Кордон, дороги і Євро-2012
Кожного разу, коли повертаюся з України, хворію на «кордонну» лихоманку. Це найгірший етап подорожі, незалежно від напрямку - в Україну чи з України. Ніби триває модернізація пропускних пунктів, але водії цього не відчули. Для прикладу - міжнародний прикордонний пункт у Шегині. Для того, щоб в'їхати в Україну, треба простояти в черзі як мінімум 3 години. Стільки ж при виїзді з країни. Прикордонники і митники працюють без поспіху, відповідно до принципу: «робота не вовк, до лісу не втече». Це стосується службовців обох митниць - української і польської. На жаль, з українського боку додатковим атракціоном є хабарництво. Аж кортіло витягнути фотоапарат і зафіксувати способи вручення готівки прикордоннику, який забезпечував позачерговий і позаконтрольний проїзд через кордон.
З року в рік українсько-польський кордон перетинає все більше туристів, а кількість прикордонників і пропускних місць залишається без змін. Так само як українські дороги. Навіть уночі без освітлення можна вгадати, що ми вже на території України. Адже ями вітають гостей уже на кордоні. Важко уявити, як цими дорогами їхатимуть вболівальники на матчі в рамках Євро-2012. На заході України водії жартують, що уряд розробив спеціальну транспортну програму під час чемпіонату Європи з футболу, відповідно до якої вболівальників перевозитимуть уночі літаками. Так буде дешевше, оскільки не треба буде інвестувати в автошляхи. Виглядає на те, що уряд вибрав саме такий варіант. Я проїхав дорогами зі Львова до Трускавця, щоб переконатися в їхньому технічному стані. Адже курортний Трускавець буде готельною базою для вболівальників, які приїдуть на матчі до Львова.
Зі Львова до Трускавця, за даними карти Google, можна дістатись двома дорогами - кращою - через Меденичі і гіршою - через Комарно. Подорож повинна тривати неповні дві години. Перебуваючи нещодавно у Львові із робочим візитом, віце-прем'єр-міністр України з питань «Євро-2012» Борис Колесников поставив перед губернатором Львівщини завдання: кожен приїжджий на чемпіонат Європи повинен доїхати зі Львова до Трускавця за годину. Така ціль виглядає досить привабливою, але нереальною. Хіба що чільник мав на увазі авіаперевезення. На практиці проїзд триває (у кращому випадку!) дві з половиною години. Якщо туристи виберуть альтернативний шлях, щоб побачити Городок, Комарно чи село Грушів, відоме як місце явлення Богородиці в 1987 році, їхня подорож зі Львова до Трускавця триватиме понад чотири години.
Найгірші дороги у Дрогобицькому районі. Для прикладу - проїзд 20-ти кілометрового відрізка з окраїн району (Волоща) до Дрогобича триває 45 хвилин. Якщо хтось спробує подолати цю відстань за 20 хвилин, варто мати номер телефону до евакуатора. Адже оминути ями глибиною до півметра неможливо. Тим паче, що цьогорічна повінь розмила деякі ділянки дороги. Нібито поточного року райдержадміністрація виділила значні кошти на ремонт доріг, проте поки що жодних зрушень не видно. Як кажуть мешканці і водії маршрутних автобусів, з десяти машин будматеріалів тільки одна потрапляє на дорогу, решта - на подвір'я приватних осіб. Тому не дивно, що ремонт обмежується до засипання ям звичайнісіньким камінням, яке просто-напросто заливають рідкою смолою.
Ще у травні я звернувся до Державної служби автомобільних доріг в Києві з запитанням про підготовку доріг до Євро-2012 і отримав таку відповідь: «Автомобільна дорога загального користування місцевого значення Дрогобич - Комарно перебуває на балансі Служби автомобільних доріг у Львівській області та потребує проведення робіт з капітального ремонту. На жаль, наявний рівень фінансування дорожньої галузі, визначений Законом України «Про Державний бюджет 2010 рік», не дозволяє у повній мірі забезпечити навіть необхідний комплекс робіт з утримання доріг загального користування, тому на даний час Укравтодором проводиться робота щодо залучення інших джерел фінансування, після врегулювання якої Державна служба автомобільних доріг України повернеться до розгляду порушеного Вами питання». Ця інформація дозволяє сподіватися, що буде краще. З другого боку, ми маємо вже 2010 рік, а робота стоїть, тоді як у Польщі ремонти доріг і будівництво нових автошляхів у зв'язку з підготовкою до Євро-2012 тривають уже кілька років. Отож, якщо в Україні навіть відремонтують деякі дороги терміново, то будуть це одноразові стежини, які після 2012 року знову будуть непроїзними.
