Не бельгійський, а ірландський мовний досвід.
|2010-06-15, 17:38
Більшість ірландців пишаються своєю національною культурою, але висловити це ірландською мовою вже не можуть.
В інтерв'ю українській службі Бі-Бі-Сі прем'єр-міністр Микола Азаров мав нагоду вчергове висловити своє бачення мовного питання в Україні.
Він не дозволив собі перечити не так давно сформульованій президентом Януковичем думці про те, що українська має зберегти теперішній статус однієї державної. Але ,так само як і пан Янукович та інші провідні представники урядової коаліції Партії регіонів та комуністів, пан Азаров робить наголос на гарантіях для російської мови.
Інтерв'ю з Бі-Бі-Сі відбувалося в Люксембурзі, і пан Азаров скористався нагодою, щоб з запалом наголосити на тому, як, напевне, несправедливо було би, якби усіх в Люксембурзі «змусили розмовляти німецькою». Також український прем'єр-міністр згадав про багатомовний досвід сусідньої Бельгії та Швейцарії, що також поблизу.
Однодумці та соратники пана Азарова, які у більшості випадків віддають перевагу російській мові, до списку Бельгія, Швейцарія ще люблять додавати Канаду.
Але мовне становище в Україні більше варто би було порівнювати і з Ірландією.
Факт полягає у тому, що на відміну від України згадані вище багатомовні конфедерації та федерації не мають своїх національних мов. Як у Бельгії не існує бельгійської мови, так Швейцарія не має швейцарської, а Канада - канадської.
У згаданих країнах офіційна кількамовність є обставиною вимушеною, яка в багатьох випадках створює серйозні політичні та інші проблеми.
А багатомовний малесенький Люксембург подає дуже цікавий приклад особливості мовного становища. Попри державний статус французької та німецької мови в останні десятиліття Люксембург фактично створив на основі місцевого діалекту свою люксембургську мову і докладає великих зусиль для її становлення і розвитку.
У Люксембурзі знають, що за захист і французької та німецької найкраще подбають сусідні Франція та Німеччина.
Для України прикладом і пересторогою у мовно-кульутрному питанні у Європі є радше Ірландія.
Хоча ця країна і виборола незалежність від Британської імперії ще у розпал Першої світової війни, у мовному питанні вона так і залишилася колонією.
Попри зусилля ентузіастів і навіть державний статус ірландської мови, витіснення її англійською тривало і далі, і триває досі.
Однією з не багатьох нагод почути ірландську для мене було коротке привітання від конферансьє на конкурсі Євробачення в Дубліні, хоча ірландців у Лондоні дуже багато.
Кілька років тому ірландська мова отримала навіть статус офіційної мови Європейського Союзу.
Але статус державної чи офіційної ірландську не врятував. Ірландці кажуть дуже люблять свою мову, але , почув я якось від співрозмовника - ірландського професора мовознавця: «для відродження своєї древньої мови вони не готові були докладати зусиль.»
Пан Азаров - росіянин, який народився і виріс поза Україною. Його особиста російськомовність щира і вболівання за російську має пояснення.
Проте щиріше і правильніше з боку його однодумців при дискусіях про мовне питання згадувати не Бельгію чи Швейцарію, а радше, Ірландію.
Питання української мови в Україні зараз є більше питанням виживання, відродження після століть утисків і повноцінного життя та розвитку, що потребує зусиль. Якщо таких зусиль не буде, то найімовірніший варіант розвитку становища буде не швейцарський, а ірландський.
КоментаріЗалиште допис
Саме так. І також варто пам'ятати, що у Канаді є двомовність на федеральному, вседержавному рівні -- тобто, урядові послуги централізованих міністерств та ін. установ можна отримати в англ. або франц. мові. *Але*, кожна провінція визначає власний мовний статус, що впливає на відповідні послуги, в т.ч. освіти, ох. здоров'я, культури тощо. Зокрема, пров. Квебек є ОДНОМОВНОЮ провінцією, котра напевно розуміє, що якщо допустила б офіційну двомовність, то її доля пішла б ірляндським шляхом.
Аджеж сам Маркс сказав: "Особа, що не володіє мовою народу, на землі якого мешкає, гість або окупант, або раб цього окупанта".
Я голосував за Януковича, але якби я знав, що він поставить росіянина Азарова, то ви мене вибачте. Це вже не в тин не в ворота! Хай той Азаров краще бере уроки української, а не лізе у статус державної. Він взагалі тут тимчасовий гість.