Вчені роблять з миші слона, схожого на мамонта. Навіщо це потрібно

Американська компанія Colossal Biosciences генетично модифікувала лабораторних мишей у сподіванні зробити їх більш стійкими до холоду. Кінцева мета вчених — створити схожих на мамонтів слонів з волосяним покривом для того, щоб поселити їх в Арктиці. Наскільки реальним є план вчених із США — з урахуванням того, що багато експертів ставляться до цієї ідеї скептично?

Колосальні шерстисті миші

Вчені з приватної компанії Colossal Biosciences спочатку порівняли ДНК мамонта та азіатського слона, найближчого родича вимерлого гіганта. Вони визначили кілька генетичних варіацій, що відповідають за різні характеристики вовни і за жировий обмін.

Потім вони знайшли відповідні варіації ДНК лабораторних мишей і стали експериментувати з редагуванням генів. Одночасно вчені могли внести зміни до семи генів.

В результаті вони отримали мишей з довгою золотистою вовною — правда, жирова маса у гризунів у середньому була однаковою незалежно від того, модифікували вчені для конкретної миші ген, який відповідає за жировий обмін, або немає.

У компанії отриманих гризунів прозвали "Колосальними (за назвою компанії Colossal Biosciences) шерстистими мишами", пише Associated Press.

Вчені сподіваються, що такі миші - це перший крок до створення стійких до холоду слонів, схожих на мамонтів. Colossal Biosciences називає своєю головною метою воскресіння вимерлих видів, в першу чергу - мамонтів, додо і сумчастих (тасманійських) вовків.

"Згодом у нас буде цілий родовід адаптованих до холоду слонів, яких ми зможемо повернути в дику природу і які зможуть схрещуватися між собою", - заявив ВВС співзасновник і виконавчий директор Colossal Biosciences Бен Лем.

Він сподівається, що перше генетично модифіковане слоненя, схоже на мамонта, народиться до кінця 2028 року. Для цього генетично модифікований ембріон має бути готовим до кінця 2026 року.

У подальшому вчені хочуть заселити арктичну тундру мамонтоподібними слонами.

Це, вважають вони, допоможе планеті менше нагріватися: тварини пастимуться і таким чином зміцнюватимуть рослинність, уповільнюючи темпи танення вічної мерзлоти і вивільнення вуглецю.

Воскресіння виду чи рекламний трюк?

Colossal Biosciences прославилася не лише сміливими заявами про воскресіння вимерлих видів, а й успішним залученням інвестицій.

У січні 2025 року компанію оцінили в 10,2 млрд доларів — це перший стартап у Техасі, який подолав позначку $10 млрд. Всього з моменту заснування в 2021 році Colossal Biosciences отримала інвестиції в $435 млн.

Результати експерименту з мишами поки що опубліковані тільки онлайн у вигляді препринту, а не в науковому журналі.

Багато вчених і активісти скептично ставляться до створення вовняних мишей.

"Здається, у цьому немає ніякого практичного застосування чи реальної наукової цінності", — вважає Хелен Уоллес із групи активістів GeneWatch.

На її думку, експеримент Colossal розрахований на привернення уваги громадськості та шокування публіки.

Фахівець з дикої природи та навколишнього середовища Крістофер Престон з університету Монтани наполягає, що який би результат не вийшов у Colossal, це не буде воскресінням вимерлого виду.

"Можливо, вони зможуть змінити шерсть азіатського слона або зробити його морозостійким, але повернення вовняного мамонта не буде. Це буде зміна азіатського слона",— каже він.

Палеонтолог Торі Херрідж з Університету Шеффілда згодна, що розвимирання мамонта ще не близько: якщо генетика лабораторних мишей вивчена дуже добре, то про мамонтів і слонів ми знаємо набагато менше.

Крім того, гени слонів набагато складніше модифікувати з етичних міркувань, не кажучи про те, що азіатський слон близький до вимирання.

Технічний успіх

Біолог Вінсент Лінч з університету Буффало вважає, що експеримент із вовняними мишами — "дуже класний з технологічної точки зору".

Генетик Саад Аріф з Університету Оксфорд Брукс вважає саме методи і технології модифікації генів, які використовувалися для створення мишей, найзначнішою частиною роботи Colossal University.

"Ці методи можуть мати значення для людських хвороб та біології, вони можуть допомогти нам зрозуміти і, можливо, лікувати комплексні генетичні захворювання або особливості, контрольовані кількома генами", — вважає вчений.

Хвалить використані методи і Душко Іліч, професор у галузі вивчення стовбурових клітин Королівського коледжу Лондона.

"Досягнення, описане в недавньому пресрелізі про „шерстисті миші", цікаве, особливо з точки зору стратегії, яку вони використовують для уточнення списку генів, пов'язаних із зростанням вовни, які також сумісні з модельним організмом — мишею, — каже він.

В цілому вчені сходяться в тому, що "колосальні шерстисті миші" не особливо наближають нас до заселення Арктики мамонтоподібними слонами, але для генетики і медицини результати експериментів Colossal Biosciences можуть виявитися дуже важливими.