Архіви 2010-04

Сивий депутат - консерватор з розпущеного перед новими виборами парламенту лунав щиро і збентежено: «Такого з нашими виборами ще не бувало. Хто б міг передбачити?»

Причиною збентеженості стало те, що замість передбачуваної заміни лейбористського уряду на консервативний у Британії може статися щось інше: на виборах, теоретично, може перемогти третя сила - партія Ліберальних демократів, яка урядової влади ще ніколи не нюхала. Хоча більш можливим вважають так званий «підвішений парламент» і потребу створення коаліції через прогнозовану неспроможність жодної партії здобути переважну більшість.

Яка причина такої несподіванки у британській виборчій кампанії?

Найпомітнішою новою обставиною цього разу були теледебати лідерів трьох парламентських партій: прем'єр-міністра лейбориста Гордона Бравна, консерватора Девіда Камерона та ліберал-демократа Ніка Клеґа.

Після першого раунду кілька тижнів тому, коли телевізор дивилися близько 10 млн. британців сталося дивовижне: через вдалий виступ під час телепрограми Ніка Клеґа прихильність опитуваних виборців підняла його партію на друге місце, потіснивши урядових лейбористів на третє і створивши загрозу для консерваторів, які сподівалися легкої перемоги.

Виявилося, що кількасотрічна британська парламентська демократія і поінформований найкращою в світі пресою виборець може зазнавати величезного впливу телебаченням.

Виявляється, що, якби не теледебати, багато британських виборців так і не відкрили би для себе партію Ліберальних демократів.

Сила телебачення може бути перебільшена, але принаймні у цьому конкретному випадку вражає.

Телебачення може також і завдати непоправного останнього удару прем'єр-міністрові Ґордону Бравну. Дивіться:

• Закладка
• links.i.ua |
• Facebook |
• Livejournal |
• Twitter
• - Що це таке?

На фото: президент Янукович на прес-конференції у Києві 22 квітня 2010 (наступного дня після підписання харківських домовленостей).

Навала повідомлень про підписання «газово-флотських» угод з Росією у Харкові 21 квітня і навіть звіти про зустріч президента Януковича з українськими журналістами наступного дня не прояснюють одного з важливих питань: чи пан Янукович погодився на подовження перебування російських військовоморських баз в Україні тому, що вважає це вигідним і потрібним, чи це був для нього вимушений крок?

В день підписання документів у Харкові президент Янукович оприлюднив заяву за наслідками переговорів, де наголошено на його курсі на «нормалізацію відносин» з Росією. Лише в другій частині заяви згадано, що «ми знайшли порозуміння і з питання зниження ціни на газ», та подано цифри.

Лише на завершення заяви від іменні українського президента скромно сказано: «У комплексі питань, які ми розглядали, було і питання умов перебування російського флоту в Севастополі.»

Ось ще одна цитата з пана Януковича у Харкові: «Ми прискорили рішення про розташування Чорноморського флоту на території України, бо нашим російським друзям була потрібна більша конкретність в урегулюванні питання.»

Багато висловлювань українських урядовців на цю тему супроводжуються заявами про вигідність базування російського флоту в Україні зі згадками про систему безпеки тощо.

Але наступного дня президент Янукович сказав українським журналістам, що переговори були важкі і прямо пов'язав домовленості по флоту з переглядом "тимошенківських" газових домовленостей, які прем'єр-міністр Азаров називав кабальними.

Що ж насправді відбувається?

Йдеться про успіхи Києва у розбудові дружніх стратегічних взаємин з Росією, досягнення вигідних угод та гарантування безпеки України, чи йдеться про плату дорогою ціною за послаблення російського газового ярма?

P.S. Президент Янукович був змушений вдатися до додаткових пояснень/виправдань "Харківських домовленостей". Він оприлюднив спеціальне звернення, яке можна читати повністю на президентській інтернетній сторінці (клацніть на цьому рядку).

Ключове, на мою думку, речення з нього: "Чи здобуто це надто високою ціною? Ні, тому що домовленості, досягнуті з Москвою, є взаємовигідними..."

• Закладка
• links.i.ua |
• Facebook |
• Livejournal |
• Twitter
• - Що це таке?

На фото: Приблизно такий бюлетень побачать британські виборці 6 травня. Праворуч від кожного прізвища кандидата - емблема партії, яку він представляє, або слово: незалежний.

У Лондоні оголошено, що 6 травня цього року відбудуться парламентські вибори, які визначать, чи збереже владу Лейбористська партія, котра формує уряд Великої Британії з 1992-го року. Вперше під час виборчої кампанії відбуватимуться телевізійні дебати між трьома лідерами найбільших парламентських партій.

Правила політичних перегонів.

Британський прем'єр-міністр оголошує парламентські вибори будь-коли, але спочатку мусить символічно просити монарха розпустити чинний парламент.

Визначеної дати для виборів немає, але вони мають відбуватися принаймні раз на 5 років.

Країна поділена на 650 округів. Кожен з них нараховує приблизно 70.000 виборців, які мають одного представника - депутата в Палаті Громад.

Кожен виборець має право подати один голос за одного кандидата - представника партії, або незалежного самовисуванця. У бюлетені вказано ім'я кандидата і символ та назву партії, яку він репрезентує.

Висувати свою кандидатуру має право будь-хто, зібравши 10 підписів зареєстрованих виборців округу і 500 фунтів застави, яку кандидату повертають, якщо він чи вона набере понад 5% голосів.

Партія, яка набирає найбільше голосів на виборах, отримує право формувати уряд, і лідер партії стає прем'єр-міністром.

Лідери партій - потенційні прем'єр-міністри також повинні бути обраними і є депутатами від своїх округів.

Якщо жодна партія не набере більшості, то може бути сформований уряд меншості, або коаліційний уряд, що в Британії бувало дуже рідко. У такому випадку дуже висока імовірність швидкого оголошення нових виборів.

Історично в Британії склалася система, яку називають двопартійною: при владі чергуються Лейбористська та Консервативна партії. Хоча останніми роками 15-25% голосів виборців отримує партія Ліберальних демократів, досі вона реально ще не наближалася до перемоги на виборах. Участь у виборах беруть також багато інших партій: Партія Зелених, Шотландська Національна партія, валлійська Плайд Камрі тощо.

Загальне виборче право у Британії було запроваджене 1928 року.

Зараз у британському парламенті діє група депутатів з різних партій, в якій 150 парламентарів працюють над пропозиціями удосконалення виборчого законодавства.

• Закладка
• links.i.ua |
• Facebook |
• Livejournal |
• Twitter
• - Що це таке?