У Землі знайшли таємний Місяць — і не один

    • Author, Сандрін Лунгумбу
    • Role, BBC World Service

Астрономи повідомили про відкриття нового небесного компаньйона Землі — так званого "квазімісяця", який рухатиметься поруч із нашою планетою щонайменше до 2083 року.

Його помітили на Гаваях у межах спостережень обсерваторії Pan-STARRS. Об'єкт отримав назву 2025 PN7.

Це невеликий астероїд діаметром близько 20 метрів — приблизно як офісна будівля. За підрахунками, він уже понад 60 років рухається майже синхронно із Землею.

"Квазімісяці цікаві тим, що вони не обертаються навколо планети, як справжній Місяць, — пояснює астрофізик Дженніфер Міллард із Fifth Star Labs (Уельс). — Вони просто супроводжують Землю на її шляху навколо Сонця".

Чому "квазімісяць", а не просто супутник

Свої незвичні назви квазимісяці отримали через оптичну ілюзію: для спостерігача із Землі здається, ніби вони обертаються навколо нашої планети, як справжній Місяць.

Насправді ж вони рухаються навколо Сонця майже тією ж орбітою, що й Земля.

"Вони рухаються дуже схожим шляхом у космосі, — пояснює Дженніфер Міллард. — Іноді трохи випереджають нас, іноді відстають, створюючи ілюзію, ніби вони кружляють навколо Землі. Але насправді вони не пов'язані з нами гравітаційно — і саме в цьому різниця".

Втім, земне тяжіння все ж впливає на ці астероїди, злегка притягуючи їх і утримуючи поблизу.

Усі відомі науці квазимісяці — тимчасові супутники: їхні орбіти можуть зберігатися десятиліттями, а іноді й понад сто років.

На сьогодні астрономи підтвердили існування восьми квазімісяців, кількох мінісупутників і навіть двох загадкових "місяців-примар". Утім, жоден з них, звісно, не може зрівнятися з нашим справжнім Місяцем.

Мінімісяці

На відміну від квазимісяців, мінімісяці, або мінісупутники, дійсно обертаються навколо нашої планети — щоправда, недовго. Це невеликі астероїди, які тимчасово захоплює земне тяжіння.

Науковці вважають, що вони можуть бути уламками, що залишилися з часів формування Сонячної системи, або ж просто космічним сміттям.

Зазвичай такі об'єкти затримуються на орбіті менше року, після чого знову вирушають у космос.

Виявити мінімісяці надзвичайно складно — вони дуже дрібні й тьмяні. За весь час астрономам вдалося зафіксувати лише чотири такі об'єкти, і жоден з них нині не залишається поруч із планетою.

Останній мінімісяць помітили у серпні 2024 року — астероїд 2024 PT5 завдовжки близько 10 метрів.

Вчені припускають, що він міг бути уламком самого Місяця, вибитим унаслідок давнього зіткнення з іншим небесним тілом.

Цей космічний "гість" побув біля Землі лише кілька місяців, а потім повернувся до поясу Арджуна — зони астероїдів, що рухаються навколо Сонця майже тією ж орбітою, що й Земля.

Місяці-примари: міф чи реальність

Так звані "місяці-примари" — мабуть, найтаємничіші серед усіх навколоземних об'єктів.

Вчені припускають, що це вихрові хмари космічного пилу, які рухаються тією ж орбітою, що й Земля — трохи попереду або позаду неї на шляху навколо Сонця.

Однак єдиного погляду на те, чи справді вони існують, у науковців поки немає.

Попри це, астрофізик Дженніфер Міллард вважає таку можливість цілком реальною:

"У космосі дуже багато пилу, — каже вона. — І цілком можливо, що частина його справді утримується гравітацією Землі в стабільних точках її орбіти".

Поки що ці "місяці-примари" залишаються радше науковою гіпотезою, ніж підтвердженим фактом — але вони нагадують, що навіть поряд із Землею космос усе ще приховує безліч таємниць.

Чи є небезпека для Землі

Попри гучну назву, ані квазімісяці, ані мінісупутники не становлять загрози.

Навіть у моменти максимального зближення вони перебувають у кілька разів далі, ніж справжній Місяць.

У масштабах космосу це можна вважати "сусідством", але насправді — приводу для тривоги немає.

"Це не ті об'єкти, що раптово виринуть із темряви та полетять прямо на нас, — жартує астроном. — Якби щось справді прямувало до Землі, ми б побачили це задовго до зіткнення".

Тож, якою б романтичною не здавалася ідея про "другі місяці", лякатися їх не варто — вони лише мирно супроводжують нашу планету на її шляху навколо Сонця.

У інших планет — свої "примарні супутники"

Сучасні телескопи вже здатні помічати навіть найтьмяніші й найдрібніші об'єкти.

Квазімісяці виявили у Юпітера, Венери, Сатурна, Нептуна та навіть Плутона — і, ймовірно, це лише початок.

"Сонячна система залишається живою і динамічною", — підкреслює Міллард.

"Вона зовсім не статична: усе рухається, взаємодіє й іноді дивує нас такими відкриттями — як ця нова "супутниця" Землі, що весь цей час була буквально поруч".