Фашизм, нацизм, комунізм та інші "ізми"
|2010-03-09, 8:15
На фото:Лондон. 4 жовтня 1836р. Посилена присутність поліції під час фашистського маршу, який організував тогочасний активний британський політик Освальд Мослі.
8 березня агенція Reuters повідомила з Пекіна про докори китайського урядовця олімпійській чемпіонці - ковзанярці.
Заступник міністра спорту Ю Заікінь був обурений тим, що Жоу Янґ, здобувши золоту медаль у Ванкувері, подякувала за своє досягнення власним батькам. «Насамперед треба було подякувати вітчизні», - сказав урядовець.
Що пов'язує цей випадок та інтерв'ю американського історика Тімоті Снайдера УС Бі-Бі-Сі? З'ясовування, що таке фашизм.
Професор Снайдер сказав у тому інтерв'ю, що Степан Бандера був за політичними переконаннями фашистом, як і чимало європейських діячів того часу.
У переписці після інтерв'ю Тімоті Снайдер погодився, що використання терміну фашист в оцінці українського політика проблематичне, бо для багатьох людей в Україні це лунає, як ототожнення Степана Бандери з гітлерівською Німеччиною, фактично - звинувачення його у колаборантстві.
Натомість Тімоті Снайдер зовсім не мав на увазі, що Бандера вважав своєю життєвою метою працю на благо і розбудову Третього рейху.
Проблема в тому, що в Україні значною мірою успадкована радянська історична термінологія, яка ототожнює фашизм і нацизм. Навіть науковці, не кажучи вже про політиків, в Україні, звично кажуть і пишуть «фашистська Німеччина», «німецько-фашистські загарбники», тощо.
Точніше було би казати нацистська Німеччина, і не оминати, що Адольф Гітлер очолював націонал-соціалістичну партію.
Саме присутність слова соціалізм, очевидно, бентежило радянських комуністів, тому вони радше взяли на озброєння єдиний термін фашизм.
Відмінністю особливістю гітлерівського нацизму від фашизму є застосування гітлерівцями на державному рівні ідеогології вищості німецької раси над іншими, чим виправдовувалися усі звірства.
Творення терміну фашизм приписують диктатору Беніто Мусоліні з італійського слова fascio - в'язанка, група.
Фашизм за коротким енциклопедичним визначенням - це ідеологія, що пропагує диктаторську систему влади, централізований контроль над приватним підприємництвом, непотрібність будь-якої опозиції та вищість інтересів нації над особистістю.
Професор Тімоті Снайдер належить до тих істориків, які вказують на паралелі між крайньо-правою фашистською ідеологією та крайньо-лівою - комуністичною.
Фашисти, як і комуністи відкидають індивідуалізм, не згодні зі свободою підприємництва, скептично дивляться на багатопартійну демократію та вважають виправданим застосування будь-якої сили для досягнення мети.
«Насамперед треба дякувати вітчизні», - повчає китайський урядовець.
КоментаріЗалиште допис
Фашизм, нацизм... Це словоблуддя, завичай - для журналістського ефекту. Поняття фашизм виникло в довоєнній Італії як камуфляж диктатури Б.Мусоліні, котрий останню спирав на мандат більшості виборців. На цей, негативний бік республіканської "демократії" звертав увагу древньогрецький філософ Платон. То ж ми живемо у світі фашизму, котрому властива диктатура і нестабільність.
Щодо нацизму, то він виникає як політична доктрина авантюризму саме в умовах нестабільності. Підставою послуговує примарна національна ідея, наприклад - гітлерівська.
Шановний пане Гончаренко.
Ваше зауваження про те, що фашизм може базуватися на волі більшості, дуже правильне.
Я з вами у цьому згоден. Націонал-соціалістична партія Гітлера прийшла до влади в Німеччині, скориставшись демократичним механізмом, отримавши більшість голосів на виборах.
Проте погляньте на інші моменти.
Воля більшості це не єдина умова ліберальної демократії, яка розвинулася в успішних країнах сучасного світу.
Права особистості, плюралізм, багатопартійність і свобода в умовах верховенства закону - ось лише кілька важливих елементів демократії на додаток до волі більшості, що втілюється під час виборів.