Архіви 2011-02

З ким інтегруватися? Це питання все частіше звучить у коридорах українського парламенту. В той час, коли Європейський Союз не поспішає з утворенням зони вільної торгівлі, Росія заохочує Київ уважніше ознайомитися з досвідом роботи Митного союзу країн Співдружності Незалежних Держав - Росії, Білорусі і Казахстану (МС СНД).

Нещодавно Секретар Комісії Митного союзу Сергій Глазьєв закликав Україну, щоб позбулася фобії відносно членства у східному клубі торгівців. За його слова, думка про те, що Росія щось комусь нав'язуватиме, не відповідає дійсності. До цього ж членство України у Митному союзі не суперечитиме її іншим, зовнішньоекономічним інтересам. Якщо так, чому б не спробувати? Ймовірно цю ідею підтримує теперішня влада. Однак на її втілення (ідеї) ще за рано. Адже тривають перемовини українського уряду з Європейським Союзом відносно утворення зони вільної торгівлі. З другого боку, втеча у бік Росії може пришвидшити хід переговорів з Єврокомісією, які зайшли у глухий кут. Побоюючись втрати українського ринку, європейські можновладці могли б поступитися у спірних питаннях.

Українсько-європейські перемовини щодо створення зони вільної торгівлі тривають уже більше двох років і, за деякими оцінками, можуть продовжуватися ще десять. Ні Україна, ні ЄС не погоджуються на компромісні рішення у деяких сферах. Це, своєю чергою, провіщає кризу переговорного процесу.

Київ хоче вільної торгівлі в прямому значенні цього слова, Брюссель прагне зберегти квоти на українську продукцію. В той час, коли прем'єр-міністр Микола Азаров обурено критикує європейські квоти, голова переговорної групи від Єврокомісії Філіп Куїссон твердить, що досягнуто консенсус щодо експорту промислових товарів без жодних квот і мит. Не вдається натомість порозумітися відносно сільгосппродукції. Це болюча тема не лише у зовнішніх відносинах, а й у самому Європейському Союзі. Однак саме на цій ділянці Україна здатна конкурувати з іншими країнами ЄС.

Деякі експерти переконані, що вступ до Митного союзу з Росією не призведе до економічного розвитку. З другого боку, якщо Україна погодиться на створення зони вільної торгівлі з ЄС на таких умовах, які диктує зараз Європа, вона точно не піде уперед.

Говорячи про євроінтеграцію фахівці часто наводять приклад Польщі, як вдалий політично-економічний проект. Доцільніше було б однак подивитися на досвід Литви. Адже Польща має довгі традиції підприємництва та приватної (не колгоспної) сільськогосподарської діяльності. Навіть у часи соціалізму поляків не зламала часткова колективізація. Тому не слід прирівнюватися до Польщі, сподіваючись таких же економічних результатів після підписання угоди про вільгу торгівлю з ЄС.

Міністр зовнішньоекономічного відомства Костянтин Грищенко запевняє, що Україна не вестиме перемовин про вступ до Митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном. Пріоритетом й надалі є вільна торгівля з ЄС. Не може бути мови про членство у інших об'єднаннях, зокрема у МС СНД. Однак, як показує досвід, не обов'язково бути членом якоїсь організації, щоб тісно з нею взаємодіяти. Україна не являється членом Співдружності Незалежних Держав, але бере активну участь у діяльності цієї організації. За президентства Віктора Януковича цей напрямок української зовнішньої політики отримав нове дихання. Попри заяви про євроінтеграцію, Київ підписав минулого року низку документів в рамках СНД. Порівнюючи успіхи уряду у відносинах з ЄС і пострадянським простором, західний вектор є на другому місці. Чому? Відповідь досить проста: не можна одночасно іти на ліво і на право.

• Закладка
• links.i.ua |
• Facebook |
• Livejournal |
• Twitter
• - Що це таке?

Ще у 2007 році польські ЗМІ почали цікавитися, звідки у Польщі стільки українських посвідчень водія. Не лише журналісти вирішили з'ясувати, чи посвідчення, видані львівськими та волинськими екзаменаційними відділеннями, легальнi. Саме тому польська прокуратура, поліція та прикордонні органи розпочали співробітництво в рамках кримінального розслідування.

Працівники прикордонної служби Польщі викрили махінації з незаконно виданими полякам українськими водійськими правами. Протягом кількох років вдалося встановити, що декілька сотень польських громадян купили українські посвідчення. Купили, бо термін їхнього перебування в Україні був занадто короткий, щоб закінчити курси і скласти іспит y терміни, передбачені українським законодавством. Занепокоєні прикордонники повідомили прокуратуру, яка розпочала слідство. Припущення виявилися правдивими. Кілька затриманих зізнались у тому, що платили посередникам навіть 3 тисячі доларів, щоб отримати українське посвідчення водія. Оскільки оскаржені зізналися у всьому і погодились співпрацювати з правоохоронними органами, розкриваючи всі деталі цієї нелегальної процедури, Районний суд у місті Новий Тарґ наклав на них лише грошову форму покарання. Одинадцять підсудних оштрафовано на 400 доларів кожного. Їхні недійсні посвідчення анульовано. Це перший вердикт у справі купівлі посвідчень в Україні.

Ініціаторами «водійського туризму» були двоє чоловік з містечка Новий Тарґ, які поширювали інформацію про українські посвідчення на шпальтах місцевих газетах та в Інтернеті. За таким самим принципом працювали й інші так звані посередницькі фірми, гарантуючи безболісне і швидке оформлення всіх документів. Мережа посередників діяла також і західних областях України. Кандидати на водіїв могли розраховувати на проїзд, проживання і харчування під час поїздки за посвідченням. Їх також прописували в Україні. Далі «екскурсія» прямувала до МРЕВ ДАІ, і там, без екзаменів і зайвих питань, гості з сусідньої Польщі отримували новеньке посвідчення водія. Після повернення додому вони або обмінювали українські посвідчення на польські відповідники, або ж користувались українськими. Ця схема працювала кілька років і, за деякими даними, й надалі діє.

Слідство у справі нелегального обороту українськими посвідченнями продовжується. До з'ясування всіх обставин торгівлі документами задіяні також консульські установи в Україні та Польщі. Прокуратура у містечку Новий Тарґ порушила додатково 65 справ. Також прокуратури в інших польських містах ведуть відповідні розслідування. Оскільки ті, хто покаявся і погодився співпрацювати зі слідчими, могли розраховувати на грошове покарання, іншим підозрілим загрожують три роки позбавлення волі.

Ймовірно слідство матиме міжнародний характер. Польські прокурори звернулися до українських екзаменаційних відділень з клопотанням про надання необхідної інформації і допит свідків. Зібрані польськими прокурорами докази відносно громадян Україні, які продавали посвідчення водія, невдовзі буде передано українським центральним слідчим органам.

• Закладка
• links.i.ua |
• Facebook |
• Livejournal |
• Twitter
• - Що це таке?

Утрачене стратегічне партнерство чи перезавантаження? Якщо посилатися виключно на слова президентів, Україну і Польщу чекає сонячне майбутнє. Преса пише про холодні сусідські відносини. Чия правда?

Минулого тижня Президент України перебував у Польщі з офіційним візитом. Це був перший його візит, не враховуючи приїзду до Кракова на поховання Леха Качинського. Перший, попри те, що Віктор Янукович уже рік обіймає пост президента; попри те, що запрошення з Варшави надійшло вже давно.

Оскільки візит мав статус офіційного, Президента України привітали зі всіма почестями, однак набагато скромніше, ніж президента Росії, який відвідав Польщу під кінець минулого року. Також у польському медіа-просторі інформація про цей візит була далеко не головною. Якщо й була мова про українського президента, то основними моментами репортажів було переслідування української опозиції з боку влади і те, що Європа в регіоні більше не робить ставки на Україну. Саме з такою заявою виступив Єжи Бузек після телефонної розмови з Юлією Тимошенко.

У даний час дуже модно підписувати дорожні карти. Таку ж карту підписали Президенти України та Польщі на 2011-2012 рр. За повідомленнями ЗМІ, у цьому документі немає жодного слова про підтримку з боку Варшави щодо встановлення безвізового режиму для України. Це питання українська сторона хотіла внести до дорожньої карти на етапі її підготовки, розраховуючи, що, з уваги на спільне проведення Євро-2012, Польща на це обов'язково погодиться . Однак Польща не тільки не погодилася на такого роду зобов'язання, але й відмовилася розмістити в тексті навіть декларацію про лобіювання безвізового режиму для України. Отож перезавантаження нам не бачити.

Більш оптимістичними є результати візиту з економічної точки зору. Президенти взяли участь в Економічному форумі «Україна-Польща» та Конференції керівників регіонів обох країн. У ході зустрічі підписано також меморандум про співробітництво між українським і польським Державними агентствами з питань інвестицій і Українсько-польською економічною палатою у Польщі. Однак і у цьому випадку слід бути стриманим оптимістом. Адже невідомо про який документ йде мова - меморандум чи угоду? На сайті Президента України і в українських ЗМІ є інформація про підписання меморандуму, в той час офіційний сайт глави Польщі і польські мас-медіа пишуть про укладення угоди. Ця, як здавалося б, незначна неточність має важливе значення для тлумачення співробітництва. Адже меморандум є документом, що викладає фактичну або юридичну сторону будь-якого питання, а сутністю угоди є волевиявлення - встановлення прав або обов'язків між сторонами. Після порівняння змісту документа у двох мовних версіях виявилося, що це все ж таки угода, яка, за великим рахунком, обмежується до бажання активізувати інформаційну співпрацю.

Співробітництво в енергетичній сфері - без змін. У відповідь на пропозицію з боку України долучитися до модернізації української газотранспортної системи, Польща дипломатично промовчала. Варшава також відмовилася брати на себе будь-які зобов'язання щодо продовження нафтопроводу «Одеса - Броди» до Плоцька і Ґданська, обіцяючи, що розгляне можливість розробки плану дій. Іншими словами поляки відповіли «нас це питання не цікавить».

На завершення візиту у Варшаві Броніслав Коморовський влаштував для Віктора Януковича урочистий прийом з українськими пісням, зранку наступного дня подарував пару коней - Гуцулів. Оскільки підписані документи, без проблем можна забрати на борт президентського лайнера, як же бути з кіньми?..

Слухаючи промов Президентів України і Польщі під час прес-конференції, склалося враження, що це конкурс на найкращий сольний виступ. Адже президенти вихвалювали свої країни, майже не звертаючи уваги на двостороннє співробітництво. Навіть якщо й була про це мова, то лише у контексті односторонніх інтересів Києва та Варшави. Хоча своїми жестами політики намагалися показати світові, що їх відносини є дружніми, а дві країни єднає стратегічне партнерство, останній рік довів зовсім інше. Тому я погоджуюся з думкою українських і польських експертів про те, що українсько-польське стратегічне партнерство відбулося і залишилося у минулому, разом із шансом на вступ України у ЄС... принаймні протягом найближчих кількох десятків років.

• Закладка
• links.i.ua |
• Facebook |
• Livejournal |
• Twitter
• - Що це таке?