Архіви 2010-10

Шенгенські візи, ЄВРО-2012 і проблеми українців на кордоні

У попередній статті я писав про проблеми поляків під час перетину українського кордону. Один з читачів запропонував проаналізувати труднощі українців при в'їзді до Польщі. Про довгі черги наземних кордонів ми всі знаємо, але про такі самі черги в аеропортах ні. Тому я відвідав летовище в Катовіце, щоб знайти відповідь на запитання, чому ж так відбувається.

Летовище в місті Катовіце, Польща

Летовище в місті Катовіце, Польща

Я сам неодноразово бував на цьому летовищі. Адже тут діє пряме авіасполучення з Києвом. Завдяки дешевим квиткам багато подорожуючих вибирає саме цей варіант. Тим паче, що літак з України приземляється на польському летовищі аж чотири рази на тиждень.

Я недавно написав у польських ЗМІ статтю про труднощі українців під час перетину кордону на летовищі в Катовіце: довгі черги, багато запитань від прикордонників, а навіть затримання. Відповідь на ці запитання я отримав від польських прикордонників. Кілька днів після опублікування статті до мене звернувся прес-секретар прикордонної служби з цікавою пропозицією - приїхати на летовище і ознайомитися з роботою прикордонників. Це запрошення я прийняв із задоволенням. Після кількох годин візиту на летовищі я не лише побачив, які проблеми мають українці на кордоні, але й дізнався про причини цих труднощів.

Під час перебування на летовищі моїми супровідниками були прес-секретар регіональної прикордонної служби і комендант летовища. Завдяки цьому я міг зайти в кожне приміщення, побачити, як відбувається паспортний контроль, ознайомитися з інформаційною системою Шенгенської зони (SIS, Schengen Information System). Ця база даних відслідковує правомірність пересування осіб і предметів через кордони і на території країн-членів Шенгенської угоди. Саме цей документ установлює правила пересування через внутрішні і зовнішні кордони в рамках Європейського Союзу. В даний час кордон Польщі з Україною є кордоном Шенгенської зони.

Повернемося до довгих черг. Дійсно вони є і навряд швидко зникнуть з уваги на жорсткі правила пересування. Польські прикордонники, які несуть відповідальність за в'їзд іноземців до Шенгенської зони, просто-напросто зобов'язані перевіряти всі документи: паспорт, запрошення, броню, квитки, фінансове забезпечення. Ось чому обслуговування кожного подорожуючого триває кілька хвилин. Це стандартна і обов'язкова процедура. Прискорити цей процес можна лише завдяки правильному оформленню документів. Усе починається з візи. Варто підкреслити, що лише консульство є відповідним місцем для її оформлення. Якщо хтось скористається послугами посередника, то може сподіватися проблем на кордоні. Адже інколи посередники фальсифікують документи з метою отримання візи. Мова йде насамперед про запрошення чи броню в готелі. Такі фальсифікації трапляються часто, про що мені розповіли польські прикордонники. На додаток інколи під час клопотання про візу, часто вказується одна мета перебування, а на кордоні зовсім інша. Прикордонники, однак, швидко виявлять цю розбіжність і можуть відмовити у в'їзді на територію Польщі, оскільки така віза вважається недійсною.

Недавно міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко заявив про ймовірність розгляду Плану дій зі скасування візового режиму для українців під час найближчого саміту Україна-ЄС. Своєю чергою, прем'єр-міністр має ще більші сподівання - підписання угоди про безвізовий режим з Європейським Союзом до середини 2012 року. Однак навряд чи це можливе. Під час розмови з польськими митниками я дізнався, що вже розроблено план підготовки до ЄВРО-2012. Польща ймовірно введе спрощені умови видачі віз громадянам України. Однак усі її сусіди - країни Європейського Союзу - відновлять паспортний і митний контроль на своїх внутрішніх кордонах. Тому є підстави не вірити в обіцянки українських чільників, що ЄС швидко відмінить візовий режим. А щодо ЄВРО-2012, питання віз не є питанням виключно Польщі чи Брюсселя, а всіх країн-членів Шенгенської угоди.

Штучне запліднення - моральна дилема Польщі

У Польщі не вщухають емоції. Цього разу католицька країна потерпає від кризи моральних авторитетів, політичного протистояння і релігійного фундаменталізму. Кісткою незгоди стала ймовірність законодавчого впорядкування методу запліднення in vitro, тобто штучного запліднення яйцеклітини у контрольованому середовищі поза живим організмом, у пробірці.

Штучне запліднення яйцеклітини

Штучне запліднення яйцеклітини

Це питання не нове, оскільки його розгляд триває вже кілька років. Востаннє його обговорювали під час президентської передвиборчої кампанії. Тоді ж тему штучного запліднення використовували для суто теоретичних дискусій - подібно як в Україні питання російської мови. В той час не було відповідної парламентської більшості, яка б могла прийняти цей закон. Тепер же прихильників у польському Сеймі побільшало. Польські політики вважають, що безплідність як цивілізаційну хворобу, слід лікувати з використанням державних коштів. Адже метод штучного запліднення є дорогою медичною технологією. Однак не це поділило польських політиків. Гострі суперечки виникають з суто релігійних причин, тому що Католицька Церква у Польщі не погоджується на використання технології штучного запліднення.


Попередніми роками польський парламент розглядав кілька законопроектів про фінансування з державного бюджету запліднення in vitro. Мова йшла про часткове або повне відшкодування коштів, витрачених бездітними парами на цю медичну технологію. Однак до сих пір не вдалося прийняти жодного закону, оскільки опонентом методу штучного запліднення є не тільки консервативні політичні сили, а й Католицька Церква. Чільники цієї впливової у Польщі організації виступають проти знищення людських ембріонів у процесі процедури штучного запліднення. Адже в рамках технології in vitro запліднюється кілька яйцеклітин, і лише одна з них використовується для «вирощування» повноцінної дитини. Саме непохитна позиція Католицької Церкви перекрила в минулому шлях до компромісу в Сеймі. Також цього разу Церква використовує свої важелі, щоб вплинути на роботу депутатів. Архієпископи погрожують відлученням від Церкви тим депутатам, які голосуватимуть за прийняттям закону про штучне запліднення.

Чи залякування церковними покараннями вплине на роботу парламентаріїв? І так, і ні. Якщо попередніми роками позиція Церкви враховувалась, аналогічно тепер може бути вона вирішальною. Однак змінилися обставини. Польщею не керує вже консервативна партія «Право і справедливість», яка у всьому підпорядковувалася Церкві. А й сама Церква втратила свій авторитет після багатьох скандалів за участю польського духовенства. Польське суспільство сприймає церковні обряди і настанови як елемент традиційної спадщини, який повинен обмежитися стінами церков.

За даними польського Центру дослідження громадської думки аж 70 відсотків поляків не погоджуються з позицією єпископів у питанні про штучне запліднення. З кожним роком кількість прихильників технології in vitro, або радше опонентів Церкви збільшується. Політики, які голосуватимуть за прийняття закону, мають підтримку з боку суспільства. Це для них - напередодні місцевих виборів - важливіше від офіційної позиції Церкви. Адже Польща, згідно з конституцією, є світською державою, і Церква не може здійснювати тиску на роботу парламенту. Те, що відбувається, є прямим порушенням принципу світської держави, вважають політики. Тому не дивно, що погрози про відлучення від Церкви сприймаються багатьма як шантаж і неправомірне втручання у законодавчий процес.

Провладні політики, однак, не злякалися попереджень з боку Церкви. Президент Броніслав Коморовський висловив сподівання, що в майбутньому Церква оцінить цей компроміс. Прем'єр-міністр Дональд Туск однозначно підтримав висунутий законопроект. А що зроблять парламентарії? Проголосують за і проти, кожен відповідно до свого сумління. Адже під час даного голосування буде відмінено обов'язок дотримання партійної дисципліни.

Нові факти про причини авіакатастрофи літака Качинського

З'ясовування причин авіакатастрофи президентського лайнера, який розбився у квітні під Смоленськом, увесь час продовжується. Ще довго чекатимемо на офіційні висновки, бо це довготривалий процес. Хоча розслідування засекречено, і ніхто з офіційних представників не інформує про результати роботи прокурорів, ми, завдяки журналістському слідству, дізнаємося про нові факти. Польські журналісти неодноразово доводили, що вміють працювати краще ніж слідчі органи. Завдяки їхній роботі в Польщі, в Росії і в Україні, можемо відповісти на два важливі запитання.

Лех Качинський і президентський літак

Лех Качинський, Сайт Президента Польщі

Чи можна було приземлитися за погодних умов, які панували на смоленському летовищі в день авіакатастрофи літака з Президентом Лехом Качинським на борту?


В рамках аналізу різних варіантів відповідь на це питання дали журналісти польського каналу TVN. На їхнє прохання у Київському національному авіаційному університеті українські пілоти провели симуляцію польоту літака Ту-154. Запрограмувавши симулятор на видимість близько 50 метрів, пілоти посадили машину в аналогічних погодних умовах, покладаючися виключно на бортове обладнання. Проведено також додатковий експеримент. Пілоти спробували посадити літак при нульовій видимості. Хоча це суто теоретичний варіант, бо за таких умов приземлення заборонено, однак і в цьому випадку пілоти змогли приземлитися.

Ця симуляція є одночасно відповіддю на наступне питання: чи рішення про скасування тренування польських пілотів на симуляторі польотів було правильним кроком? Адже польські військові пілоти вже кілька років тренувалися тільки в реальних умовах, в яких неможливо було проробити різні варіанти, зокрема й здійснювати посадку літака за складних погодних умов. Також командир президентського літака Аркадій Протасюк не пройшов навчання на симуляторі у ролі першого пілота. Під час посадки літака у Смоленську міг розраховувати лише на свою теоретичну підготовку.

Чи Президент міг наполягти на тому, щоб пілоти посадили літак попри складні погодні умови?

Журналісти інформаційного каналу TVN24 оприлюднили фрагмент розмови з чорного самописця, яка підтверджує тиск на екіпаж. «Якщо не здійснимо посадку, то він нас вб'є», - сказав командир літака Аркадій Протасюк за кілька секунд до катастрофи. Кого мав на увазі пілот? Журналісти знайшли відповідь у попередніх діях Президента Качинського. Під час російсько-грузинської війни польський чільник організував політичну поїздку до Грузії. Тоді на борту польського літака перебували також лідери України, Литви, Латвії і Естонії. Як виявилося, пілоти відмовилися виконувати усне доручення Леха Качинського про приземлення на летовищі у Тбілісі у розпал бойових дій. Існувала реальна небезпека того, що літак можуть збити, і тому пілоти хотіли приземлитися на запланованому раніше летовищі в Азербайджані. Відбувалася гостра розмова між екіпажем і главою держави. Лише після отримання наказу в письмовій формі від безпосередніх головнокомандувачів з Варшави, пілоти посадили літак. Одним з пілотів був Аркадій Протасюк - командир льоту до Смоленська. Ймовірно саме тому пілоти ферального рейсу вирішили, ризикуючи життям, приземлитися. Адже на борту президентського лайнера було керівництво повітряних сил. За таких обставин пілоти не могли відмовити Президентові.

Чи відповідальним за авіакатастрофу є виключно Президент Лех Качинський? Поки що зарано констатувати, хоча є всі підстави вважати цей варіант найбільш реальним. Без сумніву, велике значення мали невідповідна підготовка пілотів і організація перельоту польського Air Force 1. Остаточну версію знатимемо за кілька років, але й та буде неповною. До сих пір поляки не пізнали причин авіакатастрофи літака з генералом Владиславом Сікорським на борту, який загинув 4 липня 1943 року на Гібралтарі. Сікорський був головнокомандувачем Польських збройних сил і прем'єр-міністром уряду Польщі в екзилі.

В Україну в'їхати важче ніж в Європейський Союз

Про те, що в'їзд на територію країн Європейського Союзу є інколи складним питанням, знають всі українці, які подорожують. Однак про те, що це правило діє у зворотному напрямку, я дізнався зі шпальт преси. Не писатиму про корупцію, бо ця хвороба всім відома і, здається, не виліковується. Кілька слів про інші проблеми іноземців, які їдуть в Україну.

Українська стіна

Нещодавно у польській авторитетній газеті «Gazeta Wyborcza» опубліковано статтю, в якій описано «пригоди» поляків на українському кордоні. Для багатьох Україна є цікавим і привабливим місцем відпочинку. Тому триденні і одноденні екскурсії до Львова є популярними. Група молоді з Кракова вирушила з самого ранку на кордон, щоб швиденько перетнути кордон і якомога більше часу присвятити відпочинку та ознайомленню з Україною. Їхнє знайомство з сусідньою країною розпочалося з проблем. Польські митники в Медиці їх оформили без перешкод, натомість українські митні органи в Шегині тримали поляків кілька годин. Причина затримки - причеп. Екскурсія не могла в'їхати на територію України, оскільки подорожувала мікроавтобусом з причепом. Виявилося, що відповідно до правил дорожнього руху, мікроавтобус не може їхати з причепом, оскільки «експлуатація складу транспортних засобів у складі автобуса і причепа забороняється». Ось і все. Мікроавтобус затримано на кордоні. Після довгих перемовин не вдалося досягти порозуміння. Туристи повернулися. Відчепивши причеп і залишивши його в Польщі, знову прибули на кордон. Цього разу виникла нова перешкода. Українські митники вимагали від водія нотаріального дозволу на керування мікроавтобусом, оскільки транспортний засіб є власністю підприємця. Такими є вимоги українського законодавства. І знову почалося... як сказали б росіяни: «наша песня хороша, начинай сначала». Звісно, поляки були здивовані і роздратовані. Адже в Польщі, як і в інших європейських країнах, таких правил немає. На щастя, вдалося переконати митників, щоб «не співали пісню від початку», і впустили поляків. Як бачите, не так легко потрапити в Україну.

Це не був поодинокий випадок. З такою самою проблемою зіткнулися польські туристи на прикордонному пропуску Смільниця. Театральна група «Маска» з Жешова, їдучи мікроавтобусом на спектакль, перевозила у причепі декоративні матеріали необхідні для виступу. На жаль, їх також затримали. В результаті вистава не відбулася, оскільки актори не змогли приїхати.

Важко сказати, хто в цьому випадку мав рацію - подорожні чи правоохоронці. Це питання для юристів. Отримати відповідь на це питання сподіваються актори, які звернулися до Посольства України в Польщі.

Ці інциденти, звісно, не призведуть до міжнародного конфлікту, але вплинуть на погіршення ставлення польського (європейського) суспільства до України. Адже інформацію про це поширено не лише на шпальтах газет, а й у офіційних зверненнях до різних державних установ. Сподіваюся, що такого роду проблеми будуть вирішені якомога швидше. Адже 2012 рік не за горами, і все більше європейців їхатимуть в Україну, в якій діють неєвропейські стандарти. Важко буде іноземця це зрозуміти і ще важче переконати їх, що Україна повинна стати рівноправним членом возз'єднаної Європи.

BBC © 2014Бі-Бі-Сі не несе відповідальності за зміст інших сайтів

Цю сторінку краще видно в останній версії браузера з активованою функцією CSS