Сценарій нападу Росії на Європу. Чому цей бестселер хітує в Німеччині

Нещодавня книжка про гіпотетичний сценарій початку війни Росії в Європі, стала бестселером у Німеччині та Нідерландах. Її автор, професор міжнародної політики Мюнхенського університету, намагається відповісти на питання - що буде, якщо Україна програє Росії.

На думку політичного оглядача Джоржа Ф. Вілла та автора колонки у Washington Post, напад Росії на Європу є реалістичним сценарієм.

Росія вже веде війну з Європою, вважає він, це не війна в "сірій зоні", а справжня війна, а Захід досі не має щодо цього рішучої позиції. На його думку, поява невідомих дронів над аеропортами та військовими базами кількох європейських країн протягом останнього місяця - це розвідка, яку проводить Росія.

Володимир Путін, ймовірно, намагається зʼясувати, якою буде військова відповідь цих країн та як швидко вони відреагують. Він також тестує тенденцію Заходу ухилятися від ухвалення жорстких рішень, пише автор матеріалу.

"Росія розпочала цей потік агресії. А ті, кого вона атакує, досі називають це "гібридною війною" або війною у "сірій зоні". Викресліть прикметники - це просто війна", - пише колумніст.

Далі у статті він згадує книгу, яка нещодавно вийшла у Німеччині, автора Карло Масали, професора міжнародної політики Мюнхенського університету Бундесверу, що належить збройним силам Німеччини.

На думку оглядача книга ставить важливе питання - припустімо, що перемога Росії в Україні - це лише початок?

Вона також пропонує детальний сценарій того, як можуть розгортатися події в Європі.

Брошура у 119 сторінок саме під такою назвою - "Якщо Росія переможе: один сценарій" ("If Russia Wins: A Scenario") - миттєво стала бестселером у Німеччині, а потім у Нідерландах. Її також опублікували в Лондоні.

Гіпотетичний сценарій

Один з гіпотетичних сценаріїв війни, про який міркує Масала, розгортається у березні 2028 року. Дві російські бригади вриваються у Нарву, третє за величиною місто Естонії з населенням 57 000 людей на кордоні з Росією.

Масала зазначає, що 88% жителів міста є російськомовними, і припускає, що їм можуть контрабандною передати стрілецьку зброю та кулемети.

Одночасно російські солдати, переодягнені в туристів, вирушають на пором, щоб захопити естонський прибережний острів Гіюмаа. Так розпочнеться напад на три балтійські держави, кожна з яких є членом НАТО.

У гіпотетичній версії подій автора минуло вже три роки з того часу, як Україна, під тиском Китаю та Сполучених Штатів, підписала капітуляцію перед Росією.

Україна відмовилася від понад 20% своєї території, погодилася на постійний нейтралітет (без членства в НАТО) та миротворчі війська з багатьох країн, у тому числі Китаю.

Переведення всіх російськомовних регіонів, які Росія називає "ближнім зарубіжжям", під контроль Москви імітує довоєнне поглинання Гітлером німецькомовного населення в Австрії, Судетах та Данцигу, вважає Масала.

Після перемоги над Україною Путін йде у відставку. Його обраного 47-річного наступника на Заході вітають як "нового Горбачова", що позбавляє Захід потреби захищати країни Балтії.

Щоб показати Заходу свою нездатність діяти, новий президент Росії імітує гітлерівську "ремілітаризацію Рейнської області".

У березні 1936 року 30 тисяч німецьких військових пройшли мостами через Рейн, щоб анулювати демілітаризацію, яку Німеччина ухвалила в 1919 році. Німеччина в 1936 році стверджувала, що вона не має агресивних намірів щодо сусідніх країн, і Франція та Британія не відреагували на події в Рейнській області.

Далі, уявляє Масала, російські оперативники організовують потік мігрантів, які спричинюють кризу та відволікають європейців. Тим часом Китай, спільник Росії, влаштовує невеликий конфлікт з союзником США, Філіппінами, будучи впевненим, що Америка не ризикуватиме через це війною з Китаєм.

Росія також впевнена, що Америка не ризикуватиме війною через напад на естонське прикордонне місто, припускає автор книги.

Хоча є підозріле вбивство (ракетою класу "земля-повітря") генерального директора провідного німецького виробника броньованої військової техніки. А також підозрілі вибухи в порту, де базуються британські атомні підводні човни.

НАТО збирається на засідання, але деякі країни-члени вагаються. Вони кажуть, що поведінка Росії є осудною, але врахуйте "історичний контекст". Хіба незалежність балтійських країн не є "штучною конструкцією", уявляє реакцію Альянсу автор книги.

Президент США виступає проти відповіді НАТО, а альянс не може діяти без розвідувальних та транспортних можливостей США.

Франція та Німеччина, з піднесенням ультраправих популістських партій, також неохоче ставляться до цього. Отже, ядерний арсенал Росії стримує відповідь на регіональну ескалацію - захоплення невеликого естонського міста.

Автор колонки у Washington Post пропонує повернутися до питання, яке ставить Масала: що, якщо у разі перемоги Росії в Україні це стане лише початком.

Чи це також початок ослаблення Сполучених Штатів, запитує автор колонки. Путін пройшовся червоною доріжкою Дональда Трампа на Алясці, а потім не зробив жодних кроків щодо перемирʼя в Україні. Попри погрози Трампа "дуже серйозними наслідками" для Москви, Путін лише посилив атаки на Україну.

Добре усвідомлюючи вагання Заходу, Путін, ймовірно, передбачав реакцію, яку викличе новий виток агресії - Трамп лише сказав: "Мені це не подобається".