Самураї без міфів: ким насправді були легендарні воїни Японії

Образ самурая завжди надихав мистецтво, літературу та кіно — від епічних саг на кшталт "Сьогуна" до всесвіту "Зоряних війн". Але їхня справжня історія значно складніша й цікавіша, ніж здається.

Самураї — унікальне явище в культурі. Жодна інша середньовічна група не стала такою знаменитою й міфологізованою: від японських гравюр XVIII століття до сучасних відеоігор, серіалів і фільмів.

Але слава часто перебільшує реальність. І самураї не виняток. Чи були ці прославлені воїни насправді такими безстрашними, вірними, жертовними й суворо відданими кодексу честі, як ми звикли вважати?

Хто такі самураї і як вони з'явилися

"Самураї ніколи не були однорідною групою", — пояснює ВВС історик Розіна Бакленд.

"На Заході їх часто уявляють тільки як воїнів — і в цьому є частка правди. Саме так вони здобули вплив у Середньовіччі. Але це не вся історія".

Походження самураїв відводить нас у X століття, коли їх вперше почали наймати на службу в імператорських дворах.

З часом вони перетворилися на провінційну аристократію, але аж ніяк не на "благородних лицарів" у європейському сенсі.

На полі бою вони часто покладалися на хитрість і засідки, і керувалися не лише честю, а й винагородами у вигляді земель і титулів.

Цікаво, що самураї охоче запозичували чужі технології й культуру.

Наприклад, деякі обладунки робили за португальським зразком і загострювали спереду, щоб відбивати мушкетні кулі — новинка, яка з'явилася після появи європейської зброї в Японії у 1543 році.

"Культура — це влада"

Самураї здобули політичну владу, користуючись хаосом й суперечками навколо імператорського трону.

У 1185 році один з кланів — Мінамото — захопив владу і встановив новий порядок, що діяв паралельно з імператорським двором.

Століттями війни між кланами то піднімали, то руйнували династії.

Поступово військові лідери - сьогуни - зрозуміли, що керувати країною лише силою неможливо. Тому вони поєднали військову міць із дипломатією, спираючись на конфуціанські ідеї: баланс сили та культурного впливу.

"Навіть на ранніх етапах культура мала величезне значення. Культура — це влада", — зауважує Бакленд.

Так самураї стали вправними не лише в бою, а й у мистецтві: живописі, поезії, музиці, театрі та чайних церемоніях.

Серіал "Сьогун" від Disney/FX, другий сезон якого зараз готується, пропонує художній погляд на один з ключових моментів в історії самураїв.

У XVI столітті очільник одного з кланів, Токугава Ієясу (у серіалі він постає під вигаданим ім'ям Йоші Торанга), створив уряд, який виявився настільки успішним, що проіснував 250 років.

Коли великі битви лишилися в минулому, самураї почали керувати державою.

"Вони стали міністрами, законодавцями, збирачами податків, - пояснює Бакленд. - Їхня діяльність охоплювала всю придворну систему - аж до охорони замкових воріт".

Жінки-самураї

При сьогунаті зросла роль жінок у самурайських родинах.

"Вони керували господарством, поки чоловіки були на службі, - розповідає Бакленд. - Якщо господар дому був впливовим самураєм, у його родині могло жити 40–50 людей. Це як вести маленький бізнес".

Жінки виховували дітей, приймали гостей, слідкували за етикетом.

Деякі навіть брали участь у боях, як Томое Годзен, дружина генерала клану Мінамото.

На гравюрі 1852 року вона зображена під час битви при Авадзу (1184), де, за легендою, збила з коня ворожого воїна і вбила його голими руками.

Кінець епохи і відродження легенди

З приходом ери Мейдзі (1868–1912) Японія відкрила кордони, модернізувала армію та соціальні інститути, а у 1869 році клас самураїв офіційно скасували.

"З цього моменту образ самурая перетворюється на чисту вигадку, - каже Бакленд. - Близько 25 років його відкидають, а потім з'являється ностальгія, і легенда відроджується".

За межами Японії популярними стали книги на кшталт "Бусідо: душа Японії" (1899) Нітобе Інатсо, який жив у Каліфорнії.

"Книга користувалася величезною популярністю, — розповідає Бакленд. — Теодор Рузвельт купив кілька примірників, щоб роздарувати друзям. Її використовували, щоб пояснити успіх Японії, яка здобула перемогу у російсько-японській війні (1904–1905), розгромивши Росію".

У самій Японії у XX столітті образ самурая поступово змінювався і використовувався для найрізноманітніших цілей — як військова пропаганда та символ національної ідентичності.

А після Другої світової війни легенда знову ожила в кіно.

Фільм Акіри Куросави "Сім самураїв" (1954) справив величезний вплив на американське кіно, ставши основою для "Чудової сімки" (1960) і "За жменю доларів" (1964).

Пізніше Голлівуд зняв власні фільми про самураїв, як-от "Останній самурай" (2003) та "47 ронінів" (2013).

Популярність усього, що пов'язане з самураями, знову підтвердив успіх серіалу "Сьогун", створеного за однойменним романом англійського письменника Джеймса Клавелла 1975 року.

Сьогодні самураї живуть у кіно, серіалах, відеоіграх і літературі. Навіть дизайн Дарта Вейдера у "Зоряних війнах" був натхненний самурайськими обладунками.

Справжня історія самурая — це історія еволюції й адаптації: від середньовічних найманців до буржуа і покровителів мистецтва.

Легенда про них живе і притягує увагу, надихаючи на творчість цілі покоління.