Шимпанзе і люди мають однаковий стиль розмови. Часом досить грубий

Дикі шимпанзе так само, як і люди, спілкуються, по черзі вступаючи у розмову й перебиваючи одне одного.

Тварини спілкуються в основному жестами, за допомогою рухів рук і міміки.

Вчені, які детально вивчали їхню комунікацію, виявили, що вони обмінюються інформацією, швидко змінюючи чергу, іноді не дочекавшись, поки співрозмовник завершить "фразу".

Це відкриття свідчить про "глибоку еволюційну схожість [з людьми] в тому, як ми структуруємо розмову віч-на-віч", - сказала BBC News професорка Кет Гобайтер з університету Сент-Ендрюс.

Висновки опубліковані в журналі Current Biology.

Швидкий обмін фразами є характерною рисою людської розмови, пояснює професорка Гобайтер, яка вивчає спілкування приматів.

"Нам потрібні якісь 200 мілісекунд, щоб відповісти співрозмовнику, цей час може лише трохи відрізнятися в різних культурах. Є культури, які "говорять швидше".

Мілісекунда - це тисячна частка секунди.

Одне лінгвістичне дослідження 2009 року виміряло ці показники. Дослідники зʼясували, що в середньому носіям японської мови потрібно було сім мілісекунд, щоб відповісти, тоді як носіям данської мови на відповідь було потрібно близько 470 мілісекунд.

Досліджуючи тисячі розмов диких шимпанзе між собою, професорка Гобайтер та її колеги змогли визначити їхній час.

"Дивно бачити, якою схожою була швидкість спілкування шимпанзе та людини", - сказала вона.

Шимпанзе мали більший діапазон часу розмови. "Проміжки часу варіювалися від переривання опонента за 1600 мілісекунд до того, як він закінчив свій жест, до 8600 мілісекунд, щоби відповісти", - пояснила дослідниця.

"Це могло бути тому, що шимпанзе перебували в природному середовищі, тож вони могли виявляти ширший діапазон поведінки - іноді перебивали одне одного, а іноді чекали довше, щоб відповісти".

Досліджуючи еволюційне походження спілкування, дослідники десятиліттями спостерігали та записували поведінку п’яти спільнот диких шимпанзе в лісах Уганди та Танзанії.

Вони зареєстрували та переклали понад 8000 жестів 250 окремих тварин.

Провідна дослідниця доктор Гал Бадіхі з Університету Сент-Ендрюс пояснила, що жести дозволяли шимпанзе уникати конфліктів і координувати дії одне одного.

"Таким чином, одна тварина могла жестом показати іншій, що вона хоче їсти, а інша могла поділитися їжею або, якщо не хотіла ділитися, могла показати жестом, щоб вона йшла геть".

"Вони можуть домовитися про те, як і де доглядатимуть одне одного. Це захопливо, і вони роблять це лише кількома короткими жестами".

Вчена каже, що майбутні дослідження комунікації інших видів приматів, більш віддалених від нас, дадуть нам повнішу еволюційну картину того, як ми навчилися бесідам.

"Це буде чудовий спосіб краще зрозуміти, коли і чому розвинулися наші правила спілкування", - додала вона.