповів виданню Самойленко, якого звільненили з російського полону внаслідок обміну.

Для того, щоб до штурмового підрозділу "Азову" потрапляли лише найбільш вмотивовані солдати, новобранцям дають можливість вибору. Після закінчення курсу підготовки вони можуть вирішити залишитися на базі чи йти в бій.

"Ми знаємо, як воює Росія, і знаємо, як їй протистояти, — сказав один з українських військових. - Стійкість — це здатність знаходити нових людей, рухатися вперед".