Архіви 2010-12

Україна і Польща - без газу?

Обіцянки обіцянками, а реальне співробітництво керується своїми законами. Якщо немає економічної вигоди, ніхто не буде витрачати свій час і фінанси задля самої ідеї. Саме ідейна бездохідність призвела до зменшення зацікавлення українським ринком закордонних інвесторів. Мова йде про Польський нафтовидобувний і газовий концерн «PGNiG». Ймовірно вже в першому кварталі 2011 року поляки залишать український ринок. Корупція, нестабільне законодавство, непередбачувані дії міністрів - все це лякає і відштовхує закордонних інвесторів, які охоче обмінюються своїм негативним досвідом з бізнесменами з різних країн.

Польський нафтовидобувний і газовий концерн «PGNiG»

Поляки дуже шкодують, що інвестували в український ринок. Польська преса, з посиланням на представника «PGNiG», пише про невдоволення і різку критику на адресу України. Поляки вважають, що співробітництво в рамках українсько-польської компанії «Девон» стало найбільшою помилкою. Щоб її виправити, вже протягом кількох тижнів вони ведуть переговори із низкою українських компаній щодо продажу активів. Адже понад 36% акцій компанії «Девон» належать польській державній нафтогазовій компанії «PGNiG».


Компанію «Девон» засновано ще у 1999 році українським «Нафтогазом» і польським «PGNiG». Метою цього співробітництва був пошук і видобуток газу на території України та його експорт до Польщі. Все було б добре, якби не внесено зміни до українського законодавства відносно використання видобутого газу на внутрішні потреби країни. В результаті весь газ, видобутий на території України, можна було реалізувати тільки українським підприємствам. Це - з очевидних причин - не влаштовувало поляків. Адже не для того було досягнуто домовленості на державному рівні, щоб пізніше їх не дотримуватись. Зрештою українська влада не сприяла розвиткові компанії «Девон» з перших днів її діяльності. Протягом десяти років компанії не вдалося отримати ліцензії на видобуток газу. Тому пошукові і видобувні роботи вела на основі запозичених ліцензій, наданих іншим (українським) підприємствам. Клопотання з боку польського уряду та офіційні звернення не переконали українських чільників, що двостороннє співробітництво слід підтримувати і розвивати. Польща є стратегічним партнером для України, і такі питання повинні вирішуватись протягом лічених годин. Це є свого роду тест на реальність цього ж партнерства. Поляки вважають, що політика взяла гору над бізнесом. На додаток ця політика з боку України є неприхильна для Польщі.

Напередодні правління «PGNіG» офіційно розкритикувала дії української сторони відносно іншого газового контракту. Відповідно до отриманої інформації, з 1 січня 2011 року НАК «Нафтогаз» не буде постачати до Польщі газ, попри існуючі домовленості про його поставки до 2020 року. Українська монополія, аргументуючи своє рішення, посилається на національне законодавство, яке буцімто забороняє експортувати газ.

За словами польського експерта з питань енергетичного ринку Анджея Щесняка, співробітництво між Україною і Польщею у сфері газопостачання є на низькому рівні. Коли Польщі не вистачало газу, Україна не продала їй навіть невеликих обсягів. Українська влада також заблокувала постачання законтрактованого польською компанією «PGNіG» газу у німецького «E.ON Ruhrgas» через територію України. Така політика шкодить не лише Польщі, а й самій Україні, яка ніколи не зможе диверсифікувати джерела енергії. Для польських політиків це є також підтвердженням того, що Україна не готова грати за європейськими правилами. У дипломатичних колах вже давно заговорили про те, що не варто приділяти Україні більше уваги, ніж будь-якій іншій країні в регіоні. Може саме тому Білорусія від 1 січня 2011 отримала безвізовий режим до Польщі, а не Україна.

Різдвяні традиції у Польщі

Польща є однорідною країною, якщо йдеться про віросповідання. Майже 90% громадян - віряни Римо-католицької Церкви. Ймовірно саме тому релігійні свята мають довгі традиції і всенародне значення. До таких свят зараховується Різдво. Я вирішив поцікавитись, як святкує його сім'я пані Марії.

оплаток, Різдво, побажання

Різдво розпочинається 24 грудня увечері. Саме цього дня поляки прикрашають ялинку, під яку кладуть подарунки з нагоди так званої «різдвяної зірки». Діти вірять, що їх приносить ангел або ж Святий Миколай. На сході Польщі перед вечерею запалюють свічки на гробах близьких. Як тільки зійде перша зірка, яка привела трьох царів до Вефлеєму, вся сім'я збирається за столом на Святій вечері. У Польщі її називають віґілією від латинського слова vigilare - нічне чування напередодні релігійного свята. Перед вечерею рідні складають собі побажання, відламуючи при цьому один від одного шматочок оплатка - тонкої як папір випічки з білого борошна і води без додавання дріжджів. Це прадавній християнський звичай - символ доброти, пробачення і єдності. Зберігся він до наших днів у Польщі, Литві, Словаччині і в західних регіонах України.

Польський і український звичай Святої вечері дуже схожі. Стіл покривається білою скатертиною, під яку кладуть невелику кількість сіна.

різдвяні страви у Польщі

На святковому столі повинно бути 12 страв, серед яких найголовнішими є: борщ з вушками (пельменями) з капусти і грибів, риба, варена капуста з квасолею, голубці, вареники з капустою, випічка з маком, компот з сухофруктів. На східних теренах популярною стравою є кутя. Під час вечері треба обов'язково скуштувати кожну з дванадцяти страв, щоб жодної з них не бракувало наступного року.

За польськими звичаями цього вечора не можна їсти м'ясних страв. Хоча церковна влада у Польщі скасувала цей піст у 2003 році, люди й надалі - за традицією - його зберігають.

Після Святої вечері і колядування опівночі в церквах (костелах) розпочинається пастирка - нічне богослужіння. Назва виводиться від слова «пастир, пастух», і є згадкою про пастухів, які першими дізналися про народження Христа і прийшли його привітати.

Окрім суто релігійних звичаїв різдвяного святкування, у Польщі є ряд забобонів. Наприклад, напередодні Різдва не можна шити і прясти, оскільки це зваблює демонів. Цього дня першим гостем у домі повинен бути молодий хлопець - це ознака щастя і злагоди на наступний рік. Хвороба під час свят означає проблеми зі здоров'ям. Дехто кладе у гаманець луску різдвяного коропа, який господиня готує на вечерю. Це символізує щастя і багатство. Щоб захистити домашніх тварин від злих духів, їх частують стравами, які цього вечора були на столі.

Загалом Різдво є улюбленим святом у Польщі. Адже це сімейне свято, повне тепла і добра. Саме тому поляки повертаються до своїх домівок з різних куточків світу, щоб принаймні кілька днів провести з рідними та друзями.

Працевлаштування українців у Польщі

Недавно українські ЗМІ інформували про те, що з 1 січня 2011 року громадяни України зможуть працювати протягом одного року в Польщі без дозволу на працевлаштування. Хочу спростувати цю інформацію. По-перше, відповідне положення було прийнято ще у 2006 році. Отож українці вже чотири роки працюють у Польщі відповідно до спрощеної системи працевлаштування. У грудні цього року прийнято рішення про продовження дії даного законодавства, оскільки в попередньому положенні було встановлено обмеження до кінця 2010 року. По-друге, не протягом одного року, а не більше шести місяців протягом року.

Міністр праці і соціальної політики Республіки Польща

Йоланта Федак, Міністр праці і соціальної політики Польщі

Польське Міністерство праці і соціальної політики ще 30 серпня 2006 році прийняло «Положення про працевлаштування іноземців без необхідності отримання дозволу на працевлаштування». Відповідно до цього документа, громадяни України можуть працювати в Польщі без дозволу на працевлаштування, але за наявності безкоштовної реєстрації в місцевих органах працевлаштування (Powiatowy Urząd Pracy). Це правило стосується визначених категорій громадян і видів трудової діяльності.


Хто може працювати в Польщі без дозволу на працевлаштування?
Без обмеження до шести місяців.
- вчителі іноземних мов у школах, дитсадках і інших навчальних закладах;
- науковці у вишах;
- випускники польських навчальних закладів кожного рівня ;
- духовенство;
- учасники різних програм, що фінансуються Європейським Союзом і іншими міжнародними організаціями. Мова йде про стажування, тренінги, консультації і інші висококваліфіковані послуги, які можуть надавати українці. У цьому випадку вирішальним фактором для працевлаштування без дозволу є міжнародне фінансування заробітної плати в рамках коротко- або довгострокового працевлаштування в Польщі.

Обмеження до шести місяців.
- всі інші категорії громадян України, Білорусі, Росії, Молдови і Грузії на будь-якій посаді.

Інші обмеження.
- студенти, які навчаються в Польщі на стаціонарній формі навчання - але тільки в липні, серпні і вересні;
- постійні кореспонденти, якщо вони зареєстровані в Міністерстві закордонних справ Польщі;
- актори, режисери, диригенти, музиканти, співаки, танцюристи, циркачі - але не більше 30 днів на рік;
- науковці під час конференцій - але не більше 30 днів на рік;
- спортсмени, які є членами національних збірних команд;
- представники міжнародних спортивних організацій.

Які документи необхідно оформити на працевлаштування без дозволу?
Польський роботодавець, у якого працюватиме громадянин України, повинен звернутися до повітового управління праці (Powiatowy Urząd Pracy) з заявою про реєстрацію іноземця. Ця довідка є безкоштовною, і роботодавець оформить її на місці протягом 10 хвилин. У документі вказуються дані громадянина України, місце і період працевлаштування. Заявка оформлюється в двох примірниках. Один примірник залишається у повітовому управлінні, а другий РОБОТОДАВЕЦЬ ВІДДАЄ ГРОМАДЯНИНУ УКРАЇНИ в руки. Довідка є основним документом, який підтверджує легальність вашого працевлаштування і перебування на території Польщі. Через її відсутність прикордонна служба може вас депортувати. Тому варто мати довідку з собою під час перетину кордону. Попередніми роками, саме через відсутність цієї довідки, багато українців було депортовано з Польщі.

Міфи про працевлаштування українців у Польщі
Українські ЗМІ пишуть, що легальне працевлаштування не вигідне для українців, тому що роботодавець зменшить розмір їхньої заробітної плати за рахунок сплати податків. Отож ні. Якщо ви працюватимете легально, роботодавець не може платити вам менше від мінімальної заробітної плати. На 2011 рік вона становить 1386 злотих. Після сплати податків ви отримаєте 1000 - 1100 злотих. Саме стільки роботодавці платять тим, хто ризикує працювати нелегально, і не має значення, чи це українець, чи поляк.

Реєстрація у повітовому управлінні праці є вигідною для працівника і роботодавця. Адже у випадку виявлення порушення законодавства працівника депортують, а роботодавця штрафують на 5000 злотих і зобов'язують до сплати податків. Це не теорія, а дійсність. Адже прикордонна служба має широкі компетенції і працює не лише на кордонах, а по всій країні. Крім неї, за легальністю працевлаштування стежать інші місцеві і державні органи. У 2009 році прикордонники і інші служби викрили 10 000 нелегальних працівників.

Польща, Росія і США - без перезавантаження

Для польської дипломатії минулий тиждень був надзвичайно насиченим. У понеділок президент Польщі Броніслав Коморовський зустрівся з президентом Росії. Цього ж дня прем'єр-міністр Дональд Туск перебував у Німеччині, де спілкувався з Ангелою Меркель. Не встиг ще Медведєв сісти у свій літак, як уже наступний урядовий лайнер приземлився у Варшаві з президентом Німеччини на борту. В середу польські чільники покинули країну: президент відлетів до США, а глава уряду - до Туреччини. Однак чи кількість цих візитів переходить у якість, щиро сумніваюся. Прикладом невдалого планування зовнішньополітичної діяльності польськими політиками є несумісна послідовність розмов з президентами Росії і Америки.

Коморовський, Медведєв, Варшава 2010

Президенти Польщі і Росії, Сайт Президента Польщі

На початку цього тижня у Польщі з дводенним візитом перебував Дмитро Медведєв. Подія важлива - насамперед для Польщі. Адже президенти Росії відвідують Варшаву в середньому раз на десять років. Тому польські політики і експерти жваво коментували кожний жест, кожний крок, кожне слово Медведєва. Уже наступного дня появилися навіть твердження, що завдяки цьому візиту Польща стала гравцем першої ліги. Мова йде про міжнародну політику. Дехто з оглядачів оцінив цю зустріч як переломний момент у двосторонніх відносинах, а дехто - як безрезультатне політичне шоу. Я схиляюся до оцінки останніх. Хоча сам візит був знаковим з огляду на те, що відбувся, мав бути також новим поштовхом для подальшого розвитку двосторонніх відносин. Дії і заяви польського президента протягом наступних днів перекреслили цю ілюзію.

Коморовський, Обама, США 2010

Президенти Польщі і США, Сайт Президента Польщі

Попрощавшись з Дмитром Медведєвим, президент Польщі відправився до Америки - свого союзника. Головна тема розмов - присутність американських військ на території Польщі. Перемовини виявились успішними, оскільки США заявили про готовність розмістити у 2013 році на території Польщі підрозділ Військово-повітряних сил, 16 винищувачів F16 і чотири транспорті літаки Геркулеси. У контексті публікації Wikileaks інформації про антиросійські плани з боку НАТО і Польщі, ці заяви не були до вподоби Москві. Висновок - перезавантаження не буде. Зрештою Коморовський у розмові з Бараком Обамою констатував, що важко перезавантажити тисячолітні польсько-російські відносини. Новий етап назвав ризикованою інвестицією, яку Польща буде реалізовувати відповідно до принципу «довіряй, але перевіряй». Росія дуже добре пам'ятає цю фразу з часів холодної війни. Саме так Рональд Рейган свого часу укладав відносини з Радянським Союзом.


Тепер же Росія не має підстав і мотивації для реального покращення взаємовідносин. Хоча теоретично, завдяки досягнутому порозумінню між Росією і США щодо нерозміщення у Польщі протиракетного щита, суперечності між Москвою і Варшавою зникли. Проте виникла, або радше вийшла правда про нові перешкоди. Wikileaks оприлюднив так звану «стратегію Сікорського». Глава польського МЗС Радослав Сікорський, з огляду на недовіру до Росії, запропонував США обмін інформацією про Росію, яку мають розвідувальні служби двох країн. Він вважає, що Росія є для Польщі реальною загрозою. Противагою для цієї небезпеки мало б стати «Східне партнерство» ЄС, створене за ініціативою Польщі. В результаті командування НАТО розробило план захисту Польщі і прибалтійських країн. План спрямований проти Росії, що підриває довіру між Москвою і Вашингтоном, а у сфері безпеки - між Росією і НАТО, не говорячи вже про польсько-російські відносини. Кремль уже висловив своє незадоволення з цього приводу. Таким чином Польща знову стала суб'єктом міжнародних суперечок, а не повноцінним їх гравцем, як цього прагнула.

Довгоочікуваний візит президента Росії до Польщі

Врешті-решт Польща дочекалася приїзду Дмитра Медведєва. Це важлива подія для Варшави. Адже президент Російської Федерації відвідує її втретє протягом двадцяти років. У 1993 році відбувся офіційний візит Бориса Єльцина, у 2002 році - президента Володимира Путіна. Тому не дивно, що польські політики і преса так переживають цю подію.


Авто Президента Росії

Авто Президента Росії, Сайт Президента Польщі

У Варшаві повна мобілізація всіх спецслужб. Для забезпечення візиту залучено аж дві тисячі співробітників спецназу і поліції. На вулицях безліч поліцейських машин, а повітряний простір невпинно охороняють гелікоптери. Навіть під час візитів американських президентів до Польщі не застосовувалися такі засоби безпеки. Яким же був цей візит? Чи мають рацію ті, хто урочисто проголошує перелом у польсько-російських відносинах? Які будуть наслідки для України?

Немає сумніву, що приїзд президента Медведєва є знаковою подією для польсько-російських відносин, хоча б тому, що господарі Кремля рідко приземляються на польських теренах. Разом з президентом прибули ряд міністрів, зокрема закордонних страв і юстиції. Приїхав також генеральний прокурор. З польського боку привітати почесного гостя прибув уряд у повному складі, крім прем'єр-міністра Дональда Туска, який зустрівся з президентом Медведєвим віч-на-віч увечері.

Склад офіційної делегації підтверджує важливість візиту. Однак найголовнішим є сам приїзд і дружні жести Медведєва. Адже Польща, починаючи з 1991 року, прагнула покращення взаємовідносин. Втім Росія не дуже цікавилася прагненнями Варшави. Не зміг розтопити льодової стіни ні президент Александр Квасневський, який був позитивно налаштований до Росії, ані тим паче антиросійський Лех Качинський. Чи вдасться це Броніславу Коморовському? Так, але за умови, що цього хотітиме російська сторона. Все вказує на те, що Москва змінила свою позицію і своє ставлення до Польщі. Цьогорічна авіакатастрофа під Смоленськом, під час якої загинув президент Лех Качинський, прискорила реалізацію нової російської стратегії щодо Польщі.

Броніслав Коморовський і Дмитро Медведєв

Броніслав Коморовський і Дмитро Медведєв, Сайт Президента Польщі

В історичному плані Кремль вирішив піти назустріч Польщі для з'ясування всіх обставин катинської трагедії з часів Другої світової війни. У травні поточного року російська сторона передала Польщі перший комплект документів, а в грудні - наступний. Російська Дума прийняла резолюцію про визнання вбивства польських офіцерів у Катині злочином. На рівні президентів узгоджено плани створення двостороннього Центру діалогу і порозуміння.


В економічному плані вдалося успішно завершити тогорічні газові переговори, попри застереження з боку Європейської Комісії. Спостерігається ріст товарообігу між двома країнами. Не було жодних політичних непорозумінь, які б впливали на економічні відносини, як це було в минулому. На міжнародній арені також, здається, все йде до кращого. Завдяки досягнутому порозумінню між Росією і США у сфері розміщення у Центральній Європі системи протиракетної оборони, це питання перестало бути кісткою незгоди між Москвою і Варшавою. Новим поштовхом для подальшого розвитку двосторонніх відносин є підписання ряду угод про співробітництво в енергетичній сфері, охорону навколишнього середовища, юридичну взаємодію, торгівлю, інвестиції, регіональну політику.

Відповідаючи на поставлене запитання: чи мають рацію ті, хто урочисто проголошує перелом у польсько-російських відносинах? - вважаю, що ні. Перелом означає радикальні зміни, значне покращення або погіршення існуючого співробітництва. Сучасні польсько-російські відносини є досить стабільними. Так зване «перезавантаження» триває щонайменше два роки. Офіційний візит Дмитра Медведєва закріпить цю стабільність. Перелому не буде також тому, що Польща і Росія не мають спільних стратегічних інтересів. Для Кремля Варшава є однією з європейських столиць - однією з багатьох. Отож, не варто сприймати дипломатичних жестів, як гарантії довічної любові і стратегічного союзу. Дипломатія - це гра, у якій Росія є чудовим гравцем.

Щодо України, то даний візит не матиме для неї жодних наслідків. Хоча це хороша інформація для Києва. Налагодження відносин між Варшавою і Москвою є для України шансом на рівні і відкриті контакти з Польщею і Росією, без необхідності вибирати «або схід, або захід». Хоча і в цьому плані не все так просто. Офіційна політика - це одне, а реальна політика - зовсім інше.

BBC © 2014Бі-Бі-Сі не несе відповідальності за зміст інших сайтів

Цю сторінку краще видно в останній версії браузера з активованою функцією CSS