Європейська зрада України
|2010-02-11, 1:26
На карикатурі з Finаncial Times Євросоюз відгороджений парканом із написом "Не підходити!"
Віктора Януковича і до, і після президентських виборів західні кореспонденти, намагаючись підштовхнути до відвертості, запитували: чи він провадитиме далі політику зближення України з Європою, а чи згоден на повернення її у зону впливу Росії?
Як політик зі стажем пан Янукович знає що казати у таких випадках. Його заяви відшліфовані неодноразовим використанням і рясніють запевненнями, що він працюватиме і над "відновленням партнерських взаємин" з Росією і над розбудовою "взаємовигідних взаємин з ЄС".
На тлі виборчої лихоманки в Україні репортажі у західних ЗМІ рясніли висновками, що Україна розвертає свій курс, мовляв, розчарувавшись безрезультатністю проєвропейських гасел "помаранчевих" лідерів.
Але разом з зауваженнями, що Україна зробила дуже мало на проголошеному європейському шляху, пролунало чимало коментарів з вказуванням пальця і на Європу, як причину розчарувань багатьох українців.
В останньому числі американського тижневика Newsweek Овен Метюз присвятив статтю поясненню Як Європа втратила Україну .
Автор стверджує, що "прохолоду ЄС до України важко зрозуміти."
Тим часом коментатом в Financial Times Ґідеон Рахман цього тижня шмагонув твердженням про "майже злочинний брак заохочення" України з боку Євросоюзу.
Тімоті Ґартон Аш, який був одним з західних кореспондентів, що відкрили для себе європейську Україну 2005 року пише, що "Україна ще не втрачена".
Європейські лідери, пише він, були ганебно неспроможні чітко заявити про перспективу вступу України в Євросоюз.
Він зауважує: "Європа не може зробити для України те, що вона не робить для себе сама".
Але також закликає Європу робити більше для України, та відмовитися від теперішнього способу співпраці та називає делегацію ЄС у Києві жахливою, забюрократизованою та "низьковольтною", з " напевне найнуднішим вебсайтом у світі".
Що стосується пересічних українців, то пан Аш каже, що ЄС міг би зробити їм велику послугу усього лише одним рішенням - послабивши візові обмеження.
КоментаріЗалиште допис
Не можна казати, що вибори в Україні та інагурація Президента можуть перешкодити Україні у її прагненні до добросусідства з Росією та співпраці з Євросоюзом: навіть багато банків України мають закордонного власника, Україна величезний ринок збуту російських та європейських товарів, з України безліч заробітчан працює в Росії та на території Євросоюзу, з Києва та інших мегаполісів їздять регулярні рейси поїздів та автобусів, літають літаки та віпливають кораблі до РФ, Білорусі, Молдови, Туречччини, Євросоюзу...
Щось і в Україні виробляється, що там, за "обома кордонами" продається. якщо протистояння РФ та США в плані розміщення ПРО посилиться, то Держава стане буферною миротворчою зоною, бо через її без"ядерний статус жодна з сторін не пропонує розміщення в нас свого ядерного потенціалу. Україна член Ради Європи. Україна один з фундаторів ООН. Навіть за часів УРСР та СРСР Україна мала свого представника в ООН, а зараз має послів та посольства в багатьох країнах. Ну не може вплинути особа законослухняного керманича країни так на її міжнародні відносини, тим паче за сильної опозиції, щоб вона перетворилася в якийсь маргінальний етногенетичний ізолят, якого цуратиметься весь світ. а нам всім громадянам, мешканцям України, вигідно, щоб Держава співпрацювала з усіма нашими сусідами по планеті.
Роль особистості в історії важко переоцінити: Білорусь це Лукашенко, потужні США це Рональд Рейган, тоталітаризм це Сталін, Гітлер... . Тому ліричні ретромотиви матеріалізму, що почив у бозі, дають занадто велику похибку в райдужних прогнозах перспективи України у стосунках із світом. Не скажу, щоб мене непокоїла гірка доля і страшні муки компрадорських олігархів чи криміналу, від їхніх хвилювань за перманентні невдачі, керованої ними держави під назвою Україна. Значно більше цікавою є повна відсутність перспективи у скромних трудівників, яких можновладці позбавили роботи, зоощаджень, соціального та правового захисту а зараз вже й права вибору, тобто можливості зміни узурпаторів влади. "Чесна і прозора" системна фальсифікація процесу виборів, що включає ущербні Закон про вибори і цивільне законодавство з їхнім правовим нігілізмом "а ля Вишинський", телефонне право, успадковане олігархами від КПСС, як і їхні "добрі наміри, котрими застлана дорога до пекла", ставлять, вважаю, великий хрест на досягненнях демократії в Україні