Архіви 2010-06

Електронні книги потрібні. Часом без них просто не обійтися. Готуючи радіорозповідь про Лева Троцького, я хотів погортати його автобіографію «Моє життя», де дуже доброзичливо і поетично описане його дитинство в Україні на Херсонщині.

Знайти цю книгу у Лондоні теоретично можливо, але найпростіше її виявилося завантажити в електронній версії. Переглядав я текст на екрані комп'ютера.

З цієї нагоди і наступні міркування.

Ще кілька місяців тому УС Бі-Бі-Сі разом з іншими ЗМІ активно писала про появу нових моделей електронних книг, чи точніше, пристроїв для завантаження і читання книг та інших текстів в електронному (оцифрованому) вигляді.

Не лише Ereader Sony чи Kindle від Amazon, але й майже український пристрій з англійською назвою Pocketbook.

Передбачуваний, але не обов'язково очікуваний початковий успіх планшетного комп'ютера iPad створює реальну загрозу для читальних пристроїв.

Компанія Apple продає мільйони своїх блискучих таблиць.

Хоча читальні планшети мають перевагу так званого електронного чорнила, що менше втомлює очі і подовжує життя акумуляторних батарей - чорнобілі екрани одразу ж нагадують минуле сторіччя.

Зачекайте, кажуть зокрема українські виробники Pocketbook на підході кольорове електронне чорнило.

Чи захочуть читачі - споживачі чекати?

Чи не буде кольорове чорнило знову на крок позаду яскравих і швидких зображень багатоцільових планшетів.

iPad та брати-близнюки, що вже поспішають услід за ним, приваблюють також багатоцільовими можливостями - Інтернет, відео, зв'язок, а також багатотисячні пропозиції ігор та програм навіть на ті випадки життя, яких з нами ще не сталося.

Яка з технологій для читання електронних книг опиниться на смітнику історії?

• Закладка
• links.i.ua |
• Facebook |
• Livejournal |
• Twitter
• - Що це таке?

Більшість ірландців пишаються своєю національною культурою, але висловити це ірландською мовою вже не можуть.

В інтерв'ю українській службі Бі-Бі-Сі прем'єр-міністр Микола Азаров мав нагоду вчергове висловити своє бачення мовного питання в Україні.

Він не дозволив собі перечити не так давно сформульованій президентом Януковичем думці про те, що українська має зберегти теперішній статус однієї державної. Але ,так само як і пан Янукович та інші провідні представники урядової коаліції Партії регіонів та комуністів, пан Азаров робить наголос на гарантіях для російської мови.

Інтерв'ю з Бі-Бі-Сі відбувалося в Люксембурзі, і пан Азаров скористався нагодою, щоб з запалом наголосити на тому, як, напевне, несправедливо було би, якби усіх в Люксембурзі «змусили розмовляти німецькою». Також український прем'єр-міністр згадав про багатомовний досвід сусідньої Бельгії та Швейцарії, що також поблизу.

Однодумці та соратники пана Азарова, які у більшості випадків віддають перевагу російській мові, до списку Бельгія, Швейцарія ще люблять додавати Канаду.

Але мовне становище в Україні більше варто би було порівнювати і з Ірландією.

Факт полягає у тому, що на відміну від України згадані вище багатомовні конфедерації та федерації не мають своїх національних мов. Як у Бельгії не існує бельгійської мови, так Швейцарія не має швейцарської, а Канада - канадської.

У згаданих країнах офіційна кількамовність є обставиною вимушеною, яка в багатьох випадках створює серйозні політичні та інші проблеми.

А багатомовний малесенький Люксембург подає дуже цікавий приклад особливості мовного становища. Попри державний статус французької та німецької мови в останні десятиліття Люксембург фактично створив на основі місцевого діалекту свою люксембургську мову і докладає великих зусиль для її становлення і розвитку.

У Люксембурзі знають, що за захист і французької та німецької найкраще подбають сусідні Франція та Німеччина.

Для України прикладом і пересторогою у мовно-кульутрному питанні у Європі є радше Ірландія.

Хоча ця країна і виборола незалежність від Британської імперії ще у розпал Першої світової війни, у мовному питанні вона так і залишилася колонією.

Попри зусилля ентузіастів і навіть державний статус ірландської мови, витіснення її англійською тривало і далі, і триває досі.

Однією з не багатьох нагод почути ірландську для мене було коротке привітання від конферансьє на конкурсі Євробачення в Дубліні, хоча ірландців у Лондоні дуже багато.

Кілька років тому ірландська мова отримала навіть статус офіційної мови Європейського Союзу.

Але статус державної чи офіційної ірландську не врятував. Ірландці кажуть дуже люблять свою мову, але , почув я якось від співрозмовника - ірландського професора мовознавця: «для відродження своєї древньої мови вони не готові були докладати зусиль.»

Пан Азаров - росіянин, який народився і виріс поза Україною. Його особиста російськомовність щира і вболівання за російську має пояснення.

Проте щиріше і правильніше з боку його однодумців при дискусіях про мовне питання згадувати не Бельгію чи Швейцарію, а радше, Ірландію.

Питання української мови в Україні зараз є більше питанням виживання, відродження після століть утисків і повноцінного життя та розвитку, що потребує зусиль. Якщо таких зусиль не буде, то найімовірніший варіант розвитку становища буде не швейцарський, а ірландський.

• Закладка
• links.i.ua |
• Facebook |
• Livejournal |
• Twitter
• - Що це таке?