Як Німеччина "озброюється до зубів", щоб протистояти Росії - The Telegraph

Після років антимілітаризму та скорочення армії Німеччина кардинально збільшує військові витрати, щоб відновити боєздатність Бундесверу та стати ключовою силою НАТО на тлі російської агресії та зменшення підтримки США.

Про це пише The Telegraph у великому матеріалі, присвяченому перебудові німецької армії.

Коли 10 років тому солдати 371-ї бригади механізованого батальйону Бундесверу приєдналися до союзників на навчаннях у Норвегії, вони мали продемонструвати можливості елітних сил швидкого реагування НАТО.

Натомість їхнє навчання нагадувало фарс - погано оснащені німецькі війська були змушені використовувати чорні мітли замість кулеметів, пригадує британське видання.

Ганебний інцидент став символом хронічного браку фінансування німецької армії. Але тепер, перед лицем російської агресії, Бундесвер знову перетворюється на найпотужнішу армію Європи.

Канцлер Фрідріх Мерц скасував фінансові обмеження на оборонні витрати, розпочавши масштабні закупівлі танків, артилерії, літаків і кораблів на сотні мільярдів євро. Минулого року Німеччина витратила понад 50 млрд євро на оборону й планує додати ще 377 млрд.

Мета - відновити роль Німеччини як головної сухопутної сили НАТО в Європі, яка має відіграти ключову роль у захисті східного флангу разом із Польщею та Литвою.

Після десятиліть занепаду та скорочень після об'єднання країни Берлін знову готується до можливості великої війни в Європі.

Але залишається ключове питання - чи буде цього достатньо, щоб протистояти Росії?

У разі нападу Росії на східний фланг НАТО роль Німеччини буде центральною.

Поряд із військами, постійно розміщеними в Литві, очікується, що основні сили Бундесверу кинуть вперед, щоб підтримати Польщу в стримуванні сил Москви та поверненні втрачених територій.

"Від них насправді очікують основної частини сухопутних можливостей у континентальній Європі", - каже The Telegraph військовий аналітик Королівського інституту об'єднаних військових сил (Rusi) Едвард Арнольд.

"Цілком ймовірно, що росіяни нападуть на Польщу, Польщі знадобиться допомога і Німеччина її надасть", - додає Ніколас Драммонд, британський оборонний консультант, який працює з німецькими військовими компаніями.

Переломний момент

Антимілітаристські настрої, що сформувалися після Другої світової війни, змусили німців уникати конфліктів і скорочувати армію, користуючись "дивідендами миру".

Навіть після анексії Криму витрати залишалися низькими, і Бундесвер занепав настільки, що змушений був розбирати власну техніку на запчастини.

Між 1992 і 2013 роками кількість танків у німецькій армії скоротилася з 6 684 до 323, бойових машин піхоти - з 3 250 до 395, артилерії - з понад 3 000 до 130, а бойові літаки Люфтваффе - з 553 до 205.

Це фінансове занедбання і стало причиною ганьби на навчаннях НАТО у 2014 році, коли нестача озброєння виявилася публічно.

Канцлери Ангела Меркель і Герхард Шредер тривалий час дотримувалися політики "змін через торгівлю" (Wandel durch Handel) з Росією, сподіваючись, що економічна взаємозалежність утримає Путіна від агресії.

Однак після вторгнення Росії в Україну у 2022 році та попередження Дональда Трампа, що США більше не фінансуватимуть оборону Європи, Німеччина змушена переозброюватися.

Олаф Шольц, наступник Меркель та лідер Соціал-демократичної партії, яка історично симпатизує Росії, сказав у своїй промові перед Бундестагом у 2022 році про те, що Німеччина стоїть на порозі "поворотного моменту" (Zeitenwende).

Він застеріг Путіна, щоб він "не недооцінював нашу рішучість захищати кожен квадратний метр території НАТО разом з нашими союзниками", і зобов'язався побудувати "потужну, передову, прогресивну армію".

"Все, що потрібно для забезпечення миру в Європі, буде зроблено", – пригадує слова Шольца The Telagraph.

Протягом двох років після виступу Шольца Німеччина створила спеціальний фонд у розмірі 100 мільярдів євро для військових закупівель, стала другим за величиною донором України та вперше досягла тодішньої мети НАТО щодо витрат 2% ВВП на оборону.

Новий поштовх до переозброєння спричинило повернення Дональда Трампа. Його заява, що США більше не гарантуватимуть безпеки Європи, змусили Берлін переглянути залежність від Вашингтона.

Трамп відкрито назвав союзників "боржниками" й вимагав витрачати до 5% ВВП на оборону.

Новий канцлер Фрідріх Мерц був так вражений коментарями Трампа, що попередив про необхідність "незалежності від США" в Європі та почав терміново проводити конституційні реформи, щоби дозволити астрономічно підвищити рівень військових витрат.

Мерц оголосив план витратити ще 377 млрд євро на переозброєння, додатково до фонду Шольца.

Завдяки низькому держборгу (близько 62% ВВП, менше ніж у Британії чи Франції) Німеччина має фінансовий простір для таких кроків, пояснює The Telegraph. Експерти зазначають, що країна може одночасно зміцнювати армію та знижувати податки, не підриваючи економічної стабільності.

Мерц пообіцяв, що Бундесвер отримає усі необхідні ресурси, аби стати найсильнішою армією Європи й гарантувати безпеку континенту з повною незалежністю від США.

Переозброєння невиданих масштабів

Декого лякає швидке переозброєння Німеччини через асоціації з воєнною машиною часів нацистів, але нинішня ситуація зовсім інша.

Підвищення військових витрат підтримують 60% німців, усвідомлюючи, що це вимушений крок, а не прояв мілітаризму.

За планом канцлера Мерца, оборонні витрати зростуть до 3,5% ВВП до 2029 року - на шість років раніше, ніж у Британії. Бюджет оборони підвищиться з 53 млрд євро у 2021 році до 162 млрд євро у 2029-му.

Німеччина активно оновлює техніку. Вона замовила 105 нових танків Leopard 2, сотні бронетранспортерів Boxer, системи ППО Skyranger, фрегати, підводні човни та до 1 000 ракет Patriot.

Загальні закупівлі лише за 2024 рік перевищили витрати Британії, Франції та Польщі разом узятих.

Значна частина цього зосереджена на можливості відбити атаки наземних військ Москви - танків, бронетехніки та артилерії, а також хвиль "шахедів" над головою.

Протистояти насамперед загрозі дешевих безпілотників має мобільна система протиповітряної оборони Skyranger. Вона може робити до 1000 пострілів за хвилину та використовує розривні боєприпаси, що розлітаються в повітрі, щоб охопити більші площі.

У планах витрат, які просочилися в пресу, також йдеться про те, що Берлін придбає 14 ракетних установок класу "земля-повітря" у німецької компанії Diehl Defence, а також близько 700 керованих ракет.

Бундесвер також планує придбати бойові та розвідувальні безпілотники та зробив замовлення на 8,5 млрд євро у країн-партнерів для поповнення запасів 155-мм снарядів, запас яких вичерпався через пожертви Україні.

Ще однією ознакою того, як серйозно ставляться в Берліні до переозброєння, є нещодавній заклик повернути обовʼязкову військову службу, скасовану в 2011 році.

Сьогодні Бундесвер має близько 185 000 військовослужбовців, але Німеччина зобов'язалася збільшити цю кількість до приблизно 260 000 солдатів на додачу до 200 000 резервістів.

За повідомленнями, Мерц сумнівається, що добровольці забезпечать достатню кількість новобранців, але це питання викликало внутрішні суперечки в його правлячій коаліції.

Нещодавнє опитування показало, що німці готові підтримати збільшення армії через призов.

"Не лише серед еліт, а й серед широкого загалу зростає визнання необхідності збільшення чисельності військовослужбовців, і що це має відбуватися через певну модель призову", - каже Арнольд з Rusi.

Утім, питання залишається відкритим - чи вистачить цього переозброєння, якщо Росія зможе швидко наростити сили, а політична воля Німеччини та НАТО ослабне?

Ризиків додає також зростання праворадикальної партії AfD, яка ставить під сумнів необхідність підтримки НАТО та тяжіє до Росії.

Водночас, повернення Німеччини до числа провідних військових держав матиме серйозні наслідки для європейських членів НАТО.

Ті, хто раніше виправдовувався, що Берлін не бере на себе відповідальність, більше не зможуть цього робити, зазначає Арнольд.

Для більшості союзників повернення Німеччини до повної боєздатності має стати позитивним моментом, підсумовує The Telegraph.

"Ідея, що в наш час буде мир, трохи ілюзорна, тому ми маємо відлякувати ворога", - каже Ніколас Драммонд, британський оборонний консультант, з яким говорила газета.