Як Англія забула свого першого короля

За свого життя перший король Англії був відомим по всій Європі. Але впродовж століть історія відсунула його на другий план.

Як для короля, який досяг стількох успіхів, Етельстан є надзвичайно загадковим монархом. Минуло 1100 років відтоді, як його коронували першим королем Англії, але про нього не згадують підручники історії.

Хоча самого Етельстана, можливо, й забули, але його спадщина все ще має велике значення.

Він не лише об'єднав кілька розрізнених королівств, створивши Англію, але й побудував глибокі та складні стосунки з материковою Європою.

Він правив королівством, яке складалося з людей різних культур та ідентичностей. Він також започаткував тренди, ставши першим англійським монархом, який носив корону, – традиція, що продовжується й сьогодні.

Однак після смерті Етельстана незабаром затьмарила спадщина його діда, Альфреда Великого.

За часів Єлизавети в пошуках історій про походження Англії його також обійшли стороною. А у вікторіанську епоху його лише побіжно згадували в примітках історичних трактатів, які мали підкріпити ідеї імперії.

Настав час згадати цього монарха, стверджує Девід Вудман, професор історії в Робінсон-коледжі Кембриджського університету та автор нової біографії Етельстана.

У вересні 2025 року виповнилося 1100 років з дня його коронації.

Детальніший погляд на його правління відкриває деякі важливі уроки для тих, хто сподівається зрозуміти, що означає бути англійцем.

Як мінімум, історія Етельстана спростовує багатовікове уявлення про те, що Англія спочатку була однорідною культурою, каже Вудман. Це хибне уявлення досі існує, але правда була геть іншою.

Хто такий Етельстан?

Етельстан був онуком, мабуть, найвідомішого короля раннього середньовіччя, Альфреда Великого.

Альфред прославився битвами з вікінгами та рішучою перемогою над данцями у IX столітті.

Внаслідок боротьби з данцями він зміг встановити свій вплив у деяких частинах колишнього королівства-суперника Мерсії, яке простягалося від центральної частини Англії до сходу, і таким чином розширити своє королівство аж до Вессексу, на півдні Англії.

А син Альфреда, Едвард, батько Етельстана, відвоював Східну Англію у данців і завершив об'єднання Англії, розповідає Сара Фут, декан коледжу Крайст-Черч та колишня професорка Оксфордського університету.

Едвард Старший, як його називали, використовував нову форму ведення війни. Він створював міста-фортеці, щоб захоплювати та утримувати великі ділянки ворожої території.

"Королівство Едварда, коли він помер, простягалося аж до річки Гамбер у Східному Йоркширі". На той час він заслужив титул, який успадкував від Альфреда, - король англосаксів.

Діяння Едварда підготували ґрунт для його сина.

Етельстан, народжений приблизно у 894 році нашої ери, був наступним у цій династії королів і продовжив сімейну традицію розширення королівства.

Як Етельстан створив Англію?

У 924 році нашої ери Етельстан став королем після смерті свого батька Едварда.

Існують деякі припущення, що зведений брат Етельстана, Ельфвард, спочатку був королем Вессексу після смерті Едварда, тоді як Етельстан став королем Мерсії.

"У будь-якому разі, Ельфвард помер лише через місяць – ми не знаємо за яких обставин – і Етельстан став єдиним правителем королівства англосаксів", – каже Вудман.

Етельстана офіційно коронували у вересні 925 року нашої ери. Наступного року, у 926 році, він видав свою сестру заміж за короля вікінгів Нортумбрії, що лежала на північ від кордону його королівства.

Через рік правитель вікінгів помер, і Етельстан захопив Нортумбрію.

"Тут можна припустити нечесну гру, але ми не знаємо цього", – каже Клер Даунхем, професорка середньовічної історії Ліверпульського університету у Великій Британії.

"Це ключовий момент у створенні Англійського королівства", каже вона. Об'єднавши раніше окремі королівства Вессекс, Мерсію та Нортумбрію, Етельстан став першим королем усієї Англії.

"Він знав, що робить, - каже Сара Фут. - Він знав, що створив новий тип королівства та приніс єдність на Британські острови, якої вони не знали з римських часів".

Ця єдність була ключовою для захисту його новоствореного королівства.

"Він усвідомлював важливість об'єднання людей перед набігами вікінгів, - каже Вудман. - Але, звісно, він також мав особисті амбіції - розширити свою владу".

Нове англійське королівство протрималося до кінця його життя.

Він зміцнив його в битві при Брунанбурзі в 937 році нашої ери, здобувши перемогу над об'єднаними силами шотландців, вікінгів і бриттів зі Стратклайду.

Ця перемога остаточно закріпила владу англосаксів в Англії й стала важливим кроком до формування єдиного англійського королівства.

Якою була Англія за часів Етельстана?

На тлі битв і завоювань Етельстан також додав космополітичний шарм у своє нове королівство.

Сьогодні існує тенденція, насамперед серед ультраправих політичних сил, зображувати ранню Англію як відрізану від решти Європи та однорідну за своїм культурним складом. Насправді, новостворене королівство Англія було суспільством, орієнтованим назовні.

"Точиться велика дискусія щодо самого використання слова "англосаксонський", - каже Вудман.

Історики воліють його більше не використовувати через його конотації з ультраправими, а натомість звертаються до терміну "Раннє середньовіччя", пояснює дослідник.

Коли ультраправі кажуть про англосаксів, вони думають, що англійське суспільство X століття було дуже одноманітним.

Насправді, це велика помилка.

"Я завжди уявляю собі Королівські збори Етельстану, і там були люди з багатьох різних королівств Англії, ширше Британії і навіть Європи. Вони розмовляли безліччю мов: давньою валлійською, давньоскандинавською, давньоанглійською, латиною", - пояснює Вудман.

Професорка Даунхем із Ліверпульського університету погоджується.

"На території, яку ми сьогодні називаємо Англією, було багато культурного розмаїття. Вже не було такої англійської монолітності, як у 500 році нашої ери".

Етельстан у своїй зовнішній політиці також прагнув глибоких зв'язків з іншими народами Європи, чого не робили монархи до нього.

"Він дуже тісно пов'язаний із сучасною Європою, - каже Вудман. - Він видає заміж деяких своїх зведених сестер за представників сучасних правлячих династій Європи та заохочує вчених з Європи відвідувати Англію".

Що сталося, коли він помер?

Незважаючи на лідерство, королівство, створене Етельстаном, не пережило його смерть цілим і неушкодженим.

Коли він помер у 939 році нашої ери, воно швидко розпалося, і знову утворилося Нортумбрійське королівство.

"Це свідчить про крихкість того, що він створив, але також і неординарність його досягнень – так багато залежало від нього як від особистості, – каже Вудман. - Це дійсно показує, що він був попереду свого часу".

Але ідея більшого королівства, створеного Етельстаном, залишилася.

"З 954 року нашої ери воно знову стало унітарною державою і більше не розділилося ніколи", – підсумовує Фут.

Чому Етельстана забули?

"Як перший король усієї Англії, він мав би бути на одному з найвищих місць у народній памʼяті, - каже Фут. - Але його затьмарив Альфред".

Існує безліч джерел про життя Альфреда, зокрема біографія, написана за його життя валлійським ченцем Ассером.

Ці джерела дозволяють добре уявити Альфреда, каже декан коледжу Крайст-Черч та колишня професорка Оксфордського університету Сара Фут, яка написала першу академічну біографію Етельстана.

Для Етельстана це було просто неможливо.

"Це одна з причин, чому про Етельстана відомо так мало сьогодні, - додає Вудман. - У нього просто не було відомого сучасного біографа, який би писав про його життя так само, як це робив його дід".

Чому так - невідомо. "Можливо, він частково грав на репутації свого діда", - каже Даунхем.

Також можливо, що біографія, написана за його життя, була, але не збереглася.

"Стільки текстів втрачено. Стільки книг зникло під час пожеж, повеней чи навмисного знищення. Тому важко сказати напевно".

Після його смерті у X столітті зʼявилася біографія, про яку ми знаємо тільки завдяки згадці в пізнішому тексті, каже Фут. Але оригінальний текст не зберігся.

"Проте ми маємо чимало грамот, листів і угод часів його правління", - зазначає Даунхем. Це сталося значною мірою тому, що управління державою стало набагато ефективнішим і усталенішим за часів Етельстана.

"Але це, звісно, не так цікаво, як захоплива історія життя короля".

Попри те, що Етельстан не мав власного біографа за життя, історики сьогодні ретельно вивчають його спадщину.

Крім того, що він був затятим воякою, безжальним у прагненні розширити своє королівство та амбітним у стосунках з іншими країнами, він також значну увагу приділяв своєму стилю.

"Етельстан дуже дбав про свій імідж, - каже Фут. - Йому було важливо, як він виглядає, йому було важливо, що про нього говорять".

У багатьох відношеннях Етельстан був королем, який випереджав свій час, каже Вудман. Він був інтелектуально допитливим, встановив централізований нагляд за державним управлінням і почав визначати, що означатиме королівська влада.

Деякі елементи театрального таланту Етельстана збереглися й донині.

Багато молитов і ритуалів під час коронації короля Карла III у 2023 році, зокрема помазання та коронування, були такими ж, як і на коронації Етельстана 1100 років тому, каже Фут.

"У цьому величезна спадковість", - вважає дослідниця.

Мабуть, найважливішим зображенням, яке збереглося, є найдавніший рукописний портрет англійського монарха.

На ньому Етельстан зображений в короні, він тримає в руках книгу і схиляється перед святим Катбертом.

"Це одне з найважливіших зображень в англійській історії", – каже Вудман.