Хресні війни в Польщі

Кілька годин після авіакатастрофи літака, на борту якого перебував Лех Качинський, біля Президентського палацу у Варшаві скаути поставили хрест, щоб люди могли приносини туди квіти і свічки. Це мав бути тимчасовий символ національної скорботи, який, після поховання президентського подружжя, самі скаути планували забрати. Щоб уникнути скандалу, нещодавно відбулися тристоронні розмови за участю представників організації скаутів, адміністрації президента і церкви. Президент Броніслав Коморовський не брав участі в цих перемовинах і не давав жодних вказівок. Тому дехто критикує мовчання глави держави, який свідомо не піддався на провокації ультраправих кіл.

Тристороння група узгодила, що хрест буде урочисто перенесено до храму святої Анни у Варшаві, до катинської каплиці. Він мав також вирушити у поломництво до Ченстохови - духовної столиці Польщі. Сторони погодились, що офіційна резиденція Президента в демократичній країні, в якій держава і церква відокремлені одна від одної, не є найкращим місцем на будь-які релігійні символи. Однак виявилося, що не все так просто. Хоча саме скаути поставили хрест, не їм вирішувати, де він повинен стояти. В бій пішли ультраправі політики і релігійні фанати. Для опозиційної партії «Право і справедливість» і для радикальних католиків хрест став чудовою нагодою для політичної боротьби. Для політиків хрест став символом смерті Леха Качинського (а не Ісуса Христа), для прихильників ультра-католицького середовища (пенсіонерів, слухачів скандального католицького «Радіо Марія») хрест став предметом боротьби з державною владою. Оскільки перші, після програшу Ярослава Качинського на президентських виборах, за допомогою хреста хочуть покращити свій рейтинг, другі - абсолютно безпідставно «захищають» хрест, називаючи священиків, які урочисто прийшли його перенести, зрадниками і співпрацівниками служби безпеки. Безпідставно, бо в Польщі вже двадцять років ніхто, а тим більше держава, не бореться з релігійними символами. Навпаки, хрести є всюди - на вулицях, у державних установах, школах. Тому не дивно, що більшість польського суспільства негативно оцінює інцидент з хрестом і вважає, що місце хреста в церкві, а скандальних фанатів - у лікарні для душевнохворих. Так само польське духовенство поведінку біля хреста називає скандалом, який влаштували самі демонстранти. Адже вони не прийшли захищати пам'ять покійного Леха Качинського, чи, тим паче, свою християнську віру. Бо хто ж їй загрожує? Це звичайнісіньке хуліганство. Не дивно, що в результаті агресивної поведінки засліплених ідеологією (важко сказати якою) демонстрантів, поліція була змушена застосувати сльозогінний газ. Польща не Іран, і релігійні фанати не будуть диктувати світській державі своїх правил поведінки.

Католицькі коментатори одноголосно стверджують, що саме «захисники хреста» біля Президентського палацу своєю поведінкою зневажили хрест. Повністю з ними погоджуюся. Польські єпископи відхрещуються від цього, що відбувається у Варшаві, кажучи, що це не є питання польської церкви. У Польщі є свобода віросповідання і ніхто їй не загрожує. І нема чого звинувачувати президента чи будь-кого з урядовців, що підтримують світський характер держави. Адже сам Лех Качинський, будучи релігійною людиною, був Президентом усіх - християн і невіруючих. Він підтримував партнерські відносини між державою і церквою, вважаючи, що треба віддати кесареве кесареві, а Богові Боже.

• Закладка
• links.i.ua |
• Facebook |
• Livejournal |
• Twitter
• - Що це таке?