"Трампівський кошмар". Чого бояться у Європі, якщо Гарріс програє

Політичні аналітики і соціологи, які працюють в урядах по всій Європі, дедалі ясніше бачать, що Дональд Трамп може здійснити одне з найбільш вражаючих повернень на посаду в історії, пише Politico. І це спричиняє паніку на континенті.

"Ніхто не думає, що в кандидатки від Демократичної партії, віцепрезидентки Камали Гарріс, немає шансів, але її обрання значною мірою стане продовженням статус-кво", - пише американське видання.

Перемога Трампа "викличе цунамі паніки" на континенті, якому бракує лідерства і який з труднощами дає раду з двома війнами на своїй периферії – в Україні та на Близькому Сході.

Так, Євросоюз уже пережив одну каденцію Трампа, пише Politico – деякі лідери навіть вважають, що ЄС вийшов із того періоду сильнішим.

Але водночас всі розуміють: якщо Дональд Трамп прийде до влади знову, це додасть сміливості російському президенту Володимиру Путіну, може спровокувати руйнівну торгівельну війну та посилить політичні протиріччя в Європі.

"Другий термін Трампа буде іншим, - вважає Леслі Вінджамурі з Chatham House. - Тепер він знає хто, на його думку, образив його як на міжнародній арені, так і вдома, і напрацював із командою навколо себе плани, як поставити їх на коліна".

Війна в Україні: що буде далі

Війни в Україні та на Близькому Сході перетягують увагу європейських лідерів і "виснажують" військові та фінансові запаси західних країн. Без подальшої допомоги Вашингтона, пише Politico, "постає серйозне питання, як довго Україна зможе вистояти проти армії Путіна".

Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер переживає, що Трамп "витягне килимок з-під ніг Володимира Зеленського", урізавши військову допомогу для Києва чи висунувши умову проведення негайних мирних переговорів, які би означали передачу українських земель Москві.

"Допомога може зупинитися в один момент", – сказав виданню один європейський дипломат. І тоді, на його думку, Путін забере Донбас, Крим і почне чекати іншої слушної нагоди.

У Європі побоюються, що наступний раз він може напасти на Естонію, Литву чи Латвію, які є членами ЄС і НАТО – у такий спосіб Путін спробує перевірити і без того "холодне ставлення" Трампа до НАТО та положення про взаємну допомогу членів військового альянсу.

У світлі таких перспектив Франція закликала європейські країни посилити свій військовий потенціал.

"Ми не можемо дозволити виборцям у Вісконсині вирішувати питання про європейську безпеку", – сказав міністр з питань Європи Франції Бенджамін Хаддад.

За його словами, Європа має бути і далі спроможною підтримувати українців, незалежно від того, чим закінчаться вибори в США.

Але проблема в тому, зауважує видання, що європейські лідери – включно з Францією – вже два роки кажуть про необхідність посилити свої армії. Але, за винятком Польщі, "мало хто насправді це зробив".

Інші проблеми для Європи

Ще одним приводом для хвилювання є те, що Трамп може відновити трансатлантичну торгівельну війну.

Він погрожував запровадити мита від 10 до 20% на весь імпорт до США, щоб повернути робочі місця додому – "і хоч Пекін залишається центром його гніву", пише Politico, минулого тижня Трамп також назвав "міні-Китаєм" Європейський Союз.

Трамп запропонував 100% мита на всі імпортні транспортні засоби, що "було би катастрофічною новиною для країн із розвинутою автомобільною промисловістю".

У цій ситуації може перепасти і Лондону, який традиційно вважається одним із найближчих союзників Вашингтона.

Політична напруга вже проявляється, пише Politico.

Дональд Трамп розкритикував Лейбористську партію британського лідера Кіра Стармера за те, що та направила активістів агітувати на виборах за Гарріс, що республіканець вважає рівнозначним "іноземному втручанню в американську демократію".

Трамп є найбільш суперечливим політиком епохи і може розділити європейські уряди, що ще більше ускладнить реакцію ЄС на проблеми з торгівлею і безпекою.

І хоча Лондон, Берлін і Париж може відлякати перемога Трампа, авторитарні та крайні праві от як прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан чи італійка Джорджія Мелоні можуть побачити "підтвердження своїх позицій".

Навіть у Німеччині, пише видання, "дехто бачить можливості у перемозі Трампа". Але не дуже позитивні, бо високопоставлені представники німецького уряду в приватних розмовах визнають, що коаліція Олафа Шольца більш імовірно розпадеться у разі перемоги Гарріс.

А на кого ставить Путін

Коли Дональд Трамп переміг на виборах президента в 2016 році, в Москві відкривали шампанське. Але вісім років потому все вже не виглядає так очевидно, пише Politico.

Звичайно, для Кремля позиція Трампа щодо України більш прийнятна.

"Путіну відчайдушно потрібна перемога, - сказав Аббас Галлямов, колишній кремлівський спічрайтер. – Затяжний конфлікт, в якому він не може перемогти, не сприяє його легітимності".

Але видання наводить й інші думки.

У Трампа є недолік, який Москва добре вивчила під час його першої каденції: він не завжди дотримується обіцянок.

Він не покращив відносини США і Росії, як обіцяв, і навіть посилив антиросійські санкції.

Через вісім років, на третій рік війни Путіна проти України, Москва сумнівається, що навіть найбільш дружній до Кремля президент розвіє ворожість Вашингтона.

"Хто би не переміг на виборах, ми не бачимо жодної перспективи, що Америка змінить свій русофобський курс", - заявив цього тижня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.

До того ж саме Камалу Гарріс у вересні саркастично підтримав Путін.

Президент Джо Байден був "нашим фаворитом, якщо це можна так назвати", - сказав він на Східному економічному форумі у Владивостоці.

Тому, додав Путін, Росія зробить те, про що Байден просив своїх послідовників, і "підтримає" Гарріс.

"У неї такий експресивний і заразливий сміх, це свідчить про те, що вона почувається добре", - сказав Путін, викликавши сміх у аудиторії.

Галлямов вважає, що цей коментар був у дусі операції "прикриття КДБ, спрямований на користь Трампа".

Але Ніна Хрущова, старша наукова співробітниця Інституту світової політики і правнучка Микити Хрущова, вважає, що слова Путіна можуть мати і "зерно правди".

Обіцянка Трампа швидко припинити війну в Україні – навіть у той спосіб, що залишив би за Москвою українські території, "може бути не тим, що хоче Путін", пише видання.

"Він зробив війну центральною частиною своєї спадщини, і тому він буде вести її стільки, скільки треба, скільки він захоче і зможе", - сказала Хрущова.

Гарріс якраз могла би допомогти йому в цьому, продовживши статус-кво, який, на думку Москви, грає Кремлю на користь, оскільки на фоні невпинного наступу Росії рішучість Заходу слабшає.

Для Путіна Камала Гарріс представляє "ідеальну опору і виправдання його нескінченної війни проти того, що він називає "американською гегемонією", пише Politico.