У Грузії таки ухвалили "закон про іноагентів". Відбуваються сутички поліції з опозицією

Грузинський парламент ухвалив у третьому та останньому читанні законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу", який спровокував багатотисячні протести та безпрецедентну критику на адресу влади Грузії з боку західних партнерів.

Законопроєкт у третьому читанні підтримали 84 депутати з 150. 30 проголосували проти.

Згідно із законопроєктом, неурядові організації та ЗМІ, у яких закордонне фінансування становить понад 20% річного доходу, мають реєструватися як "організації, що висловлюють інтереси іноземної сили". Їм треба буде заповнювати річну фінансову декларацію, а тому, хто спробує ухилитися від реєстрації як "провідника іноземних інтересів" або не подасть декларацію, загрожує штраф у розмірі 25 тис. ларі (близько 9,5 тис. доларів).

Протестувальники, які зібралися біля парламенту, зустріли ухвалення законопроєкту свистом і стукотом у встановлені біля парламенту загородження. Почалися затримання і сутички між поліцією та прихильниками опозиції.

Пізніше поліція пішла з площі перед парламентом і демонстранти повернулися.

В ключовій опозиційній фракції "Єдиний національний рух" після ухвалення законопроєкту заявили, що розпочинають бойкот роботи парламенту.

Аналогічне рішення ухвалили і депутати партії "Лело для Грузії".

Протести і сутички

Обговорення в парламенті проходило на тлі масових протестів у центрі Тбілісі, які нерідко закінчувалися зіткненнями мітингувальників із поліцією та затриманнями.

У парламент пропускали на засідання лише знімальні групи телеканалів, тоді як журналісти друкованих та інтернет-ЗМІ (багатьох із них новий закон торкнеться прямо) потрапити на засідання так і не змогли. Такі ж правила діяли під час розгляду законопроекту у першому та другому читаннях.

У вівторок біля будівлі парламенту на проспекті Руставелі знову зібралися мітингувальники.

Студенти, які беруть активну участь у протестах, пройшли ходою до будівлі парламенту.

Студентські рухи деяких державних та приватних вишів із понеділка не заходять до аудиторій та відмовляються відвідувати лекції, вимагаючи відкликання законопроєкту. Солідарність зі студентами висловила частина професури та викладацького складу.

В ухваленні такого закону учасники акції вбачають загрозу не лише свободі слова та громадянському суспільству, а й євроінтеграції Грузії, яка набула статусу кандидата на вступ до ЄС лише пів року тому.

Головним на акціях, які тривають останній місяць, стало гасло "Так – Європі. Ні, російському закону".

Натомість представники керівної партії "Грузинська мрія" стверджували, що це покладе край поляризації в Грузії і забезпечить прозорість фінансування неурядового сектору.

На думку опозиції, законопроєкт повторює російське законодавство про "іноземних агентів", і ухвалення закону загрожує російським сценарієм — стигматизацією та припиненням роботи незалежних організацій та ЗМІ, які виступають із критикою влади.

У законопроєкті його противники вбачають загрозу не лише свободі слова та цивільному сектору Грузії, а й майбутньому членству країни у Євросоюзі.

За їхніми словами, те, що грузинський закон копіює російський, стало зрозумілим і за методами, які застосовували правоохоронці щодо протестувальників.

На кадрах з протестів у понеділок були помітні жорсткі затримання та побиття демонстрантів поліцейськими.

Згідно з інформацією народного захисника Грузії, практично всі затримані біля парламенту говорили про застосування насильства з боку поліцейських, деякі зазнали тілесних ушкоджень.

Минулого тижня кілька противників законопроєкту зазнали нападів та побиття з боку невідомих осіб на вулицях Тбілісі.

Багато хто отримував анонімні дзвінки з образами за те, що виступають проти законопроєкту.

Іванішвілі проти "глобальної партії війни"

На тлі застосування сили поліцією щодо демонстрантів заяви у Вашингтоні та європейських столицях стають дедалі жорсткішими. Посилюється і риторика грузинської влади щодо Заходу.

Третє читання відбулося на тлі візитів до Грузії європейських політиків та помічника держсекретаря США у справах Європи та Євразії, координатора США з питань санкційної політики Джеймса О'Браєна.

Напередодні прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе розповів про відмову засновника правлячої партії, мільярдера Бідзини Іванішвілі від зустрічі з О’Браєном.

За словами прем'єра, це не перший подібний випадок, у квітні Іванішвілі вже відмовляв у зустрічах іншим іноземним дипломатам і політикам.

Причиною він назвав "де-факто санкції", під які нібито потрапив Іванішвілі. За словами Кобахідзе, Іванішвілі довірив 2 мільярди доларів Заходу, але вони опинилися в руках "партії глобальної війни" та були заморожені.

"Позиція Бідзини Іванішвілі, що він не може проводити жодної зустрічі, перебуваючи під шантажем. Це його чітка позиція. Щойно шантаж та де-факто санкції припинять, природно, будь-яка зустріч можлива", - заявив Кобахідзе.

Кого саме він вважає "партією глобальної війни", Кобахідзе не став пояснювати, бо це може негативно вплинути на інтереси національної безпеки Грузії.

Президентка Саломе Зурабішвілі, якій у керівній партії вже намагалися оголосити імпічмент, заявила, що накладе вето на законопроєкт.

При цьому грузинський прем'єр каже, що влада відкрита для дискусій щодо законопроєкту з європейськими партнерами. Депутати правлячої партії, яких більшість у парламенті, як очікується, з легкістю зможуть подолати вето Зурабішвілі та запровадити вже відкликаний минулого року через масові протести законопроєкт.

У той час як влада каже про насильницькі плани та дії під час протестів, багато європейських політиків не приховують симпатії до протестувальників, які проводять акції за майбутнє Грузії в ЄС.

"Знову, знову і знову: Тбілісі – столиця Європи! Я так пишаюся грузинським народом, який мирно проводить акції за свободу і демократію", - написав у мережі Х незадовго до візиту до Грузії голова комітету із закордонних справ бундестагу Німеччини Міхаель Рот.

Так він прокоментував "європейський марш" 11 травня у Тбілісі — чергову багатотисячну акцію проти ухвалення законопроєкту.