Архіви 2010-09

Минулого тижня всі нарікали на повну передбачуваність подій туру англійської Прем'єр Ліґи. Так от цього туру все відбулося з точністю до навпаки! Ціла низка результатів того, що сталося у матчах останніх вихідних не може не вражати. Виникає таке відчуття, що й самі футболісти збагнули, що є досить нудним коли виграють ті хто вигравати має і навпаки.

Почнемо з головної бомби цього туру. Ну власне не так щоби бомби атомної але принаймні бомби доволі потужної. Безеперечні і цілковиті лідери початкової стадії нового сезону - західно-лондонці з Челсі програли свій перший матч. Втім багато що у цій виїздній грі проти Манчестер Сіті було вперше. Вперше цього сезону Челсі програвали у ході матчу, вперше цього сезону за Челсі не грав Франк Лампард, ну й як вже зазначалося вперше "сині" таки програли, що саме по собі здавалося досі просто неможливим. Але факт залишається фактом - "блакитні" з Ман Сіті мінімально здолали "синіх" з Челсі 1-0, перервавши одноосібними зусиллями аргентинського нападника Ман Сіті - Карлоса Тевеса супер-переможну серію західно-лондонців. Сам Тевес у свою чергу присвятив той переможний гол своїй матусі яка візначала свій день народження, оприлюднивши традиційне сховане під футболкою уродинове гасло Feliz Cumple Mama!

Внаслідок цього Челсі втім і надалі очолюють таблицю Прем'єр Ліґи але вже не так впевнено як до цього. Щоправда вже не менш традиційні переслідувачі з Манчестер Юнайтед у свою чергу не скористалися подарунком від сусідів з "блакитної" половини Манчестера примудрившись зіграти на Манчестерщині у нічию 2-2 з географічними сусідами з Болтона. При цьому теоретично манчестерці ще мають бути досить щасливі з того єдиного пункта у Болтоні, бо ж у ході гри вони двічі програвали і двічі зрівнювали рахунок.

Проте другою бомбою попри все цей матч не став. Можливо якщо й висловлюватися вибухонебезпечною лексикою він можливо став якимось вибух-пакетом, бо ж другою за тонажем бомбою цього туру безперечно став матч на північно-лондонському стадіоні Еміретс де господарі - Арсенал приймали новачків Прем'єр Ліґи з Бірмінґгемщини - клуб Вест Броміч Албіон. Тут не можу не втриматись аби не випередити події і не подати замальовку з тієї гри, а власне з її 73 хвилини. Саме тоді на розцяцькованому супер-кольоровому табло еміратського стадіону, а якщо бути точним то на обох отих табло, значився рахунок 0-3 на користь Вест Броміча. Я собі уявляв як який небудь "ґунер", як звуть уболівальників Арсенала, трохи припізнився на перегляд гри у якому небудь пабі або ж у власній оселі, маючи платний канал на зразок Скай Спорт чи чогось подібного, і його очам тоді представився отой рахунок 0-3. Я думаю, що людина мусила б бути цілком без історії серцевих захворювань аби дати собі раду з тим шоком! У кінцевому підсумку північно-лондонські гарматники таки скоротили різницю у рахунку до 2-3 але три очки собі записали саме оті гості з далекої Бірмінґгемщини! Втім Арсенал і надалі треті, проте маючи ту саму кількість очок, що й обидва клуби з Манчестера. А це не є доброю ознакою ані для тренера арсенальців Арсена Венґера ані для його гравців і фанів.

Звісно варто також згадати про те, що врешті першу перемогу цього сезону цього туру святкували у східному Лондоні. Багатостраждальний Вест Гем Юнайтед таки подолав у лондонському дербі сусідів з північної частини столиці - Тотнем Готспер. Це й дозволило "молоткарям" дещо піднятися з найнижчої сходинки пропустивши туди другий клуб з Ліверпуля - Евертон, який зігравши унічию 0-0 із західно-лондонським Фулемом всівся на самому низу списку і надалі залишаючись єдниним клубом англійської Прем'єр Ліґи який ще не знав смаку перемог у цьому сезоні.

• Закладка
• links.i.ua |
• Facebook |
• Livejournal |
• Twitter
• - Що це таке?

Власне, цей заголовок підсумовує те, що сталося в останньому турі англійської Прем'єр Ліґи. Загалом вже від початку сезону якось так пішло, і до цього швидко призвичаюєшся, що чи не кожен тур дарував щось таке цілковито непередбачуване і карколомне. Цього разу сталося просто до сліз навпаки: хто мав виграти - виграв, хто мав звести все до нудної нічиєї - абсолютно з тим упорався. Ну й годі казати, що ті, що програли, також здійснили те все майже за Ґабріелем Ґарсія Маркесом і його Cronica de una muerte anunciada або Хронікою оголошеної смерті. І геть нічого, як з'ясувалося, тут неможливо було вдіяти. Так само, як у геніального колумбійця...

Але якщо вже виділяти з цієї повної передбачуваності останнього туру бодай щось, звісно, варто розпочати з супер-двобою на манчерському Олд Траффорді між Юнайтедом та Ліверпулем. У принципі, для тих і для інших у календарі Прем'єр Ліґи немає нічого більш принципового. Хоча ясна річ, уболівальники славетного Лідс Юнайтед мене можуть виправити, на що у мене буде для них залізний арґумент - де Лідс Юнайтед? У Першій Лізі, якщо не помиляюсь. Отож бо... Але повертаючись до недільного матчу на Олд Траффорді, варто відзначити, що цей матч справжніх легенд і гігантів англійського футболу не міг просто так завершитись нульовою нічиєю або чимось на зразок того. І якщо навіть зовні споглянути на статистику гри, видно, що тут і гет-трік, і зрівнювання рахунку, і купа попереджень, і пенальті. Геть усе! Ну й звісно, у підсумку - перемога господарів за 6 хвилин до кінця. Болгарин Бербатов, який розписався у цій грі своїм гет-тріком, саме і поставив той переможний підпис на 84 хвилині гри. Цікаво, що до того Бербатов і ліверпулець Стіві Джеррард ішли ніс у ніс з двома голами кожен і на кінець гри вже було просто статистично цікаво, хто вийде переможцем цієї міні-дуелі. Коротше, ті, що спостерігали за перебігом битви при Олд Траффорді, дістали задоволення на всі гроші. Перемога залишила Ман Юнайтед на третьому місці, а Ліверпуль з причини поразки впав аж на 3 позиції до нечуваної глибини 16 місця. Рівно за дві позиції до зони вилету!

А власне головна безсюрпризовість цього туру полягалу у ще одній, черговій уже перемозі з черговим розгромним рахунком західно-лондонського клубу Челсі. Цього разу "сині" розтрощили вдома "мандаринок" з Блекпула - чи не найцікавіший клуб Прем'єр Ліґи, принаймні початкової стадії сезону. Річ у тім, що блекпульські "мандаринки", що грають у відповідних помаранчових кольорах, цього сезону або здобувають супер переконливі перемоги на виїзді, або ж летять з розгромними рахунками. Класична "американська гірка"! От і цього разу вийшовши на поле лондонської арени Стамфорд Бридж, "мандаринки" ніби риторично запитували - ну що, мовляв, куди сьогодні - догори чи донизу? Виявилось, що то була черга йти донизу. І нестися туди досить стрімголов. Остаточний рахунок 4-0 на користь Челсі вже було встановлено у першому таймі, відтак тайм другий був суто формальним тиканням м'яча до фінального сюрчка. Отже Челсі і надалі перші у турнірній таблиці зі стовідсотково позитивною статистикою. 5 матчів, 5 перемог. Забито 21, пропущено лише один-єдиний гол! Цікаво, хто це у змозі перервати? Як на мене, нині це є єдиним запитанням, що постає за цих умов розвитку сюжету у Прем'єр Лізі.

Варто також відзначити, що найпопулярнішим рахунком цього туру був нічийний результат 1-1. Цілі чотири матчі завершились саме з таким результатом. І до речі, саме нічия 1-1 у виїзній грі проти клубу Сандерленд, що на Ньюкасльщині, завадила лондонському Арсеналу, який залишається другим, відірватись від переслідувачів з МанЮнайтед. Також треба додати, що виїзна перемога 0-2 над клубом з ліверпульщини Віґан Атлетик дозволила Манчестер Сіті, нині чи не найбагатшому клубові Прем'єр Ліґи, підібратися на відстань однієї перемоги до своїх опонентів з "червоної" частини Манчестера. Ну й звісно, на сам кінець зазначу, що свій найперший пункт здобули цілковиті невдахи початкової стадії сезону - східно-лондонський Вест Гем Юнайтед. Виїзний матч у місті Стоук, що у гончарському краї західної Англії, "молоткарі" з Вест Гему звели до тієї ж таки нічиєї 1-1, навіть виграючи у ході гри. Тут також треба сказати, що опріч іншого, цей матч привертав загальну увагу тим, що тренер бідолашних молоткарів - ізраїльський фахівець Авраам Ґрант попросив у керівництва клубу відгул саме у цьому турі з причини святкування чи не найважливішого іудейського свята Йом Кіпур. Отож футбол футболом, а про духовність дехто також не забуває!

• Закладка
• links.i.ua |
• Facebook |
• Livejournal |
• Twitter
• - Що це таке?

Англійська Прем'єр Ліґа лише-но місяць як вирушила у новий сезон, а вже з'явився матч-кандидат на уяване звання "Матчу Сезону". Йдеться про двобій на стадіоні Ґудісон Парк, що у "синій" або ж Евертонській частині Ліверпуля. Евертон приймав географічних сусідів з Манчестер Юнайтед.

Беручи до уваги, що Евертон нині серйозно пасе задніх, перебуваючи в останній трійці невдах на самому дні турнірної таблиці, і те, що Ман Юнайтед, навпаки, посідає місце у чільній трійці на чолі списку, все виглядало доволі, сказати б, передбачуваним. Єдине що - ще до початку гри тренер Ман Ютд Алекс Ферґюсон оголосив, що основний форвард манчестерців Вейн Руні у той день не гратиме.

І за словами Сера Алекса, тут не йдеться про те, що Вейн дещо соромиться грати проти свого рідного клубу, з якого він і перейшов до Манчестера. Річ у тім, принаймні за словами пана Ферґюсона, що причини непояви Вейна у грі проти Евертона "не мають стосунку до футболу". Отакої.

Проте відсутність Руні у складі "червоних дияволят" ніби й не позначилась на тому, що здебільшого відбувалося на ліверпульській галявині. Після того, як евертонці зусиллями південно-африканця Пієнаара відкрили рахунок, це, можливо, стало якимось миттєвим подразником для манчестерців, і до воріт Евертона ще до переви чи не одразу ж залетів один гол від Флетчера, а вже по перерві гра була цілком під контролем Ман Ю.

Відтак подальші голи балканського континґенту Ман Ютд - Відіча й Бербатова - якось так впевнено вказали, хто переможе у цій грі. Вказали всім, за вийнятком кількох. І навіть коли вже на початку доданого часу евертонський австралієць Кейгіл забив другий гол Евертона, більшість сприйняла це не більше як так званий гол престижу.

А вже коли за хвилину Мікель Артета вколотив третій і часу до кінця залишалось секунд тридцять, на обличчах манчестерців і перш за все Сера Алекса Ферґюсона з'явився риторичний вираз типу "Як нічия!!??". Просто хрестоматійний випадок, що підкреслює рівень матчів англійської Прем'єр Ліґи, який є цілковито непередбачуваним!

Щодо непередбачуваності - класичним прикладом цього також постав результат матчу у Ньюкаслі на стадіоні Сент Джеймс Парк, де місцевий Ньюкасл Юнайтед приймав веселу ватагу "мандаринок" - як звуть за колір форми абсолютних новачків Прем'єр Ліґи клуб з північного заходу Англії - Блекпул.

Насампочаток сезону, коли тренер "мандаринок" Іен Головей заявив, що його команді нема чого втрачати, і взагалі варто імітувати те, що зробила Іспанія на чемпіонаті світу, багато хто сприйняв це з посмішкою.

Поміж тих, хто над цим посміювався, були вочевидь і фани Ньюкасла, але сказати, що вони також сміялися після домашньої гри з Блекпулом, можна навряд чи.

"Мандаринки" завдали другої впевненої поразки на виїзді цього сезону, поклавши у свій кошик ще й скальп Ньюкасла, який вони перемогли 0-2. І майже 50 тисяч уболівальників, що прийшли того дня на стадіон у Ньюкаслі, також вочевидь себе перепитували, не вірячи рахункові на табло: "Що тут відбулося!!??".

Втім, жодних непередбачуваностей не сталося у східному Лондоні, де лідери Прем'єр Ліґи Челсі перемогли на виїзді останнє місце і цілковитих невдах початкової стадії нового сезону - клуб Вест Гем Юнайтед.

Все якось вже стало зрозумілим на другій хвилині гри, коли Майкл Ессієн вивіх "синіх" уперед. Другий гол Калу через 16 хвилин вже напевно вказав на те, що ймовірність дива для східно-лондонців драстично зменшується. А вже коли Ессієн знов забив на 83 хвилині, довівши рахунок до розгромних 0-3, доля "молоткарів" - як звуть Вест Гем - стала цілком зрозумілою. І навіть доволі дотепний гол дугою, що ним розмочив загальну гіркоту домашньої поразки "молоткар" Паркер, не аж так надто поліпшив стан речей.

Отож, Челсі й надалі ведуть перед у Прем'єр Лізі, не програвши жодного матчу, забивши найбільше і пропустивши найменше голів, тоді як, на контрасті речей, Вест Гем Юнайтед міцно сидять на самому дні турнірної таблиці з усіма програними матчами, відповідним нулем пунктів, найменшою кількістю забитих і найбільшою пропущених. Отакі от, висловлюючись ідеологічно, "два світи - два способи життя!".

Цікаво, що у неділю, гуляючи у Кінґстоні на Темзі - мальовничому південно-західному передмісті Лондона, переходячи тут ж таки Темзу, я зауважив, що просто на мене мостом йде ані хто інший, аніж Авраам Ґрант, нинішній тренер отих невдах зі східного Лондона - Вест Гем Юнайтед.

Свого часу навіть подейкували, чи ж ізраїльский фахівець не очолив би чи то Динамо-Київ, чи то збірну України. Того не сталося, але повертаючись до пана Ґранта, який цілком у передбачувано похнюпленому вигляді брів собі у напрямку королівського парку Гамптон Корт, я так ще подумав, а що це пан Ґрант тут нас робить, чи ж раптон не вирішив він бува перекваліфікуватися на місцевий напівлюбительський ФК Кінґстоніан?

Та судячи з того, що він просто відірвався від групи ще не менш стурбованого вигляду 5-6 чоловіків, попереду в нього були, можливо, якісь серйозні розмови, цілком ймовірно про майбутнє працевлаштування. Може, ми скоро почуємо новини? Знов-таки, запитання дещо риторичне...

• Закладка
• links.i.ua |
• Facebook |
• Livejournal |
• Twitter
• - Що це таке?