Дуров виходить під заставу. Деталі рішення суду щодо власника Telegram

Суд у Франції відпускає власника месенджера Telegram Павла Дурова під заставу у 5 мільйонів євро. Він вже покинув будівлю суду на автомобілі у супроводі поліції. Затримання Дурова сколихнуло мільйони користувачів, у Росії піднялась хвиля на захист бізнесмена, а в Європі та Україні знову вголос заговорили про те, що цей месенджер є джерелом фейків, дезінформації та російських наративів.

Суд в середу розпочав офіційне розслідування щодо засновника Telegram Павла Дурова у справі про організовану злочинність, але він може уникнути попереднього ув'язнення, якщо внесе заставу у розмірі 5 млн євро.

Дуров двічі на тиждень має відзначатись у поліції, йому заборонено залишати територію Франції, передає рішення суду Reuters.

Як пояснює агентство, за французькими законами слідство не означає, що Дурова вважають винним або що він постане перед судом. Таке рішення лише свідчить про те, що судді бачать у справі достатньо підстав для продовження розслідування. При цьому воно може тривати роками до того, як буде передано до суду для розгляду по суті, а може бути закрите, пояснює Reuters.

Павла Дурова затримали в паризькому аеропорту “Ле Бурже” у суботу, 24 серпня, куди він прилетів приватним літаком з Азербайджану.

Французький паспорт — один із чотирьох, які, за даними ЗМІ, має Дуров на додаток до громадянства Росії. РФ він покинув ще в 2014 році, проте дуже часто туди їздив.

Він заснував мережу “ВКонтакте” (змушений був продати) - досі найбільшу мережу в Росії, яка стала російською відповіддю американській Facebook. Через загрозу нацбезпеці України “ВКонтакте” в Україні заборонили ще за президента Петра Порошенка.

Кількість користувачів запущеного Дуровим в 2013 Telegram по всьому світу, за оцінкою самого бізнесмена, має у 2025 році перевищити мільярд. Зараз Forbes оцінює його статки в 15,5 млрд доларів, Дуров посідає 122 місце у списку найбагатших людей світу.

За що арештували Дурова

У вихідні після арешту французькі правоохоронні органи одразу не оприлюднили інформації про суть справи та претензії безпосередньо до засновника Telegram. Не чекаючи на офіційні заяви, представники месенджера назвали “абсурдними” спроби покласти відповідальність за “зловживання” користувачів на платформу чи на її власника.

Про те, яке значення у Франції надають затриманню Дурова, стало зрозуміло, коли заяву щодо цього зробив президент Франції Еммануель Макрон — також ще до того, як це зробила національна прокуратура.

Він написав у Х, що арешт Дурова — “не політичне рішення”, а частина судового розгляду, й що Франція залишається прихильною до свободи слова та підприємництва.

Лише у понеділок прокуратура Парижа опублікувала офіційне повідомлення. З нього стало відомо, що справу щодо неназваних осіб порушили 8 липня після попереднього розслідування, яке вів відділ боротьби з кіберзлочинністю паризької прокуратури.

У релізі перерахували 12 складів злочинів, розслідуванням яких займалися французькі слідчі, у тому числі:

Роль Дурова була описана як “співучасть”, “пособництво”, “змова”, але його процесуальний статус — свідок, підозрюваний тощо — не конкретизували.

У цьому ж релізі прокуратура повідомляла, що термін арешту Дурова продовжили на дві доби - до вечора 28 серпня, тобто до максимально дозволених 96 годин.

У середу, за кілька годин до закінчення цього терміну, видання Politico з посиланням на французький документ, з яким їй вдалося ознайомитися, написало, що справу порушили на кілька місяців раніше, ніж думали — у березні, а не в червні.

За версією Politico, розслідування пов'язане з відмовою Дурова співпрацювати з французькими правоохоронцями, які запросили у месенджера дані про користувача, причетного до поширення дитячої порнографії.

У рамках цієї справи ордер на розшук та арешт виписали не лише на Павла Дурова, а й на його старшого брата Миколу, співзасновника Telegram, пише Politico. Telegram не коментував це повідомлення.

Telegram - свобода, безпека чи російські фейки

Репутація Telegram багато в чому тримається на відмові його засновника від співпраці зі спецслужбами та передачі особистих даних користувачів, а також ключів шифрування листування. Робиться це з міркувань захисту приватності.

Дуров пояснював це також технічною неможливістю: за його словами, система шифрування влаштована так, що ключі мають тільки самі користувачі месенджера.

Тиск силовиків, за словами Дурова, був однією з причин, чому він був змушений продати свій попередній проєкт — соцмережу “ВКонтакті”.

А сама ідея створення захищеного месенджера — те, що потім стало Telegram, прийшла до нього під час обшуків, розповідав він у недавньому інтерв'ю консервативному американському телеведучому Такеру Карлсону.

У політиці конфіденційності Telegram згадується одна підстава для розкриття даних користувача (п. 8.3): “У разі отримання судового запиту щодо підозрюваного в тероризмі ми можемо розкрити вашу IP-адресу і номер телефону відповідним службам… але поки таких випадків не було”.

Зворотний бік такої анонімності та захищеності — можливість використання месенджера зловмисниками, зловживання свободою висловлювання на шкоду безпеці.

Так часто пояснюють необхідність посилити контроль за платформою правоохоронці та влада різних країн, але прихильники цієї точки зору є і серед звичайних користувачів мережі.

На цьому протиставленні — цінності свободи проти цінностей безпеки — побудована зокрема й дискусія, що розгорнулася в соцмережах тих, хто вважає претензії французьких правоохоронців до Дурова репресіями, і тих, хто вважає їх дії виправданими.

Європейські ЗМІ у різний час називали Telegram популярним ресурсом у наркоторговців та продавців зброї, що використовується для поширення піратського контенту та вербування в ІДІЛ.

Російська влада відреагувала на затримання Дурова обуреними постами — переважно в самому Telegram, який вони активно використовують і водночас не перший рік намагаються взяти під контроль.

Це і найпопулярніший месенджер у молодих росіян, які рідко дивляться телевізор. У Росії в нього інша репутація як одного з небагатьох ще доступних громадянам непідцензурних каналів поширення інформації та думок, у тому числі критичної та опозиційної влади. На захист Telegram у Росії у минулому проходили акції та мітинги.

Але війна проти України зробила Telegram найважливішим інструментом держпропаганди та просування офіційних наративів.

Кремлю в цьому допомагають десятки телеграм-каналів так званих “воєнкорів” (вони ж Z-блогери), які підтримують чи виправдовують війну з Україною.

Про те, наскільки важливі для Кремля ці адвокати вторгнення, можна судити з періодичних зустрічей з ними Володимира Путіна, який називав їхню роботу “полем бою” та дякував за допомогу державі.

Telegram і Україна

В Україні вже не перший рік говорять про загрозу від телеграму та обговорюють варіанти обмеження його роботи.

Неодноразово про це казав голова профільного комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин, небезпеку від телеграму в інтерв'ю ВВС визнавав керівник ГУР Кирило Буданов.

Він вважає, що телеграм-канали мають показувати своїх власників. Сам Буданов читає ТГ, щоб стежити за настроями росіян.

За різними опитуваннями, значна частина українців дізнається новини саме з анонімних телеграм-каналів, які часто поширюють фейки або ж російську пропаганду.

При цьому оглядачі вказують, що сама українська влада широко використовує можливості анонімних ТГ-каналів.

Банкова запрошувала на зустрічі з пресою адміністраторів популярних телеграм-каналів, також експерти вказують на існування цілого пулу акаунтів, які наближені до офісу президента.

При цьому телеграм став настільки популярний в Україні, що майже всі державні органи мають там свої акаунти, які оновлюються чи не найшвидше серед усіх соцмереж.

Безпекові ТГ-канали також стали головним джерелом оперативної інформації щодо російських ударів по тилових містах України.